- •Основи організації та механізм міжнародних розрахунків розділ 1. Загальні основи організації міжнародних розрахунків
- •§ 1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів.
- •§1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
- •§ 1.3. Валютно-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод.
- •§ 1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
- •§1.3.2. Умови платежу
- •§ 1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
- •Питання по темі:
- •Розділ 2. Роль банків в організащї міжнародних розрахунків
- •§ 2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
- •Система свіфт
- •§ 2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
- •§ 2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
- •Розділ 3. Умови поставок і документи в міжнародній торгівлі Після вивчення цього розділу ви зможете:
- •§ 3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
- •§ 3.2. Умови поставок товару
- •Класифікація умов інкотермс за обов'язками продавця
- •§ 3.3. Види документів при міжнародних поставках
- •§ 3.3.1. Комерційні документи
- •§ 3.3.2. Транспортні документи
- •§ 3.3.3. Страхові документи
- •§3.3.4. Фінансові документи
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 4. Недокументарні форми розрахунків
- •§ 4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
- •§ 4.2. Авансові платежі
- •§ 4.3. Платіж на відкритий рахунок
- •§ 4.4. Банківський переказ
- •§ 4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5. Документарні форми розрахунків Після вивчення цього розділу ви зможете:
- •5.1. Документарний акредитив
- •§ 5.1.1. Фази акредитива
- •§ 5.1.2. Форми акредитива
- •§ 5.1.3. Види і конструкції акредитива
- •§ 5.1.4. Конструкції акредитива
- •§ 5.1.5. Відкриття акредитива
- •§ 5.1.6. Виконання акредитива
- •§ 5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
- •§ 5.2. Інкасо
- •§ 5.2.1. Види інкасо
- •§5.2.2. Фази документарного інкасо
- •§ 5.2.3. Узгодження умов інкасо
- •§ 5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
- •§ 5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
- •Розділ 6. Кредитування учасників міжнародних розрахунків
- •§ 6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу
- •§ 6.2. Кредитування імпорту
- •§ 6.2.1. Кредитування на основі векселя
- •§ 6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
- •§ 6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
- •§ 6.3. Кредитування експорту
- •§ 6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
- •§ 6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
- •§ 6.3.3. Експортний лізинг
- •Розділ 7. Банківська гарантія як інструмент забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках
- •§ 7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
- •§ 7.1.1. Поручительство
- •§ 7.1.2. Платіжне зобов'язання
- •§ 7.2. Дія банківських гарантій
- •§ 7.3. Видача банківських гарантій
- •§ 7.4. Використання банківської гарантії
- •§ 7.5. Типи та основні види банківських гарантій
- •§ 7.5.1. Типи банківських гарантій
- •§ 7.5.2. Види банківських гарантій
- •Валютні операції комерційних банків розділ 8. Загальні основи діяльності комерційних банків на валютних ринках
- •§ 8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
- •§ 8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
- •§ 8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 9. Міжбанківські депозитні операції в іноземній валюті
- •§ 9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті
- •§ 9.2. Валютування депозитних угод
- •9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
- •§ 9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування.
- •9.5. Депозитна позиція
- •§ 9.6. Ринок євровалюти
- •9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами
- •10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій
- •10.2. Валютні операції на умовах спот
- •10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
- •10.4. Крос-курси та їх розрахунок
- •10.5. Валютна позиція
- •10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій
- •11.1. Валютні форвардні угоди
- •11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів
- •11.1.3. Валютування форвардних контрактів
- •11.1.4. Контракти на ламану дату
- •11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати
- •11.1.6. Форвардні крос-курси
- •11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту
- •11.2. Процентні форварди
- •11.2.2. Угоди за форвардними ставками
10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни. Ціни на вільному міжнародному валютному ринку визначаються виходячи з попиту і пропозиції на певну валюту, у країнах з обмеженим ступенем конвертації ціна національної валюти встановлюється центральним банком.
Поточним конверсійним операціям відповідає обмінний курс спот. Курси валют на спот ринку є базовими для розрахунку курсу всіх термінових угод — форвардів, свопів, ф'ючерсів, опціо-нів. Цей курс — основа основ, тому що при зміні курсу спот змінюється котирування угод із деривативами.
На екранах моніторів при укладенні угод по телефону дилери звичайно вказують дві валюти: базову валюту і валюту котирування.
1 USD = 106,53 JPY 1EUR= 0,9567 USD 1CHF=0,8935CAD
або USD/JPY = 106,53,
або EUR/USD = 0,9567,
або CHF/CAD =0,8935.
