Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PRIMER!!! DIPLOMA.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
03.12.2018
Размер:
896 Кб
Скачать

4.2 Заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці в приміщенні

На робочому місці оператор піддається впливу багатьох несприятливих факторів. Тому необхідно розробити засоби захисту від цих шкідливих факторів. До даних засобів захисту відносяться: електробезпечність, вентиляція, штучне освітлення, звукоізоляція [21]. Існують нормативи, що визначають комфортні умови і гранично припустимі норми запиленості, температури повітря, шуму, електробезпечності, освітленості:

ДСТ 12.1.003-89. “Шум. Загальні вимоги до безпеки”

ДСТ 12.1.012-90. “Вібрація. Загальні вимоги до безпеки”

ППЕ-85 (1,1-3,4) “Правила пристрою електроустановок”

СНіП 11-4-79 “Природне і штучне освітлення ”

СНіП 2.04.05.86 “Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря”

4.2.1 Організація робочого місця оператора

На комфортність роботи оператора впливають організація робочого місця оператора, засобу відображення інформації, органи керування машиною. Вони повинні бути максимально зручні для людини, щоб не створювати перешкод і почуття дискомфорту в процесі роботи, а також сприяти найменшої стомлюваності.

Основним способом забезпечення умов комфорту оператора ЕОМ є організація його робочого місця. У цьому питанні не існує дріб'язків, тому що кожної, на перший погляд, несуттєвий фактор у процесі тривалого впливу може викликати стан дискомфорту, негативно позначитися на результатах діяльності і, можливо, привести до захворювання.

Під робочим місцем оператора ЕОМ розуміється зона трудової діяльності в системі «людина-машина», оснащена технічними засобами і допоміжним устаткуванням, необхідним для рішення конкретних виробничих задач.

При взаємному розташуванні елементів робочого місця враховується:

робоча поза людини - оператора;

простір для розміщення оператора, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи;

фізичні, зорові і слухові зв'язки між оператором і устаткуванням;

можливість огляду простору за межами робочого місця;

можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, використовуваних оператором.

Конструктивне і зовнішнє оформлення устаткування створює умови для мінімальної стомлюваності. Конструкція робочих меблів повинна забезпечувати можливість індивідуального регулювання відповідно росту працюючого для підтримки зручної пози і відповідати вимогам ДСТ 12.2.032-78, ДСТ 22269-76. При правильній організації робочого місця продуктивність праці операторів ЕОМ збільшується на 8-20%.

        1. Ергономічні вимоги до робочого місця

Конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів (сидіння, органи керування, засобу відображення інформації) повинні відповідати антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам, а також характеру роботи.

Дана конструкція робочого місця забезпечує виконання трудових операцій у межах зони діяльності моторного поля. Зони досяжності моторного поля у вертикальних і горизонтальних площинах для середніх розмірів тіла людини приведені на рисунку 4.1. Виконання трудових операцій забезпечується в межах зони досяжності й оптимальної зони моторного поля, приведених на рисунку 4.2 (зони 1, 2).

Розташування засобів відображення інформації, у даному випадку це дисплей ЕОМ відповідають СНіП 2.01.02-85.

Рис. 4.1 Зони досяжності моторного поля тіла людини

Рис. 4.2 Зони досяжності й оптимальної зони моторного поля

Для зниження навантаження на очі, дисплей повинний бути встановлений найбільше оптимально з погляду ергономіки: верхній край дисплея повинний знаходиться на рівні очей, а відстань до екрана повинне складати від 28 до 60 см. Мерехтіння екрана повинне відбуватися з частотою fмер>70 Гц.

Робочі місця розташовані перпендикулярно віконним прорізам, це зроблено з тією метою, щоб виключити прямі і відбиті відблиски екрана від вікон і приладів штучного висвітлення, якими є лампи накалювання, тому що газорозрядні лампи при роботі з дисплеями застосовувати не рекомендується (з метою зниження навантаження на очі).

У даному випадку робоче місце розраховується на роботу людини сидячи. Необхідно уникати довгостроково фіксованих робочих поз, тобто доцільна зміна робочих положень. Поза програміста повинна бути фізіологічно правильною, для цього повинні бути забезпечені оптимальні положення частин тіла.

При неможливості регулювання висоти робочої поверхні допускається проектування устаткування з не регульованими параметрами, у даному випадку висота сидіння 450 мм.

Підставка для ніг повинна бути регульована по висоті, шириною не менш 300 мм, довжиною не менш 400 мм. По передньому краї варто передбачити бортик висотою 10 мм, а поверхня його повинна бути рифленої.

Основою робочого місця програміста є клавіатура. Клавіші розміщаються з таким розрахунком, щоб було мінімальне перехрещування рук. Робоча поверхня клавіш - плоскої чи злегка увігнутої форми.

Засоби відображення інформації призначені для представлення користувачу даних, що характеризують стан об'єкта керування хід робочого процесу, стан каналів зв'язку. У роботі програміста основним засобом відображення інформації є дисплей. Для відображення інформації на дисплеї використовують електронно-променеві трубки.

Головну роль в упізнанні знака грає його контур, що повинний бути добре розрізнимо (мати розмір і яскравість). У залежності від ознак відображуваного об'єкта до контуру додаються внутрішні і зовнішні деталі, букви і цифри, крім того використовують колір. Яскравість світіння екрана повинна бути не менш - 0.5 кg/м 52 0.

Найбільш прийнятна відстань спостереження повинна перевищувати ширину екрана в 2-3 рази, мінімальне в 1.5 рази, максимальне в 5 разів. Після тривалої чи напруженої роботи може виникнути стомлення, що виявляється в уповільненні рухових реакцій, у зменшенні точності рухів, в ослабленні уваги, пам'яті. Для відновлення працездатності, для досягнення високої продуктивності праці необхідні перерви в роботі. У даному випадку рекомендується після чотирьох годин роботи робити одногодинну перерву.

Людина постійно знаходиться в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Для того, щоб фізіологічні процеси в його організмі протікали нормально, виділена організмом теплота повинна приділятися в навколишню людину середовище. Відповідність між кількістю цієї теплоти й охолодною здатністю середовища характеризують її як комфортну. Для створення комфортних умов праці в машинних залах рекомендується встановлювати кондиціонери [22].

Вологість повітря дуже впливає на терморегуляцію організму. Підвищена вологість (>85%) утрудняє терморегуляцію через зниження випару поту, занадто низька вологість (< 20 %) викликає пересихання слизуватої оболонки дихальних шляхів.

Рух повітря в приміщенні є важливим чинником, що впливає на самопочуття людини. У жаркому приміщенні рух повітря сприяє збільшенню віддачі теплоти організму і поліпшує його стан, але робить несприятливий вплив при низькій температурі в холодний період року.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]