94. Розвиток адміністративного законодавства в другій половині XIX ст. – початку XX ст. В Росії.

Адміністративне законодавство - галузь законодавства почала формуватися у другій половині XIX ст., і характеризувалася обмеженням прав особи.1861 р. Маніфест Олександра II Оголошено скасування кріпацтва1881 р. "Положення про заходи до охорони державного порядку та громадського спокою" На його підставі губернатори використовували такі види адміністративних стягнень, як штрафи, арешт, ув'язнення в тюрму або фортецю. До селян адміністративні стягнення в виді арешту застосовували земські начальники, посади яких були затверджені в 1889 році.1905 р. Маніфест 17 жовтня Цар Микола II дарував усім підданим громадянські права і свободи (совісті, віросповідання, політичний плюралізм тощо)На початку 20 ст. адміністративна зекономдавство спрямовувалося на обмеження громадянських свобод дарованих Маніфестом.1905 р. Закон про вибори» Внесено зміни до Маніфесту 17 жовтня щодо виборних прав кожної верстви населення1905 р. 1906 р. "Тимчасові правила про пресу" Були обмежені громадські свободи, проголошені Маніфестом. Забороняли публікації, які загрожували безпеці держави, закликали до страйків на підприємствах та припинення занять в учбових закладах, до організації заборонених законом зібрань тощо.1906 р. "Тимчасові правила про товариства та спілки Заборонялися товариства, які мали мету, що суперечила громадській моралі, була заборонена кримінальним законом або загрожувала громадському спокою та безпеці.1906 р. "Тимчасові правила про зібрання Практично виключали можливість проведення зібрань без дозволу поліції і присутності її представників, які в будь-яку мить могли їх припинити.

95. Прийняття першої австрійської Конституції 1848 року та її значення для України.

В 1848 -1849р. Буржуазні реформи охопили Європу, не обминули вони і Австрійську імперію. Повстання відбулися і Відні, Будапешті, Львові.

Вимоги повстанців: 1. Соціально-економічні реформи.

2. Політичні реформи. 3.Вирішення національного питання(українці вимагали надання Галичині автономії).

Імператор Фердинанд І проголосив демократичні свободи, пообіцяв конституцію.

22 квітня 1848р. Було оголошено маніфест, яким в Галичині ліквідувалася панщина.

У Львовві була створена Головна Руська Рада(ГРР), яку очолив єпископ Григорій Яхимович. ГРР взяла на себе функції укр. Уряду. Рада утворила відділи, які займалися освітою, фінансами, селянськими справами. Друкованим органом стала укр. Газета „Зоря Галицька” 1848р. „Галицько-руська матиця” відала виданням підручників українською мовою.

Під час виборів до РЕЙХСТАГУ(нижньої палати австрійського парламенту) українці здобули 25 депутатських місць. Українські депутати піднімали в парламенті два питання:

1.Не встановлювати компенсації землевласникам – феодалам за втрачену робочу силу під час скасування панщини.

2.Адміністративний поділ Галичини на українську і польську частини.

Жодне питання в парламенті вирішити не вдалося. В грудні 1848 року на трон зійшов новий імператор Франц-Йосиф, який розпустив парламент.

Лук”ян Кобилиця був селянським депутатом в рейхстазі. Він розчарувався в змозі парламену поліпшити долю українського селянства. Кобилиця організував загін кінноти і пішов у визвольний похід по всій Буковині. В кожному селі і місті він проводив вибори органів місцевої влади, оголошував власністю народу землю, ліси, пасовища. Повстання мало соціальну(проти поміщиків) і національну (українці проти австрійців у румун) спрямованість. Кобилиця ставив за мету здобуття Української автономії. Австрійці встановили велику винагороду тому, хто здасть Кобилицю. Зрадників не знайшлося і повстання тривало 1,5 роки. Тоді проти повстанців кинули війська. Кобилиця потрапив у полон і був закатований карателями. В 1849 році повстання було придушено.

Найбільші успіхи:

1.провели з”їзд укр. Вчених. І діячів культури.

2.відкривалися укр. Школи.

3.розпочалося будівництво народного дому, що мав містити видавництво, бібліотеку і музей.