- •1.Поясніть, чому грецькі поліси, які існували на півдні України в VII ст. До н.Е. - VI ст. Н.Е. З погляду державності вважалися містами-державами?
- •3.На прикладі Боспорського царства поясніть особливості державного управління, соціально-економічні і правові засади рабовласницької монархії на півдні Україні.
- •4.Державний устрій і система управління у Скіфській державі
- •5.Політична організація, система управління і розвиток права в державі Антів.
- •6.Розкрийте соціально-правовий зміст системи сюзеренітету-васалітету в Київській Русі.
- •7.Розкрийте правовий статус середньої групи вільних людей в Київській Русі.
- •8.Розкрийте компетенцію і функції центральних органів державної влади Київської Русі.
- •9.Договори Великокнязівської влади як окрема група правових норм в Київській Русі
- •10.Князівська нормотворчість в Київській Русі. Наведіть приклади і прокоментуйте.
- •11. Наведіть приклади рецепції права в Київській Русі. Поясніть роль рецептованих норм в праві Київської Русі.
- •12.Судовий процес в Київській Русі.
- •13.Поняття і види злочинів в нормах “Руської Правди”.
- •14.Види покарань в нормах “Руської Правди”.
- •15.Розвиток зобов¢язального права в “Руській Правді”.
- •16.Види цивільно-правових договорів в “Руській Правді”, способи їх укладення.
- •17.Право успадкування у нормах руської правди.
- •19.Розкрийте механізм державної організації княжої Галицько-Волинської Русі.
- •20.Розкрийте особливості поширення магдебурзького права в українських землях в 14-і-й пол. 17 ст.Ст.
- •21.Розкрийте зміст Кревської (1385) і Городельської (1413) уній, покажіть правові наслідки цих документів для українських земель.
- •22.Юридична основа утворення Речі Посполитої. Розкрийте зміст Люблінської унії (1569р.) і прокоментуйте.
- •23. Зміст і значення Берестейскої унії (1596 р.)
- •24.Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
- •24. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
- •25. Правова сутність “дворянської республіки” в Речі Посполитій.
- •26. Система управління в українських землях у складі Великого князівства Литовського
- •27. Вплив Литовських статутів на розвиток права Речі Посполитої. Новий статут 1588 р., його структура, сфера регулювання.
- •28.Система управління і розвиток права в українських землях у складі Польщі у 14-і-й Пол. 16 ст.Ст.
- •29.Поширення Литовського права в українських землях в кінці XIV – першій половині XVI ст. Литовський статут 1566 року, його структура, сфера регулювання.
- •30. Управління і адміністративний устрій в українських землях у складі Речі Посполитої
- •31. Державний устрій Великого князівства Литовського
- •32. Джерела права Великого князівства Литовського
- •33. Державний лад Речі Посполитої
- •35. Суди і процес в Речі Посполитій
- •36. Система управління в Запорізькій Січі (друга половина хуі – перша половина XVII ст.Ст.)
- •37. Соціально-правовий статус козацтва в період Гетьманщини.
- •38. Розкрити зміст і дати правову оцінку договору «Березневі статті» 1654 року
- •40. Розкрити зміст і дати юридичну оцінку документу «Привілеї шляхти» 1654 року.
- •41. Законодавчий процес, передбачений в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.)
- •42. Діяльність Малоросійського приказу і Малоросійських колегій в Україні.
- •43. Правовий статус Запорізької Січі у другій половині 17 ст.
- •44. Договори (статті) гетьманів України з московським царем як кроки на шляху обмеження автономії України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •46. Судовий процес в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
- •48. Правове становище селянства в українських землях у складі Російської імперії в кінці XVII – XVIII ст.
- •50. Зміна принципів, форм і методів управління в українських землях у складі Росії в другій половині XVII – XVIII ст.
- •51. Набуття українськими землями рис суверенної держави внаслідок Визвольної війни 1648-1654 р.Р.
- •52. Система управління в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.).
- •53. Суди і процес в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)
- •54. Розвиток права в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)
- •55. Переяслівська Рада 1654 р., її політико-правові наслідки для України.
- •56. Політико-правове значення розподілу України на Правобережну та Лівобережну (XVII ст.)
- •57. Які норми Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) свідчать про незалежність судової влади?
- •58. Зміст прав і обов¢язків гетьманського уряду за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •59. Функції і компетенція гетьмана України за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •60. Роль церкви в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).
- •61.Зміни суспільних відносин України-Гетьманщини XVII – XVIII ст.
- •62. Зміни у правовому становищі українських земель у складі Австрійської імперії
- •63. Органи урядової адміністрації, місцеве самоврядування в українських землях у складі Австрійської імперії.
