- •1.Поясніть, чому грецькі поліси, які існували на півдні України в VII ст. До н.Е. - VI ст. Н.Е. З погляду державності вважалися містами-державами?
- •3.На прикладі Боспорського царства поясніть особливості державного управління, соціально-економічні і правові засади рабовласницької монархії на півдні Україні.
- •4.Державний устрій і система управління у Скіфській державі
- •5.Політична організація, система управління і розвиток права в державі Антів.
- •6.Розкрийте соціально-правовий зміст системи сюзеренітету-васалітету в Київській Русі.
- •7.Розкрийте правовий статус середньої групи вільних людей в Київській Русі.
- •8.Розкрийте компетенцію і функції центральних органів державної влади Київської Русі.
- •9.Договори Великокнязівської влади як окрема група правових норм в Київській Русі
- •10.Князівська нормотворчість в Київській Русі. Наведіть приклади і прокоментуйте.
- •11. Наведіть приклади рецепції права в Київській Русі. Поясніть роль рецептованих норм в праві Київської Русі.
- •12.Судовий процес в Київській Русі.
- •13.Поняття і види злочинів в нормах “Руської Правди”.
- •14.Види покарань в нормах “Руської Правди”.
- •15.Розвиток зобов¢язального права в “Руській Правді”.
- •16.Види цивільно-правових договорів в “Руській Правді”, способи їх укладення.
- •17.Право успадкування у нормах руської правди.
- •19.Розкрийте механізм державної організації княжої Галицько-Волинської Русі.
- •20.Розкрийте особливості поширення магдебурзького права в українських землях в 14-і-й пол. 17 ст.Ст.
- •21.Розкрийте зміст Кревської (1385) і Городельської (1413) уній, покажіть правові наслідки цих документів для українських земель.
- •22.Юридична основа утворення Речі Посполитої. Розкрийте зміст Люблінської унії (1569р.) і прокоментуйте.
- •23. Зміст і значення Берестейскої унії (1596 р.)
- •24.Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
- •24. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
- •25. Правова сутність “дворянської республіки” в Речі Посполитій.
- •26. Система управління в українських землях у складі Великого князівства Литовського
- •27. Вплив Литовських статутів на розвиток права Речі Посполитої. Новий статут 1588 р., його структура, сфера регулювання.
- •28.Система управління і розвиток права в українських землях у складі Польщі у 14-і-й Пол. 16 ст.Ст.
- •29.Поширення Литовського права в українських землях в кінці XIV – першій половині XVI ст. Литовський статут 1566 року, його структура, сфера регулювання.
- •30. Управління і адміністративний устрій в українських землях у складі Речі Посполитої
- •31. Державний устрій Великого князівства Литовського
- •32. Джерела права Великого князівства Литовського
- •33. Державний лад Речі Посполитої
- •35. Суди і процес в Речі Посполитій
- •36. Система управління в Запорізькій Січі (друга половина хуі – перша половина XVII ст.Ст.)
- •37. Соціально-правовий статус козацтва в період Гетьманщини.
- •38. Розкрити зміст і дати правову оцінку договору «Березневі статті» 1654 року
- •40. Розкрити зміст і дати юридичну оцінку документу «Привілеї шляхти» 1654 року.
- •41. Законодавчий процес, передбачений в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.)
- •42. Діяльність Малоросійського приказу і Малоросійських колегій в Україні.
- •43. Правовий статус Запорізької Січі у другій половині 17 ст.
- •44. Договори (статті) гетьманів України з московським царем як кроки на шляху обмеження автономії України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •46. Судовий процес в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
- •48. Правове становище селянства в українських землях у складі Російської імперії в кінці XVII – XVIII ст.
- •50. Зміна принципів, форм і методів управління в українських землях у складі Росії в другій половині XVII – XVIII ст.
- •51. Набуття українськими землями рис суверенної держави внаслідок Визвольної війни 1648-1654 р.Р.
- •52. Система управління в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.).
- •53. Суди і процес в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)
- •54. Розвиток права в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)
- •55. Переяслівська Рада 1654 р., її політико-правові наслідки для України.
- •56. Політико-правове значення розподілу України на Правобережну та Лівобережну (XVII ст.)
- •57. Які норми Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) свідчать про незалежність судової влади?
- •58. Зміст прав і обов¢язків гетьманського уряду за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •59. Функції і компетенція гетьмана України за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •60. Роль церкви в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).
- •61.Зміни суспільних відносин України-Гетьманщини XVII – XVIII ст.
- •62. Зміни у правовому становищі українських земель у складі Австрійської імперії
- •63. Органи урядової адміністрації, місцеве самоврядування в українських землях у складі Австрійської імперії.
- •64. Кодифікація права в Російській імперії. “Зібрання малоросійських прав” (1807 р.).
- •65. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління в Австро-Угорщині
- •66. Сутність політико-адміністративних реформ в Україні в 1950-1960 р.Р.
- •67. Права і свободи громадян за Конституцією урср 1978 р.
- •68. Зміст і значення Конституції урср 1937 р.
