- •Українські землі у стародавні часи Первісний лад на території України
- •Політична роздробленість Київської Русі
- •Соціально-еиононічний і політичний устрій Русі за княжих часів
- •Культура Київської Русі
- •Монголо-татарсьна навала
- •Галицькі і Волинські землі до об'єднання
- •Об'єднання Галичини й Волині. Правління Романа Мстиславича
- •Галицько-волинська держава за правління Данила Романовича
- •Галицько-волинське князівство за наступників Данила Галицького
- •Культура Галицько-волинсько! держави
- •Українські землі у складі іноземних держав у XIV - першій половині XVI ст.
- •Соціально-економічний розвиток українсьних земель у XIV - першій половині XVI а.
- •Українські землі під владою інших держав
- •Українські землі у складі речі посполито! у друпй половині XVI - XVII а. Люблінська унія та її наслідки для України
- •Брестсьна церковна унія
- •Братства
- •Зростання феодальної експлуатації
- •Виникнення козацтва і утворення Запорозької Січі
- •Селянсько-козацькі повстання наприкінці XVI - у першій половині XVII ст.
- •Культура України у XIV - першій половині XVII ст.
- •Визвольна війна українського народу в середині XVII ст. Причини, характер і рушійні сили
- •Початок Визвольної війни
- •Формування української державності під час Визвольної війни
- •Зборівський мир
- •Вступ України під протекторат Московської держави
- •Українські землі у другій половині XVII а. Віленсьне перемир'я
- •Гетьманство Івана Виговсьного
- •Петро Дорошенко.
- •Народні повстання на Лівобережжі
- •Гетьманство д. Многогрішного
- •Ситуація на Правобережжі під час Руїни
- •Соціально-економічне і політичне становище в Україні у другій половині XVII ст.
- •Антифеодальна і національно-визвольна боротьба
- •Культура України у другій половині XVII ст.
- •Україна наприкінці XVII - у першій половині XVIII п. Гетьманство Івана Мазепи (1687-1709)
- •Пилип Орлик та його Конституція
- •Наступ царизму на автономію України у першій половині XVIII ст.
- •Соціально-економічний устрій Лівобережжя і Слобожанщини у першій половині XVIII ст.
- •Запорозькі козани у першій половині XVIII ст.
- •Правобережні і західні землі
- •Національно-визвольний рух у першій половині XVIII ст.
- •Українські землі у другій половині XVIII а. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини і Слобожанщини
- •Переділ українських земель у другій половині XVIII ст. І зміни в них
- •Народні рухи у другій половині XVIII ст.
- •Унраїнська культура у XVIII ст.
- •Українські землі у першій половині XIX ст. Політичний статус Наддніпрянської України та її населення у складі Росії
- •Україна і війни Російської імперії
- •Соціальні рухи
- •Початок національного відродження Наддніпрянщини
- •Опозиційний рух царському режиму в Україні
- •Політизація українського національного руху
- •Кирило-Мефодіївське товариство
- •Адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії та становище їх населення
- •Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у першій пол. XIX ст.
- •Антифеодальна боротьба в західноукраїнських землях
- •Початок національного відродження на західноукраїнських землях
- •«Руська трійця»
- •Українська культура у першій половині XIX ст.
- •Наддніпрянська україна у другій половині XIX а. Кримська війна та п наслідки для України
- •Підготовка і проведення селянської реформи 1861 р.
- •Адміністративно-політичні реформи 60—70-х рр. XIX ст.
- •Економічний і соціальний розвиток Наддніпрянської України у другій половині XIX ст.
- •Суспільно-політичний і національний рух в Наддніпрянській Україні.
- •Західноукраїнські землі у другій половині XIX а. Політичне і соціально-економічне становище Західно! України
- •Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях
- •Формування політичних партій у Галичині
- •Наука і освіта
- •Література і мистецтво
- •Економічний розвиток Західної України
- •Соціальні рухи в Україні на початку XX ст.
- •Національно-визвольний рух на початну XX ст.
- •Українські землі під час Російської революції 1905-1907 рр.
- •Післяреволюційна реанція
- •Столипінсьна аграрна реформа
- •Український національний рух напередодні Першої світової війни
- •Українська культура початку XX ст.