- •64. Кодифікація права в Російській імперії. “Зібрання малоросійських прав” (1807 р.).
- •65. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління в Австро-Угорщині
- •66. Сутність політико-адміністративних реформ в Україні в 1950-1960 р.Р.
- •67. Права і свободи громадян за Конституцією урср 1978 р.
- •68. Зміст і значення Конституції урср 1937 р.
- •69. Прийняття Конституції України 1996 року, її загальна характеристика.
- •70. Надзвичайне законодавство, яке діяло в урср у період другої світової війни
- •71. Кодифікація радянського законодавства в 1936 – 1940 роках.
- •72. Реорганізація і функціонування державного апарату урср в перші повоєнні роки (1945-1950).
- •73. Особливості радянізації та юридичне оформлення приєднання Північної Буковини та Закарпаття до срср.
- •74. Державне управління доби Гетьманату п. Скоропадського.
- •75. Розвиток сімейно-шлюбного законодавства в Радянській Україні (1917 – кінець 30-х р.Р.).
- •76. Законотворчість доби Гетьманату п. Скоропадського
- •77. Розвиток трудового законодавства в Радянській Україні з 1917 р. До кінця 30-х р.Р. XX ст.
- •78. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у повоєнні роки (1945-1950 р.Р.).
- •79. Юридичне закріплення приєднання Західної України до срср – урср.
- •80. Зміни в діяльності правоохоронних органів урср у воєнних умовах (1941-1945 р.Р.).
- •82. Особливості розвитку процесуального права в Україні в період будівництва соціалізму (1917 р. По 1935 рр.).
- •83. Характерні ознаки цивільного законодавства в Україні в період будівництва соціалізму (1917 по 1935 р.Р.).
- •84. Характерні ознаки кримінального законодавства в період будівництва соціалізму(1917-1935 р.Р.)
- •85. Вибори у I та II Державні Думи. Українська парламентна громада.
- •86. Судова реформа 1864 року в Російській імперії.
- •87. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у 60-ті – першій половині 80-х р.Р. XX ст
- •88. Маніфест царського уряду від 17 жовтня 1905 року. Зміни в центральному апараті самодержавної влади і самодержавного управління.
- •89. Селянська реформа 1861 року в Російській імперії, її правові наслідки для України.
- •90. Законотворчість унр і діяльність судів доби Директорії.
- •91. Виборча реформа 1905 року в Австрії, її значення для України.
- •92. Українська національно-культурне відродження в XIX ст., створення тексту вірша “Ще не вмерла Україна” і музики до нього.
- •93. Державне будівництво унр доби Директорії.
- •94. Розвиток адміністративного законодавства в другій половині XIX ст. – початку XX ст. В Росії.
- •95. Прийняття першої австрійської Конституції 1848 року та її значення для України.
- •96. Становлення і розвиток судово-прокурорської системи в Україні в 1921-1929 р.Р.
- •97. Органи селянського управління і суду за реформою 1861 року в Російській імперії.
- •98. Скасування кріпацтва в Австрійській імперії 1848 року, його політико-правові наслідки для українських земель.
- •99. Розвиток законодавства про кримінальне покарання в Російській імперії 1845-1885 рр.
- •100. Механізм державного управління в Радянській Україні в 1917-1920 рр.
- •101. Розвиток права у західноукраїнських землях у 19 ст.
- •102. Юридичне оформлення срср. Декларація і договір.
- •103. Реформи в імперії Габсбургів у другій половині 19 ст., їх зміст і вплив на українські землі.
- •104. Характерні ознаки радянського кримінального законодавства в Україні в 1917-1935 рр.
- •105. Кодифікація законодавства урср у 60-х-80-х рр.
- •106. Головні напрями розбудови сучасної незалежної України.
- •107.Законодавчий процес в Російській імперії в 1905-1906 р.Р
- •108. Земська (1864 р.) і міська (1870 р.) реформи в Російській імперії, їх наслідки для України.
- •109. Вибори в Російській імперії в III та IV Державні Думи та їх діяльність.
- •110. Створення Центральної Ради та її діяльність у лютому – жовтні 1917 року.
- •111. Кодифікація радянського законодавства в Україні в 20-х роках.
- •112. I та II Універсали Центральної Ради. Причини їх появи, зміст і значення.
- •113. Особливості проведення реформи адміністративного устрою урср в 20-х р.Р. – першій половині 30-х р.Р. XX ст.
- •114. Формування фабричного законодавства в Російській імперії в другій половині XIX ст.
- •115. Прийняття Верховною Радою 16 липня 1990 р. “Декларації про державний суверенітет України”.
- •120.Конституція України 1996 р., її загальна характеристика.
