- •1.Поясніть, чому грецькі поліси, які існували на півдні України в VII ст. До н.Е. - VI ст. Н.Е. З погляду державності вважалися містами-державами?
- •3.На прикладі Боспорського царства поясніть особливості державного управління, соціально-економічні і правові засади рабовласницької монархії на півдні Україні.
- •4.Державний устрій і система управління у Скіфській державі
- •5.Політична організація, система управління і розвиток права в державі Антів.
- •6.Розкрийте соціально-правовий зміст системи сюзеренітету-васалітету в Київській Русі.
- •7.Розкрийте правовий статус середньої групи вільних людей в Київській Русі.
- •8.Розкрийте компетенцію і функції центральних органів державної влади Київської Русі.
- •9.Договори Великокнязівської влади як окрема група правових норм в Київській Русі
- •10.Князівська нормотворчість в Київській Русі. Наведіть приклади і прокоментуйте.
- •11. Наведіть приклади рецепції права в Київській Русі. Поясніть роль рецептованих норм в праві Київської Русі.
- •12.Судовий процес в Київській Русі.
- •13.Поняття і види злочинів в нормах “Руської Правди”.
- •14.Види покарань в нормах “Руської Правди”.
- •15.Розвиток зобов¢язального права в “Руській Правді”.
- •16.Види цивільно-правових договорів в “Руській Правді”, способи їх укладення.
- •17.Право успадкування у нормах руської правди.
- •19.Розкрийте механізм державної організації княжої Галицько-Волинської Русі.
- •20.Розкрийте особливості поширення магдебурзького права в українських землях в 14-і-й пол. 17 ст.Ст.
- •21.Розкрийте зміст Кревської (1385) і Городельської (1413) уній, покажіть правові наслідки цих документів для українських земель.
- •22.Юридична основа утворення Речі Посполитої. Розкрийте зміст Люблінської унії (1569р.) і прокоментуйте.
- •23. Зміст і значення Берестейскої унії (1596 р.)
- •24.Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
- •24. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
- •25. Правова сутність “дворянської республіки” в Речі Посполитій.
- •26. Система управління в українських землях у складі Великого князівства Литовського
- •27. Вплив Литовських статутів на розвиток права Речі Посполитої. Новий статут 1588 р., його структура, сфера регулювання.
- •28.Система управління і розвиток права в українських землях у складі Польщі у 14-і-й Пол. 16 ст.Ст.
- •29.Поширення Литовського права в українських землях в кінці XIV – першій половині XVI ст. Литовський статут 1566 року, його структура, сфера регулювання.
- •30. Управління і адміністративний устрій в українських землях у складі Речі Посполитої
- •31. Державний устрій Великого князівства Литовського
- •32. Джерела права Великого князівства Литовського
- •33. Державний лад Речі Посполитої
- •35. Суди і процес в Речі Посполитій
- •36. Система управління в Запорізькій Січі (друга половина хуі – перша половина XVII ст.Ст.)
- •37. Соціально-правовий статус козацтва в період Гетьманщини.
- •38. Розкрити зміст і дати правову оцінку договору «Березневі статті» 1654 року
- •40. Розкрити зміст і дати юридичну оцінку документу «Привілеї шляхти» 1654 року.
- •41. Законодавчий процес, передбачений в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.)
- •42. Діяльність Малоросійського приказу і Малоросійських колегій в Україні.
- •43. Правовий статус Запорізької Січі у другій половині 17 ст.
- •44. Договори (статті) гетьманів України з московським царем як кроки на шляху обмеження автономії України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •46. Судовий процес в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
- •48. Правове становище селянства в українських землях у складі Російської імперії в кінці XVII – XVIII ст.
- •50. Зміна принципів, форм і методів управління в українських землях у складі Росії в другій половині XVII – XVIII ст.
- •51. Набуття українськими землями рис суверенної держави внаслідок Визвольної війни 1648-1654 р.Р.
- •52. Система управління в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.).
- •53. Суди і процес в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)
- •54. Розвиток права в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)
- •55. Переяслівська Рада 1654 р., її політико-правові наслідки для України.
- •56. Політико-правове значення розподілу України на Правобережну та Лівобережну (XVII ст.)
- •57. Які норми Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) свідчать про незалежність судової влади?
- •58. Зміст прав і обов¢язків гетьманського уряду за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •59. Функції і компетенція гетьмана України за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •60. Роль церкви в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).
- •61.Зміни суспільних відносин України-Гетьманщини XVII – XVIII ст.
- •62. Зміни у правовому становищі українських земель у складі Австрійської імперії
- •63. Органи урядової адміністрації, місцеве самоврядування в українських землях у складі Австрійської імперії.
- •64. Кодифікація права в Російській імперії. “Зібрання малоросійських прав” (1807 р.).
- •65. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління в Австро-Угорщині
- •66. Сутність політико-адміністративних реформ в Україні в 1950-1960 р.Р.
- •67. Права і свободи громадян за Конституцією урср 1978 р.
- •68. Зміст і значення Конституції урср 1937 р.
- •69. Прийняття Конституції України 1996 року, її загальна характеристика.