- •Україна у першій світовій війні Воснні дії на території України
- •Національний рух у Галичині і Наддніпрянщині в роки Першої світової війни
- •Українська національно-демократична революція Лютнева демократична революція і Україна
- •Утворення Центральної Ради
- •Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
- •Події влітку-восени 1917 р. В Україні
- •Жовтневий переворот і Україна
- •III Універсал Центральної Ради
- •Війна більшовицької Росії проти унр. IV Універсал уцр
- •Більшовицька влада в Україні наприкінці 1917 - на початку 1918 р.
- •Брестський договір уцр з Німеччиною та її союзниками
- •Боротьба за збереження незалежності україни у1918-1920 рр. Падіння Центральної Ради
- •Внутрішня і зовнішня політика п. Скоропадського
- •Політичні партії в умовах гетьманського режиму
- •Боротьба проти гетьманського режиму та його повалення
- •Політика Директорії
- •Поразка Директорії і встановлення більшовицького контролю над Україною у 1919 р.
- •Західноукраїнська народна республіка
- •Українське питання на Паризькій мирній конференції
- •Політина більшовиків в Україні у 1919 р.
- •Україна у другій половині 1919 р.
- •Повернення більшовиків в Україну
- •Радянсько-польська війна і Україна
- •Розгром військ генерала Врангеля та придушення повстанського руху в Україні
- •Розвиток культури України в 1917-1920 рр.
- •Україна в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.) Економічна і політична криза в Україні наприкінці 1920 - на початку 1921 рр.
- •Упровадження нової енономічної політики
- •Входження України до складу срср
- •Суспільно-політичне життя у 20-х рр.
- •Церковно-державні відносини
- •Культурне і духовне життя у 1920-ті рр.
- •Радянська україна у1928-1939 рр. Індустріалізація в Україні
- •Колективізація сільського господарства
- •Суспільно-політичне становище в України
- •Культурне життя
- •Західноукраїнські землі у 1920-1930-х рр. Українські землі у складі Польщі
- •Українські землі у складі Румунії
- •Закарпаття у складі Чехословаччини
- •Проголошення незалежності Карпатської України та окупація її Угорщиною
- •Українські землі у другій світовій війні Приєднання західноукраїнських земель до срср
- •«Радянізація» західних земель України
- •Окупаційний режим в Україні
- •Рух опору в Україні
- •Визволення України у 1943-1944 рр.
- •Відновлення радянської влади на звільнених територіях
- •Антибільшовицький опір у Західній Україні в 1944-1945 рр.
- •Культура України в роки Другої світової війни
- •Втрати України у Другій світовій війні
- •Україна у перші повоєнні роки Відбудова народного господарства
- •Друга хвиля «радянізації» західних областей
- •Суспільно-політичне та культурне життя
- •Вихід урср на міжнародну арену
- •Україна у 1953-1964 рр. Зміни у суспільно-політичному житті
- •Зародження дисидентського руху
- •Економічні реформи у промисловості
- •Реформування аграрної сфери
- •Суперечності в розвитку культури
- •Україна в1964-1985 рр. Соціально-екононічний розвиток
- •Ситуація у суспільно-політичному житті
- •Опозиційний рух
- •Розвиток культури
- •Україна у1985-1991 рр. Перебудова в Україні
- •Політизація українського суспільства
- •Декларація про державний суверенітет України
- •Проголошення незалежності України
- •Україна в умовах незалежності Розбудова держави і суспільно-політична ситуація
- •Помаранчева революція
- •Українська політика в умовах «помаранчової» влади
- •Вибори 2006 і 2007 рр. Та наступні політичні події
- •Україна за часів Президента в. Януковича.
- •Економічна ситуація
Культура Галицько-волинсько! держави
У культурному житті Галицько-Волинської держави значну роль відігравала церква, оскільки її установи були центрами освіти. Писемність поширювалась не тільки серед знаті, але й серед простих людей, про що свідчать численні знахідки берестяних грамот і бронзових писал. В Галиць-ко-Волинській державі було створено і переписано багато книжок. Велика книгописна майстерня існувала при дворі волинського князя Володимира Васильовича (1270—1289), який багато знався на різних науках. Як і в Київській державі, тут велось літописання. Галицько-Волинський літопис, створений тут, є основним історичним джерелом з історії Галицько-Волинського князівства з початку до кінця XIII ст.