Лій частина котирування — це базова валюта (USD, EUR, CHF), права частина — валюта котирування (JPY, USD, CAD). Курси валют установлюють до базової валюти, тобто яка кількість ва-
190
люти котирування відповідає одиниці базової валюти. При здійсненні угоди дуже важливо визначити, з якою валютою ви працю-gje — з базовою чи з валютою котирування. Якщо ви говорите, що купуєте USD/JPY, то це значить, що ви купуєте долари США і продаєте японську єну (долар США — базова валюта). Коли в новинах передають, що почав дорожчати GBP/JPY, то всі знають, що англійський фунт стерлінгів подорожчав відносно японської єни. Якщо ж ви хочете укласти угоду в сумі валюти котирування, то необхідно в переговорах це вказувати.
У більшості країн курси іноземних валют виражаються в національній валюті. Пряме котирування визначає певну кількість національної валюти за одиницю іноземної. Так склалося історично, що практично всі валюти прирівнюються до американського долара: певна кількість національної валюти за один долар США. У вигляді прямого котирування офіційно установлюються курси більшості валют світу — USD/CHF, USD/DEM, USD/ITL, USD/JPY тощо. Котирування «USD/DEM 2,0156» означає, що 1 дол. США дорівнює 2,0156 німецької марки (1 USD = 2,0156 DEM). На ринку Forex курси основних валют розглядають як котирування валют до долара США, тобто долар США є базовою валютою практично для всіх валют. Це свідчить про роль американської валюти як загальновизнаної і найпривабливішої розрахункової одиниці, використовуваної у міжнародній торгівлі.
Непряме (зворотне) котирування визначає певну кількість іноземної валюти за одиницю національної валюти. При використанні непрямого котирування курс долара до швейцарського франка буде таким: CHF/USD = 0,5898 з округленням до четвертого знака після коми.
Непряме котирування =
Пряме котирування
У непрямому котируванні долар є валютою котирування, а інша валюта (у нашому прикладі це CHF) — базою котирування. Курс низки валют офіційно установлюються до долара США У вигляді непрямого котирування. Це курс долара до європейської валютної одиниці євро, англійського фунта стерлінгів, а також до грошових одиниць країн, колишніх колоній Великобританії—EUR/USD, GBP/USD, AUD/USD, NZD/USD, IEP/USD ' ряд інших.
Наприклад, курс EUR/USD = 0,9658 означає, що одне євро дорівнює 0,9658 долара США.
191
Причини котирування фунта стерлінгів у вигляді базової валюти криються у ролі англійського фунта як найпоширенішої у світі валюти часів Британської імперії, що обслуговувала величезну частину світового торговельного обороту. З фунтом стерлінгів співвідносили свої валюти інші країни на початку XX ст., у тому числі і США.
Можливий найменший розмір зміни курсу валюти називається пунктом (points), або піпсом (pips). Це — останні цифри при написанні валютного курсу. Для фунта стерлінгів, німецької марки, української гривні й більшості інших валют — це 0,0001, для японської єни — 0,01. Сто пунктів складають велику фігуру (big figure).
Наприклад, курс фунта стерлінгів змінився з 1,6142 до 1,6122. Це значить, що англійський фунт стерлінгів подешевшав на 20 пунктів відносно долара США. При зміні курсу японської єни з 110,54 до 108,54 говорять, що єна подорожчала відносно долара СИТА на дві фігури, або долар став дешевшим відносно єни на дві фігури.
На валютному ринку валютні курси котируються з використанням двох сторін — bid та offer (ask).
Bid — це курс купівлі базової валюти (курс продажу валюти котирування) маркет-мейкером,
Offer — це курс продажу базової валюти (курс купівлі валюти котирування) маркет-мейкером.
Як правило, котирування має такий вигляд:
Котирування маркет-мейкера = bid/offer EUR/USD = 0,9956 (bid)/0,9960 (offer) або EUR/USD = 0,99 56/60 CHF/JPY = 65,27/65,32 або CHF/JPY = 65,27/32.
Слід запам'ятати: у котируванні сторона bid завжди менша сторони offer.
На екранах інформаційної системи Reuters курси валют можна знайти на різних сторінках — РХ= (усі можливі курси валют), EFX= (курси валют, що котируються в Європі), EUR=, GBP=, JPY=, UAH= (курси певних валют). Наприклад, японська єна, евро, англійський фунт стерлінгів показані на екрані у вигляді таблиці:
У таблиці є такі дані:
.— яка валюта;
— сторони bid та ask;
— банк, що виставив курси;
— його місцезнаходження (location), (LON — Лондон, NYC — Нью-Йорк, VIE — Відень, PAR — Париж, SIN — Сінгапур);
— назва сторінки банку в інформаційній системі Renters;
— дилінговий код банку в системі Reuters Dealing;
— час, коли виставили котирування;
— найвище і найнижче значення курсу за добу.