- •69. Прийняття Конституції України 1996 року, її загальна характеристика.
- •70. Надзвичайне законодавство, яке діяло в урср у період другої світової війни
- •71. Кодифікація радянського законодавства в 1936 – 1940 роках.
- •72. Реорганізація і функціонування державного апарату урср в перші повоєнні роки (1945-1950).
- •73. Особливості радянізації та юридичне оформлення приєднання Північної Буковини та Закарпаття до срср.
- •74. Державне управління доби Гетьманату п. Скоропадського.
- •75. Розвиток сімейно-шлюбного законодавства в Радянській Україні (1917 – кінець 30-х р.Р.).
- •76. Законотворчість доби Гетьманату п. Скоропадського
- •77. Розвиток трудового законодавства в Радянській Україні з 1917 р. До кінця 30-х р.Р. XX ст.
- •78. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у повоєнні роки (1945-1950 р.Р.).
- •79. Юридичне закріплення приєднання Західної України до срср – урср.
- •80. Зміни в діяльності правоохоронних органів урср у воєнних умовах (1941-1945 р.Р.).
- •82. Особливості розвитку процесуального права в Україні в період будівництва соціалізму (1917 р. По 1935 рр.).
- •83. Характерні ознаки цивільного законодавства в Україні в період будівництва соціалізму (1917 по 1935 р.Р.).
- •84. Характерні ознаки кримінального законодавства в період будівництва соціалізму(1917-1935 р.Р.)
- •85. Вибори у I та II Державні Думи. Українська парламентна громада.
- •86. Судова реформа 1864 року в Російській імперії.
- •87. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у 60-ті – першій половині 80-х р.Р. XX ст
- •88. Маніфест царського уряду від 17 жовтня 1905 року. Зміни в центральному апараті самодержавної влади і самодержавного управління.
- •89. Селянська реформа 1861 року в Російській імперії, її правові наслідки для України.
- •90. Законотворчість унр і діяльність судів доби Директорії.
- •91. Виборча реформа 1905 року в Австрії, її значення для України.
- •92. Українська національно-культурне відродження в XIX ст., створення тексту вірша “Ще не вмерла Україна” і музики до нього.
- •93. Державне будівництво унр доби Директорії.
- •94. Розвиток адміністративного законодавства в другій половині XIX ст. – початку XX ст. В Росії.
- •95. Прийняття першої австрійської Конституції 1848 року та її значення для України.
- •96. Становлення і розвиток судово-прокурорської системи в Україні в 1921-1929 р.Р.
- •97. Органи селянського управління і суду за реформою 1861 року в Російській імперії.
- •98. Скасування кріпацтва в Австрійській імперії 1848 року, його політико-правові наслідки для українських земель.
- •99. Розвиток законодавства про кримінальне покарання в Російській імперії 1845-1885 рр.
- •100. Механізм державного управління в Радянській Україні в 1917-1920 рр.
- •101. Розвиток права у західноукраїнських землях у 19 ст.
- •102. Юридичне оформлення срср. Декларація і договір.
- •103. Реформи в імперії Габсбургів у другій половині 19 ст., їх зміст і вплив на українські землі.
- •104. Характерні ознаки радянського кримінального законодавства в Україні в 1917-1935 рр.
- •105. Кодифікація законодавства урср у 60-х-80-х рр.
- •106. Головні напрями розбудови сучасної незалежної України.
- •107.Законодавчий процес в Російській імперії в 1905-1906 р.Р
- •108. Земська (1864 р.) і міська (1870 р.) реформи в Російській імперії, їх наслідки для України.
- •109. Вибори в Російській імперії в III та IV Державні Думи та їх діяльність.
- •110. Створення Центральної Ради та її діяльність у лютому – жовтні 1917 року.
- •111. Кодифікація радянського законодавства в Україні в 20-х роках.
- •112. I та II Універсали Центральної Ради. Причини їх появи, зміст і значення.
- •113. Особливості проведення реформи адміністративного устрою урср в 20-х р.Р. – першій половині 30-х р.Р. XX ст.
- •114. Формування фабричного законодавства в Російській імперії в другій половині XIX ст.
- •115. Прийняття Верховною Радою 16 липня 1990 р. “Декларації про державний суверенітет України”.
- •120.Конституція України 1996 р., її загальна характеристика.
107.Законодавчий процес в Російській імперії в 1905-1906 р.Р
Буржуазно-демократична революція 1905-1907 рр. поклала початок новим перетворенням у державному ладі Російської імперії. Вона примусила правлячий клас піти на істотну зміну абсолютистської форми правління. Реформи, проведені за період з жовтня 1905 р. до кінця квітня 1906 р., мали вимушений характер, оскільки потрібно було негайно погасити соціальний вибух. 6 серпня 1905р. проголошується маніфест "Про встановлення Державної думи" та приймається "Положення про вибори до Державної думи". За цими законами, Державна дума проголошувалася представницьким органом, який обирався на п'ять років на основі цензового, нерівного та непрямого виборчого права. Компетенцією Думи була участь у попередній підготовці й обґрунтуванні законопроектів (законодорадчий орган). Вона мала права законодавчої ініціативи, крім Основних державних законів, та обговорення державного бюджету. Проте Дума ставилася в значну залежність від імператора, котрий міг розпустити її достроково та визначав тривалість її засідань і перерв протягом року.