Архітектура краю була представлена кам'яними фортифікаційними спорудами з великою кількістю башт. Такі замки у другій половині XIII ст. будувалися в Луцьку, Кременці, Олеськові, Хотині тощо.
У містах Галичини — Перемишлі, Звенигороді, Галичі, будувалися з білого каменю церкви, прикрашені різьбленими орнаментами. Найбільшим білокам'яним храмом у Галичі був збудований у середині XII ст. Успенський собор. Нові ідеї в архітектурі з'явилися у XIII ст. Вони відобразились у спорудженні урочистих храмів: церкви Успіння у Холмі, храмів Івана Богослова та Дмитра у Луцьку (кінець XIII ст.), церкви Миколи у Львові, церкви Василя у Володимирі-Волинському. В їхній архітектурі перепліталися візантійсько-руський та готичний стилі.
Під впливом київського розвивався галицько-волинський іконопис. До сьогодні збереглася ікона волинської Божої Матері кінця XIII—XIV ст. з Покровської церкви у Луцьку. Популярна в Польщі Ченстоховська ікона Божої Матері («Матка Боска Ченстоховська») була створена у XIV ст. в місті Белзі на Галичині.
Отже, культура Галицько-Волинської держави відзначалась поєднанням спов'янськоїспадщини й впливів Візантії, Західної та Центральної Європи. За рівнем культурного розвитку Галицько-Волинське князівство посідало помітне місце серед сусідніх народів.
Українські землі у складі іноземних держав у XIV - першій половині XVI ст.
Приєднання південно-західних земель до Литви і Польщі
У XIII ст. внаслідок розкладу первіснообщинного ладу і зародження феодального суспільства утворилася Литовська держава для захисту своїх земель від зовнішніх ворогів (Лівонського і Тевтонського орденів). її засновником і першим князем був Міндов. Послаблені монголо-татарами і політично роз'єднані українські і білоруські землі стали об'єктом захоплення для Литви і Польщі. Вже в період правління великого литовського князя Гедиміна (1316—1341), який титулував себе «королем литовським і руським», було завершено приєднання білоруських і почалося захоплення південно-західних (українських) земель. Просуваючись на південь, литовці зіткнулися з Золотою Ордою, що володіла українськими землями. 1362 р. у битві біля Синіх Вод вони завдали поразки ординцям, внаслідок якої до Литовського князівства, яким тоді правив син Гедиміна Ольгерд (1345—1377), відійшли Чернігово-Сіверщина, Київщина, Переяславщина, Поділля і більша частина Волині. Українське населення фактично не чинило опору литовцям, оскільки бажало покласти кінець владі над ним Золотої Орди та міжусобицям князів. У литовській владі бачили запоруку стабільності і спокою. На землях Галицько-Волинської держави події розгортались дещо інакше. Коли стало відомо, що Юрій-Болеслав помер, на Галичину рушив король Польщі Казимир III. Його перший похід завершився короткочасним загарбанням Львова. Зібравши сили, галицькі бояри на чолі з Дмитром Детьком змусили загарбників полишити місто.
Тим часом виступила Литва: син великого князя литовського Дмитро-Любарт здобув Волинь і домігся визнання себе галицьким князем. Протягом дев'яти років бояри на чолі з Дмитром Детьком робили відчайдушні спроби відстояти незалежність Галицько-Волинської держави, але ця боротьба завершилась поразкою. 1349 р. Галичину загарбав польський король. Але після смерті Казимира III 1370 р. польським королем став Людовік Угорський і Галичина опинилася під владою Угорщини. Лише після його смерті 1387 р. вона була в Угорщини відвойована поляками. Волинь же у середині XIV ст. опинилася під зверхністю Литви.
Таким чином, в останній чверті XIV ст. більшість українських земель відійшла до Великого князівства Литовського. Литовські князі намагалися не порушувати місцевого устрою. Тому місцева влада була фактично в руках української верхівки.