- •70. Надзвичайне законодавство, яке діяло в урср у період другої світової війни
- •71. Кодифікація радянського законодавства в 1936 – 1940 роках.
- •72. Реорганізація і функціонування державного апарату урср в перші повоєнні роки (1945-1950).
- •73. Особливості радянізації та юридичне оформлення приєднання Північної Буковини та Закарпаття до срср.
- •74. Державне управління доби Гетьманату п. Скоропадського.
- •75. Розвиток сімейно-шлюбного законодавства в Радянській Україні (1917 – кінець 30-х р.Р.).
- •76. Законотворчість доби Гетьманату п. Скоропадського
- •77. Розвиток трудового законодавства в Радянській Україні з 1917 р. До кінця 30-х р.Р. XX ст.
- •78. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у повоєнні роки (1945-1950 р.Р.).
- •79. Юридичне закріплення приєднання Західної України до срср – урср.
- •80. Зміни в діяльності правоохоронних органів урср у воєнних умовах (1941-1945 р.Р.).
- •82. Особливості розвитку процесуального права в Україні в період будівництва соціалізму (1917 р. По 1935 рр.).
- •83. Характерні ознаки цивільного законодавства в Україні в період будівництва соціалізму (1917 по 1935 р.Р.).
- •84. Характерні ознаки кримінального законодавства в період будівництва соціалізму(1917-1935 р.Р.)
- •85. Вибори у I та II Державні Думи. Українська парламентна громада.
- •86. Судова реформа 1864 року в Російській імперії.
- •87. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у 60-ті – першій половині 80-х р.Р. XX ст
- •88. Маніфест царського уряду від 17 жовтня 1905 року. Зміни в центральному апараті самодержавної влади і самодержавного управління.
- •89. Селянська реформа 1861 року в Російській імперії, її правові наслідки для України.
- •90. Законотворчість унр і діяльність судів доби Директорії.
- •91. Виборча реформа 1905 року в Австрії, її значення для України.
- •92. Українська національно-культурне відродження в XIX ст., створення тексту вірша “Ще не вмерла Україна” і музики до нього.
- •93. Державне будівництво унр доби Директорії.
- •94. Розвиток адміністративного законодавства в другій половині XIX ст. – початку XX ст. В Росії.
- •95. Прийняття першої австрійської Конституції 1848 року та її значення для України.
- •96. Становлення і розвиток судово-прокурорської системи в Україні в 1921-1929 р.Р.
- •97. Органи селянського управління і суду за реформою 1861 року в Російській імперії.
- •98. Скасування кріпацтва в Австрійській імперії 1848 року, його політико-правові наслідки для українських земель.
- •99. Розвиток законодавства про кримінальне покарання в Російській імперії 1845-1885 рр.
- •100. Механізм державного управління в Радянській Україні в 1917-1920 рр.
- •101. Розвиток права у західноукраїнських землях у 19 ст.
- •102. Юридичне оформлення срср. Декларація і договір.
- •103. Реформи в імперії Габсбургів у другій половині 19 ст., їх зміст і вплив на українські землі.
- •104. Характерні ознаки радянського кримінального законодавства в Україні в 1917-1935 рр.
- •105. Кодифікація законодавства урср у 60-х-80-х рр.
- •106. Головні напрями розбудови сучасної незалежної України.
- •107.Законодавчий процес в Російській імперії в 1905-1906 р.Р
- •108. Земська (1864 р.) і міська (1870 р.) реформи в Російській імперії, їх наслідки для України.
- •109. Вибори в Російській імперії в III та IV Державні Думи та їх діяльність.
- •110. Створення Центральної Ради та її діяльність у лютому – жовтні 1917 року.
- •111. Кодифікація радянського законодавства в Україні в 20-х роках.
- •112. I та II Універсали Центральної Ради. Причини їх появи, зміст і значення.
- •113. Особливості проведення реформи адміністративного устрою урср в 20-х р.Р. – першій половині 30-х р.Р. XX ст.
- •114. Формування фабричного законодавства в Російській імперії в другій половині XIX ст.
- •115. Прийняття Верховною Радою 16 липня 1990 р. “Декларації про державний суверенітет України”.
- •120.Конституція України 1996 р., її загальна характеристика.
31. Державний устрій Великого князівства Литовського
Приєднання українських та білоруських земель до Литви суттєво вплинули на структуру її державної влади, яка в багатьох відношеннях копіювала систему державних органів Київської Русі.
На чолі Великого князівства Литовського стояв Великий князь (з другої половини 15 ст. – господар). Він був монархом, але владу передавав на змішаних підставах спадкування: обирали одного з синів Великого князя. В його руках була вища законодавча, виконавча та судова влада, він очолював збройні сили, проголошував війну та мир, призначав і звільняв державних урядовців, підтримував дипломатичні зносини з іншими країнами.
Важливим органом була рада при князі, яка отримала назву «пани-рада».
Прототипом феодальних з’їздів Київської Русі був Великий вальний сейм, який репрезентував панів та шляхту всієї держави.