Оголошення про скликання Думи позитивних результатів не дало. Революційні події зірвали її скликан ня. Ситуація в країні настільки загострилася, що уряд почав втрачати контроль над ситуацією. Скрізь проходили мітинги й демонстрації з вимогою введення Конституції.
За таких умов Микола II змушений був піти на поступки та видати 17 жовтня 1905 р. маніфест "Про вдосконалення державного порядку", що обіцяв дати населенню недоторканність особи, свободу совісті, слова, зібрань і спілок, виборчі права, розширення прав Думи тощо.
19 жовтня 1905 р. було опубліковано маніфест "Про перетворення Ради міністрів", згідно з яким остання з дорадчого органу при імператорові перетворювалася на орган державного правління.
11 грудня 1905 р. був затверджений новий виборчий закон, ч кий розширив виборчі права через встановлення четвертої курії— робітничої. Та вибори залишалися нерівними, незагальними, оагатоступеневими. Голос одного поміщика прирівнювався до двох і олосів міщан, 15 селян і 45 робітників. За цим законом були обрані І Державна дума (27 квітня-8 липня 1906 р.) і II Державна дума (20 лютого-2 червня 1907 р.). Оскільки обидві Думи виявилися "неслухняними", то цар їх розпустив.
20 лютого 1906 р. було прийнято нове Положення про Державну думу. Згідно з ним, Дума наділялася законодавчими правами, але законопроекти, прийняті нею, підлягали затвердженню Державною радою та імператором. Дума мала право розглядати
бюджет і звіт щодо нього, звертатися із запитами до міністрів та Голови Ради міністрів.
Певним підсумком тих змін, які відбулися в держаному ладі Росії за роки революції, стало затвердження імператором 23 квітня 1906 р. нової редакції Основних державних законів Російської і мперіїяк частини Зводу законів. У них підтверджувалося створення ! ієржавної думи, реорганізація Державної ради, створення спеціального урядового органу - Ради міністрів.
108. Земська (1864 р.) і міська (1870 р.) реформи в Російській імперії, їх наслідки для України.
Земська реформа 1864 р.
У 1864 р. було проведено земську реформу, що передбачала створення виборних місцевих органів самоврядування - земств. Члени цих установ називалися гласними. їх обирали за досить складною К7ріальною системою з майновим цензом. Усі виборці поділялися на три групи: землевласників, мешканців міст, представників від сільських громад. Губернські земські зібрання обиралися членами повітових земських зібрань. Більшість у земствах становили поміщики - дворяни.
Земське самоврядування в Україні запроваджувалося протягом 1865-1870 рр. спочатку на Лівобережжі та півдні, де було утворено 6 губернських та понад 60 повітових управ. На Правобережжі через повстання поміщиків(шляхтичів) цю реформу було проведено лише в 1911 р.
Діяльність земств суворо регламентувалася законом. Вони контролювали місцеве господарство, народну освіту, медичне обслуговування, благоустрій, шляхи сполучення тощо. Земства були корисними для суспільства та слугували для населення школою самоврядування, але уряд пильно стежив за їхньою діяльністю, не допускаючи обговорення на їхніх засіданнях політичних питань, забороняючи будь-які контакти губернських земських установ між собою, боячись організованої опозиції та висування єдиних вимог. Усе це завадило земствам розгорнути в повному обсязі діяльність і використати всі свої можливості.
Міська реформа 1870 р.
За зразком земських установ у 1870 р. були створені всестанові органи міського самоврядування. Згідно з "Міським положенням", городяни відповідно до свого майнового стану обирали терміном на чотири роки міські думи (розпорядчі органи), що створювали виконавчі органи - міські управи, очолювані міським головою. У виборах до міських дум мали право брати участь лише платники податків.
Спочатку міське самоврядування в Україні почало діяти в Києві, Катеринославі,
Полтаві, Харкові, Херсоні, а з кінця 70-х рр. XIX ст. - у інших містах. Компетенція міських дум включала питання про призначення виборних посадових осіб, запровадження міських зборів (на право торгівлі, на утримування трактирів, заїжджих дворів га ін.), про придбання міської нерухомості, ведення місцевих господарських справ тощо. Запровадження нових органів самоврядування позитивно вплинуло на торговельно-промисловий розвиток міст, систему охорони здоров'я і народної освіти, а також сприяло становленню суспільно-політичного та культурного життя. Разом і цим органи міського самоврядування перебували ще у більшій залежності від урядової адміністрації (міністерства внутрішніх справ, губернатора і губернського з міських справ присутствія), ніж земства, що в кінцевому підсумку вело до звуження їх повноважень та не давало можливості в повну міру розгорнути свій потенціал.