Оволодівши більшою частиною українських і білоруських земель, Литовське князівство стало сильною феодальною державою. Ці землі були на становищі удільних князівств, на чолі яких стояли литовські князі.
Захоплені Литвою землі з їх високою культурою мали великий вплив на політичне і суспільне життя Литовського князівства. Багато князів із династії Гедиміновичів прийняли православ'я, майже всі вони були одружені на руських православних княгинях. Слов'янська українська мова була офіційною державною мовою князівства. Литовці приймали місцеві українські звичаї, назви посад і станів.
Після смерті Ольгерда 1377 р. на чолі держави став його молодший син Ягайло. З метою укріплення свого внутрішнього становища (боротьба зі своїми братами та родичами за великокнязівський престол) і зовнішнього (загроза Тевтонського ордену та посилення Московського князівства) Ягайло пристав на пропозицію польської знаті про укладання унії(союзу) Литви і Польщі.
14 серпня 1385 р. в замку Крево поблизу Вільно між Литвою і Польщею була підписана Кревська унія. Ягайло приєднав до Польщі Велике князівство Литовське разом з українськими і білоруськими землями, сам прийняв католицтво, передав Польщі литовську казну. 1386 р. Ягайло, одружившись з польською королевою Ядвігою, був проголошений польським королем. Кревська унія значно укріпила позиції Литви та Польщі. Разом вони змогли відвоювати в Угорщини 1387 р. Галичину, а 1410 р. розгромити Тевтонський орден у битві при Грюнвальді. Одночасно ця унія дала можливість польським феодалам захоплювати українські землі і насаджувати католицизм.
Однак намагання приєднати до Польщі литовські землі і перетворити їх на провінцію Польщі викликали опір з боку литовської знаті і особливо брата Ягайла — Вітовта. У боротьбі з Ягайлом Вітовт наприкінці XIV ст. домігся незалежності Литви і став її князем. Проводячи жорстке укріплен-У XIII ст. внаслідок розкладу первіснообщинного ладу і зародження феодального суспільства утворилася Литовська держава для захисту своїх земель від зовнішніх ворогів (Лівонського і Тевтонського орденів). її засновником і першим князем Проводячи жорстке укріплення Литовської держави, посилюючи залежність українських і білоруських земель, Вітовт ліквідував існуючі раніше великі удільні князівства (Волинське, Новгород-Сіверське, Київське і Подільське) і перетворивїх на провінції Литви, змістивши місцевих князів і посадивши там своїх намісників. Отож за час правління Вітовта (1392—1430) Литва знову стала сильною державою, значно посилився соціальний і національний гніт українського народу.
Польський уряд на загарбаних українських землях провадив двояку політику: деякий час зберігалася «руська старовина» (залишалася державна назва «Королівство Руське», дозволялося вживання давньої української мови вділоводстві поряд з латинською, була відновлена галицька православна митрополія), але в той же час роздавав ці землі іноземцям за зобов'язання служити у польської війську, сприяв німецькій колонізації краю, підтримував польських купців і католицьких місіонері 1434 р. були остаточно скасовані будь-які автономні права Галичини у складі Польщі.
Після смерті Вітовта 1430 р. його наступником став молодший брат Ягайла сіверський княз Свидригайло. Він знову почав боротьбу проти посилення Польщі за незалежність Литви, спираюч на православну знать, що викликало невдоволення литовських феодалів-католиків, очолювані Сигізмундом Кейстутовичем. У наступні чотири роки в межах Великого князівства Литовського існувало дві держави — власне Литва і «Велике князівство Руське». У цій боротьбі переміг Сигізмунд. Але Свидригайло зберіг за собою Волинь, відновивши її автономію. Волинське князівство бул остаточно ліквідовано після смерті Свидригайла 1452 р.
Після смерті Сигізмунда (1440) великим князем став син Ягайла Казимир, який 1444 р. успадкува трон свого брата, польського короля Владислава III, і став одночасно Великим князем Литовськи, і польським королем. Він продовжив наступ на українську автономію у складі Литви. При ньої Волинь, Київщина і Поділля остаточно стали литовськими провінціями.