На ринку завжди є два типи учасників — маркет-мейкери (market-maker) і маркет-тейкери (market-taker), або, як їх ще називають, маркет-юзери (market-user).
Маркет-мейкер — активний учасник ринку, який зв'язує покупців та продавців, виставляє курси валют і диктує свої умови.
Маркет-тейкер — пасивний учасник ринку, що запитує котирування і слабко впливає на ситуацію на ринку, його діяльність залежить від маркет-мейкерів. Проте якщо маркет-тейкери володіють значними капіталами і виходять із ними на ринок, то мар-кет-мейкерам доводиться коректувати свої котирування. Звичайно це дрібні комерційні банки, клієнти банків — різні фонди, компанії, спекулянти, хеджери, фізичні особи. Слід зауважити, що і великий банк може бути маркет-тейкером, якщо він запитує валютний курс в іншого банку. Маркет-тейкер завжди перебуває в більш невигідному становищі порівняно з маркет-мейкером: він завжди купує дорожче, а продає дешевше.
Важливо для себе визначити, ким ви є на ринку, щоб не помилитися, з якої сторони курсу ви укладаєте угоду. Наприклад, банк ААА запитує курс євро до долара США в банку ВВВ. Банк ВВВ у даному разі є маркет-мейкером і виставляє курс 0,9870/0,9880. У даному прикладі банк ВВВ купує євро (продає долар США) за Ціною 0,9870, а продає євро (купує долар) за ціною 0,9880. Банк ААА, у свою чергу, є маркет-тейкером і продає євро за курсом 0,9870 (купує долар США), а купує євро (продає долари США) за курсом 0,9880.
Розглянемо ще приклад. Банк XXX ставить котирування банку YYY т 1 млн швейцарських франків: «USD/CHF=1,6545/55» (звичайно під час запису сторони offer велику фігуру вже не вказують, тому що вона змінюється не так швидко, як пункти). Котирування пряме — долар США є базовою валютою, швейцарський Франк — валютою котирування. Банк YYY є маркет-тейкером, він запитує курс, тому він може купити 1 млн швейцарських франків
13 193
у банку XXX тільки за курсом 1,6545, а продати швейцарський | франк за курсом 1,6555. Банк XXX— маркет-мейкер, він диктує j свої умови, базову валюту (долар США) він купує зі сторони bid — j 1,6545, а продає зі сторони offer— 1,6555. |
Різниця між правою і лівою сторонами котирування назива- | ється спредом (spread). Спред є прибутком банку маркет-мейкера | від проведених операцій із клієнтами або іншими банками. Спред j може розглядатися як «плата за послуги», маркет-мейкер купує ' завжди дешевше, а продає дорожче. Наприклад, якщо банк ставить котирування «1,9567/75», то спред становить 8 пунктів.
На розмір спреду впливає кілька причин:
• Статус контрагента і характер відносин між контрагентами. Розмір спреду більший для клієнтів банку, ніж для інших . банків на міжбанківському ринку. Якщо між банками-контра- | гентами протягом ряду років склалися стійкі позитивні відносини, відсутні випадки невиконання умов угод і дилери банків добре знають один одного, то розмір спреду більш вузький.
• Ринкова кон'юнктура. В умовах, коли курс швидко зміню-1 ється, розмір спреда звичайно більший. Наприклад, в умовах різкої | зміни курсу долара на міжнародних ринках багато банків буде ко-1 тирувати за угодами не менше 10 пунктів, а не 3—5 як звичайно. |
• Котирувана валюта та ліквідність ринку. Розмір спреду бі- | льший при котируванні банком рідкісних, «екзотичних» валют.) або за угодами на менш ліквідному ринку. J
• Сума угоди. Чим більша сума угоди, тим менший спред, тому | що маркет-мейкеру вигідно робити угоди з великими сумами —| у нього більший прибуток, а витрати ті ж самі. Тому для залучення клієнтів при угодах на великі суми маркет-майкер котирує меншим спредом. Наприклад, банк ААА — маркет-мейкер на ринку GBP/CHF і до нього з проханням здійснити котирування звернулися два банки — банк ВВВ із сумою 20 000 000 GBP і банк ССС із сумою 200 000 GBP. Звичайно банку ААА більш вигідно здійснити операцію з банком ВВВ, тому він поставить курс із спредом у 2—3 пункти (з урахуванням своїх інтересів), і водночас запропонує банку ССС котирування зі спредом 5—7 пунктів.