- •Реферат
- •Загальна частина
- •Теоретичні основи створення комп’ютерних навчальних програм
- •Основні означення
- •Етани розвитку комп’ютерних технологій навчання
- •Комп'ютерні технології навчання першого покоління (дисциплінарно-орієнтована модель)
- •Комп'ютерні технології навчання нового покоління (перехідна модель)
- •Комп'ютерні технології навчання третього покоління (проектно-орієнтована модель)
- •Класифікація навчальних програм
- •Принципи навчання
- •Педагогічні можливості комп’ютерних навчальних програм
- •Методи автоматизованого навчання
- •Аналіз проблеми і формулювання вимог до програми
- •Підстава для розробки
- •Огляд операційної системи Windows
- •Формулювання вимог до програми, що розробляється
- •Спеціальна частина
- •Постановка задачі
- •Обґрунтування вибору середовища розробки
- •Огляд засобів створення навчальних програм
- •Системи на основі лінійного тексту
- •Мультимедійні навчальні системи
- •Системи на основі гіпертексту
- •Структура довідкової системи
- •Опис головної віконної процедури
- •Основні функції головної процедури
- •Інструментальні засоби, застосовані при виконанні головної віконної процедури
- •Стандартні віконні класи Windows
- •Повідомлення Windows
- •Використання ресурсів
- •Використання стандартних засобів Windows
- •Засоби модуля ShellApi
- •Опис навчальної частини програми
- •Основні функції
- •Засоби, використані при написані гіпертекстових сторінок
- •Застосування таблиць стилів
- •Розробка інтерфейсу програми
- •Критерії якості довідкової системи
- •Організаційно-економічне обгрунтування проекту
- •3.1 Визначення витрат на створення програмного продукту
- •Витрати на оплату праці розроблювача програми
- •Розрахунок трудомісткості створення програмного продукту
- •Розрахунок витрат праці на підготовку опису
- •Розрахунок витрат праці на підготовку документації
- •Розрахунок середньої зарплати програміста
- •Витрати на оплату машинного часу
- •Амортизаційні відрахування
- •Розрахунок витрат на електроенергію
- •Розрахунок загальних витрат
- •Економічна ефективність
- •Охорона праці
- •Оцінка умов, у яких здійснювався дипломний проект
- •4.2 Заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці в приміщенні
- •4.2.1 Організація робочого місця оператора
- •Ергономічні вимоги до робочого місця
- •4.2.2 Електробезпечність
- •4.2.3 Освітлення
- •4.2.5 Метеорологічні умови
- •4.3 Характеристика приміщення по пожежо- і вибухонебезпеці
- •4.4 Протипожежні заходи
- •Висновки
- •Перелік посилань
-
Структура довідкової системи
При розробці структури програми, що розроблювалась, враховувалися висунуті до програми вимоги, що сформульовані у постановці задачі, а також можливості майбутньої програми, описані вище.
Отже структура програми має наступний вигляд (рисунок 2.1).
Рис. 2.1 Структура довідкової системи
-
Опис головної віконної процедури
-
Основні функції головної процедури
Головна віконна процедура повинна містити реакцію на усі повідомлення, які можуть надходити вікну. Якщо реакція має бути стандартною, головна віконна процедура має викликати головну віконну процедуру за замовчуванням (DefWindowProc), яку надає Windows API. Усі нестандартні дії мають бути реалізованими саме у власній віконній процедурі. У даній програмі вона повинна виконувати наступні функції:
-
Забезпечувати автоматичне завантаження самих HTML-документів та програмних середовищ, пов’язаних з типом цих документів при натисканні певних кнопок;
-
Дозволяє обирати необхідний для розгляду пункт;
-
При виборі пункту “Сведения о установке и смене пароля”, автоматично завантажує програму NetTerm.
-
Інструментальні засоби, застосовані при виконанні головної віконної процедури
Головне вікно довідкової системи створено засобами Windows Application Programming Interface (WinAPI). Програма використовує 32-розрядну частину інтерфейсу і містить такі елементи, як статичні надписи та кнопки. Для роботи з повідомленнями використовувались системні виклики PostMessage і SendMessage. Програма має власну іконку, створену за допомогою редактора ресурсів Image Editor. Для відкиття HTML-документів використовувався виклик ShellExecute, який знаходиться у модулі ShellAPI. Цей виклик дозволяє відкрити документ за допомогою тієї програми, яка пов’язана з типом цього файлу, бо наперед невідомо який Internet-оглядач використовується на комп’ютері.
-
Стандартні віконні класи Windows
Вікно є тим структурним елементом, який використовується у Windows для побудови інтерфейсу будь-якої складності. Стандартний спосіб створення вікон — використання системних викликів CreateWindow або CreateWindowEx. Статичні надписи, кнопки, списки і т. ін. теж являються вікнами. Програма може створювати декілька подібних вікон. Тому при створенні вікна найважливішим параметром, який визначає поведінку вікна є віконний клас. Інші параметри визначають харектеристики екземпляру вікна цього віконного класу, їх призначення може змінюватись.
Усі віконні класи поділяються на дві групи:
-
стандартні класи Windows;
-
класи, які визначаються програмою.
Звичайно програма створює головне вікно власного класу, якому належать декілька вікон стандартних класів. У складніших випадках програма може використовувати декілька власних віконних класів.
-
Повідомлення Windows
Загальноприйнятий спосіб обміну інформацією між процесами у середовищі Windows — це механізм повідомлень.
Джерелом повідомлення може бути будь-який фрагмент програми. Одержувач повідомлення — це завжди вікно. Обробку повідомлення здійснює головна віконна процедура того віконного класу, до якого належить вікно, що отримало повідомлення.
До повідомлення входять наступні параметри:
-
дескриптор (handle) вікна, якому надсилається повідомлення;
-
ідентифікатор повідомлення, що визначає подію, на яку повинне зреагувати вікно;
-
параметр-слово;
-
параметр-подвійне слово.
Слід звернути увагу на використання двох системних викликів, що посилають повідомлення. PostMessage розташовує повідомлення у черзі повідомлень і одразу ж повертає управління програмі. Результатом є успішність розташування повідомлення у черзі. Перевагою цього виклику є те, що він не порушує черги повідомлень, він виконується дуже швидко, а час виконання не залежить від стану вікна, якому передається повідомлення. Недоліком є те, що програма, використавши цей виклик, нічого не взнає про результат його обробки. На протилежність цьому, SendMessage безпосередньо викликає головну віконну процедуру вікна, якому передається повідомлення, а результат, повернений головною віконною процедурою, передається до програми, що здійснила виклик. Таким чином з’являється можливість зворотної передачі даних, а також реалізується коректна робота з параметрами-вказівниками. Недоліком є те, що цей виклик порушує черговість повідомлень, а його обробка може зайняти багато часу [13].
Ініціалізація об’єктів виконується також за допомогою повідомлень, що встановлюють початковий стан. Це набуває особливого значення для таких об’єктів як списки, комбіновані списки, кнопки RadioButton.