Центральна адміністрація складалася з урядовців Великого князя. Першою особою був маршалок земський, який у відсутності князя головував на зборах пани-ради. Його заступником був маршалок двірський. Державною канцелярією відав канцлер, а його заступником був під канцлер. Фінансами завідував земський підскарбій та його заступник – двірський підскарбій. Військом командували гетьман земський та гетьман двірський.
Місцева адміністрація з’явилася після ліквідації удільних князівств, яких замінили у великих волостях намісники – старости. У великих містах, наприклад у Києві, були не старости, а воєводи. В менші міста були призначені державці.
32. Джерела права Великого князівства Литовського
Головними джерелами права Литовсько-Руської держави були: звичаєве право, Руська правда, великокнязівське законодавство (привілеї: обласні, земські, міські), Судебник Казиміра 1468 року, статути, магдебурзьке право.
На перших порах серед джерел права найбільш важливе місце належало Руській правді. ЇЇ норми були покладені в основу інших джерел права. Руська правда значно вплинула на подальший розвиток литовського законодавства.
Певна частина громадських відносин регулювалася нормами звичаєвого права, які складались в процесі суспільного життя.
До джерел права також слід віднести канонічне право (православне – «Номоканон», церковні статути Володимира та Ярослава; і католицьке – «Звід канонічного права» 1532 року).
З часом якості важливих джерел права набувають міжнародні договори, різноманітні князівські грамоти Великого князівства Литовського.
Насамперед це договори Литовсько-Руської держави з Прусським і Лівонським орденами, з Новгородською та Псковською республіками, з Московським князівством. А також договори з Польщею – Кревський акт 1385 року, Віленська угода 1401 року, Городельська угода 1413 року, Люблінська угода 1569 року.
У цих актах ми знаходимо, перш за все, норми конституційного та адміністративного права.
33. Державний лад Речі Посполитої
Відповідно до Люблінської унії 1569 року Велике князівство Литовське і Польща об’єдналися у єдину державу – Річ Посполиту. Державний лад Польщі було поширено на українські землі – Волинь, Поділля, Київщину.
Великий вплив на формування державної системи Речі Посполитої мали «Артикули» Генріха Валуа 1573 року, які проголошували дворянську республіку на чолі з королем. Згідно з «Артикулами» короля обирали. Він відмовлявся від принципу успадкування влади і зобов’язувався найважливіші питання внутрішньої та зовнішньої політики вирішувати з урахування думки сенату, кожні два роки скликати сейм.
Відповідно до Люблінської унії вищим законодавчим органом республіки був Вальний сейм, до складу якого входили король, сенат і посольська ізба.
Свої рішення Вальний сейм оформляв постановами, які називалися конституціями.
Центральне управління в Речі Посполитій здійснювали король і ряд посадових осіб.
Основними адміністративно-територіальними одиницями Речі Посполитої були воєводства, повіти та землі. Своєрідною адміністративно-територіальною одиницею було староство, яке жалувалося королем за службу. В деяких українських землях продовжувала існувати волосна система адміністративно-територіального поділу. Декілька волостей складали повіт.
У кожному воєводстві були свої сеймики. Місцеве управління зосереджувалося в руках воєвод, старост, каштелянів та інших службових осіб.
До низових органів місцевого самоврядування належали волосні і сільські органи. Справами волості відав королівський волосний староста, а на селі всі питання вирішував сільський сход.
34. Аграрне законодавство у Великому князівстві Литовському. Право володіння землею грунтувалося на «пожалуванні» господаря, яке підтверджувалося грамотою або давністю часу. Кожне земельне володіння мало відповідати тому, що про нього записано у грамоті господаря. Уряд Великого князівства Литовського суворо пильнував за цим. Під час аграрної реформи Сигізмунда Августа здійснювалася перевірка прав на володіння землею. Правовий режим земельних володінь був різноманітним. Розрізнялися, зокрема, королівські, великокнязівські, магнатські, шляхетські і церковні землі. Крім того, залежно від способу придбання маєтки поділялися на декілька категорій: «отчини», або «дідини», тобто одержані у спадщину родові володіння; вислужені, або одержані в користування («держання») на визначений час, наприклад «до живота», «до волі панської»; одержані внаслідок купівлі-продажу довічно («куплені»).Шляхетська земельна власність усіх видів — родова, вислужена або куплена — вважалася недоторканною. У випадку, коли держатель землі не мав належних документів на право володіння нею, ця земля відписувалася господарю. Але цілком зрозуміло, що за період від аграрної реформи до прийняття І Литовського статуту з'явилися землевласники, право володіння землею у яких базувалося тільки на давності часу. Статут 1529 р. гарантував шляхті недоторканність таких володінь, остаточно визнавши строк давності 10 років. Після 10-ти років будь-які позови визнавалися недійсними і нерухоме майно залишалося у тієї особи, яка володіла землею протягом зазначеного часу.Певного поширення на початку XV ст. набуло так зване заставне землеволодіння. Воно означало, що землі передавалися кредитору як забезпечення боргу. Литовський статут 1529 р. зобов'язував кожного землевласника відбувати військову повинність відповідно до земського рішення.