27. Вплив Литовських статутів на розвиток права Речі Посполитої. Новий статут 1588 р., його структура, сфера регулювання.
Вплив українського права на законодавчу систему спочатку Литовсько-Руської, а потім – Польсько-Литовської держави був досить значним. 1(1529р.), 2(1566р.) та 3(1588р.) Статути за правом вважаються видатними пам’ятками права литовського, руського українського та білоруського народів. Рівень законодавчої техніки, прогресивні сутність та зміст вивели ці законодавчі акти на передові позиції європейкої юридичної думки.
Статути закріплювали повну дієздатність лише магнатів і шляхти. Залежні селяни могли вступати у правовідносини тільки з дозволу своїх феодалів. Холопи та челядь узагалі не були суб’єктами правовідносин. Литовські статути регулювали способи набуття земельної власності: в спадщину, внаслідок укладання цивільних договорів (купівля—продаж, дарування, міна тощо), за службу.
Останній, 3 Статут був затверджений відповідно до процедур того часу спціальним актом короля Польші і Великого КЛ 28.01.1588р. Восени того ж року він набрав чинності. У вступі до статуту підкреслюється, що метою правової держави є охорона прав і свобод громадян.Два з половиною століття статут задовольняв судову практику на литовських. Українських, білоруських землях, відповідаючи тим самим вимогам епохи.
Статут складався з 14 розділів, які нараховували 488 статей. До 1-го розділу увійшли норми, що стосуються основним положень, а також норми, що визначають покарання за державні злочини. 2й розділ охоплює норми, що регулюють виноння військового обов’язку шляхтою. 3й розділ – норми державного права. В інших розділах – норми цивільного, кримінального і процесуального права. Тобто 3й статут охоплював наступні галузі права: конституційне, цивільне, спадкове, кримінальне, шлюбні та сімейні відносини.
У Новому Статуті 1588 р. мали чітку диференціацію стани, об’єкти і суб’єкти злочинів (на відміну від Старого 1529 р. Статуту, де зазначалося, що бідні й багаті за один і той самий злочин мають відповідати за одними і тими самими нормами). Запроваджувався державний розшук злочинців. Кримінальна відповідальність наставала з 16 років (у попередніх редакціях Статутів — з 14 років). Вводилося поняття недієздатної особи у зв’язку з психічним захворюванням.
28.Система управління і розвиток права в українських землях у складі Польщі у 14-і-й Пол. 16 ст.Ст.
В новій державі відбувалися зміни в адміністративному поділі території. Було створено шість воєводств — Руське, Белзьке, Київське, Чернігівське, Подільське, Брацлавське. Воєводства поділялися на повіти, кожен повіт — на волості. З місцевої шляхти король призначав воєвод, старост і каштелянів. У королівських землях створювалися староства. В українських землях існувала волосна система адміністративно-територіального поділу. Декілька волостей складали повіт. У системі управління особливе місце займали шляхетські сеймики, які збиралися у воєводствах і повітах. Це своєрідні установи дворянського самоуправління, які обмежували владу королівської адміністрації. В компетенцію сеймиків входили питання оподаткування, організації збройних сил у воєводствах. На сеймиках шляхта обирала також своїх представників до загальнонаціонального сейму і Люблінського трибуналу — вищої касаційної інстанції шляхетських судів. Вальний сейм у відповідності до Люблінської унії 1569 р. став вищим законодавчим органом республіки. До його складу входили король, сенат і посольська ізба. Король головував на засіданнях сейму. До Сенату входили вищі посадові особи Речі Посполитої — сенатори. Вони не брали участі у голосуванні, а лише висловлювали свою думку з того чи того питання. Посольська ізба складалася з 170 депутатів-послів від земської шляхти і грала визначну роль в прийнятті сеймових рішень. Постанови Вального сейму називалися конституціями. Місцеве управління у Речі Посполитій зосереджувалося в руках воєвод, каштелянів, старост та інших громадських та земських службових осіб. До низових органів місцевого управління належали волосні і сільські органи. Справами волості займався королівський волосний староста. На селі всі питання вирішував сільський сход (збори), якому був підпорядкований сільський староста і сільський писар. На землях, які знаходилися у приватному володінні, систему місцевого управління визначав власник. Система управління в містах в цей період не змінилася. Більшість міст придбала магдебурзьке право. Соціальна структура міст носила корпоративний характер. Ремісники і купці об’єднувалися за професійною ознакою в цехи і гільдії. Кожне з таких об’єднань очолювалося цеховим магістратом, який виконував судові функції з внутрішньоцехових спорів. Зазнало розвитку й право в Речі Посполитій. Українці призвичаювалися до тих законів, до тієї системи управління, що існувала на Заході.
+ см. № 27