3. Використання ресурсів

Ресурси Windows — це дані, що визначають видиму частину програми. Ресурси забезпечують узгоджений інтерфейс користувача, що суттево спрощує освоєння користувачем нових програмних продуктів.

Взагалі, ресурси програми відокремлені від коду, надаючи можливість суттєво змінювати інтерфейс користувача без будь-яких змін коду. Такий підхід надає також можливість використовувати тіж самі ресурси у різних програмах замість створення подібних, але різних фрагментів програм.

Існують наступні види ресурсів:

• акселератори;

• діалоги;

• іконки;

• курсори;

• малюнки;

• меню;

• ресуси, визначені користувачем;

• інформація про версію.

Існують спеціальні редактори ресурсів, які дозволяють працювати з ресурсами у найзручнішій для сприйняття формі. Редактори ресурсів входять і до складу Borland Pascal 7.0, і до складу Delphi. Але їх можливості суттєво відрізняються. Редактор ресурсів Delphi (Image Editor) дозволяє працювати лише з графічними ресурсами (іконки, малюнки, курсори) в 32-бітному скомпільованому вигляді, що суттєво звужує коло його застосування. Редактор ресурсів з комплекту Borland Pascal 7.0 (Resource Workshop) дозволяє працювати з усіма видами ресурсів як у вигляді вихідного тексту, так і у 16-бітному скомпільованому вигляді. Відсутність підтримки компіляції 32-біних ресурсів суттєво не впливає на межі його застосування, бо на рівні вихідного тексту різниці між 16- і 32-бітними ресурсами не існує. Це дозволяє компілювати 32-бітні ресурси за допомогою зовнішнього компілятора ресурсів (наприклад, brcc32.exe з комплекту Delphi). Існують також інші редактори ресурсів.

Ресурси використовуються наступним чином: у редакторі ресурсів створюються іконки, курсори, діалоги та інші ресурси. Кожен ресурс повинен мати власне ім’я. Після створення ресурсів, їх необхідно відкомпілювати. Отримані RES-файли вже придатні для безпосереднього використання.

4. Використання стандартних засобів Windows

Windows надає багато різноманітних функцій, які виконують як окремі дії, так і можуть вирішувати найпоширеніші задачі, що суттєво спрощує створення програм.

Усі функції розподілені по бібліотекам, що зв’язуються динамічно. На відміну від статичних бібліотек, які зв’язуються на етапі компіляції і знаходяться всередені EXE-файлу, динамічні зв’язуються на етапі завантаження програми, або навіть під час її роботи. Для роботи будь-якої програми найнеобхіднішими модулями є Kernel, GDI та User. Досить часто використовуються модулі ShellAPI, CommDlg та деякі інші .

5. Засоби модуля ShellApi

Іноді програмі необхідно запустити на виконання іншу програму. Найпростіший спосіб — це використання виклику CreateProcess. Цей виклик дозволяє вказати додаткові параметри для запуску програми, включаючі пріоритет виконання.

Відомо, що починаючи з Windows 95, працюючи в оболонці, користувач має змогу відкривати документи зареєстрованих типів “запускаючи” їх. Насправді запускається не документ, а програма, пов’язана з типом цього документу, і цій програмі у якості параметру передається ім’я документу. Таблиця відповідностей знаходиться у системному реєстрі. Оскільки подібний сервіс може бути корисним для багатьох програм, його зроблено доступним усім програмам за допомогою модуля ShellAPI [13]. Цей модуль містить виклик ShellExecute, який, на відміну від розгянутих раніше, дозволяє не тільки запускати програми, а й відкивати документи. Додатково цей виклик дозволяє відкривати папки та виводити документи на друк.