6. Розробка інтерфейсу програми

Наступною проблемою створення довідкової системи є реалізація зрозумілого і простого у використанні інтерфейсу.

Організація інтерфейсу — дуже важлива споживча властивість програмного продукту навчального призначення. Передбачається, що з програмою працює некваліфікований користувач, а число сеансів роботи з однією програмою звичайно відносно невелике, так що особливого значення набуває швидкість і легкість освоєння керуванням програмою. Тому необхідно забезпечити можливість сконцентруватися на досліджуваному предметі і якнайменше думати про способи спілкування з комп'ютером. Крім того, інтерфейс повинний відбивати специфіку досліджуваної дисципліни.

Користувальницький інтерфейс довідкової системи повинний бути гранично простий, щоб робота з системою не заслоняла від учня досліджуваного матеріалу. Шрифт текстового матеріалу повинний бути досить великим і читатися легко.

Перелічимо загальні ознаки зручного інтерфейсу:

• використання піктограм для організації керуючого діалогу;

• єдині правила роботи з усіма сторінками;

• ESC або ігнорується, або використовується тільки для виходу з будь-якого режиму на більш високий рівень з скасуванням зроблених змін;

• запит підтвердження в небезпечних ситуаціях (вихід із програми, втрата інформації і т.п.);

• однаковий чи подібний доступний вихід з будь-якого режиму.

До ознак якісного екранного дизайну можна віднести наступні властивості:

• легко сприйманий з екрана, логічно організований текст;

• відображення на екрані тільки необхідної інформації;

• використання графічної інформації для пояснення вербальних тверджень;

• мотивоване чергування стилів оформлення.

Особливу увагу потрібно звернути на дизайн головної сторінки. Вона повинна бути сполучною ланкою між різними розділами підручника і дозволяти без проблем перейти до кожного з них.

Для теоретичної частини підручника весь матеріал розбивається на блоки, тобто розділи чи глави. Переміщення між сторінками здійснюється тільки в межах об'єднуючого їх розділу (глави). Можливий перехід від останньої сторінки однієї глави до першої сторінки наступної.

Перехресна навігація між різними сторінками підручника повинна реалізовуватися тільки в неявному виді і по методичним розумінням (наприклад, для одержання чи довідки додаткового роз'яснення матеріалу, що пояснюється).

На кожній сторінці підручника в обов'язковому порядку повинні бути присутнім дві навігаційні панелі: на початку і наприкінці сторінці. Ці панелі покликані забезпечувати навігацію усередині поточного розділу підручника і містити, принаймні, 4 кнопки для переходу:

• на попередню сторінку глави;

• на наступну сторінку;

• до предметного указника;

• унизу сторінки повинна бути кнопка повернення на її початок.

На процес сприйняття (а виходить, і розуміння) тексту, розташованого на екрані дисплея, впливає цілий набір факторів:

• ширина текстової зони,

• спосіб вирівнювання тексту,

• його розташування на екранній сторінці,

• накреслення, стиль і розмір шрифту.

Сприйняття тексту йде значно ефективніше, якщо око може відразу охопити не окремі слова чи обривки фрази, а цілий рядок, закінчений фрагмент, в ідеалі - абзац. Сприйняття тексту відбувається ефективніше, якщо він розбитий на невеликі абзаци, час від часу перемежовується графічною інформацією.

Візуально на екрані текстову інформація виділена такими способами:

• місцем її розташування,

• фоном,

• шрифтом,

• його накресленням і кольором.

Навчальний матеріал викладається чітко і дохідливо, а програма стимулює інтерес до пізнання і сприяє виробленню уміння в учня застосовувати придбані знання при рішенні практичних і навчальних задач.