§ 5.1.5. Відкриття акредитива

Після укладення угоди і підписання контракту сторонами ім­портер дає доручення банку про відкриття акредитива на користь продавця (експортера). У дорученні імпортер просить банк дати постачальнику товару зобов'язання здійснити платіж. Банк вико­нує це доручення лише тоді, коли акредитиводавець має відпові­дні активи або кредитну лінію, відкриту в ньому.

Імпортер повинен дуже ретельно сформулювати умови акре­дитива. Якщо йому бракує досвіду в складанні акредитивних до­ручень або самих акредитивів, які мають певні нюанси, він му­сить звернутися за консультацією до банківського спеціаліста. Мова йде не тільки про те, щоб умови платежу постачальника були відображені у формі і виді акредитива; не менш важливо, щоб були враховані власні потреби імпортера. Повні й чіткі умо­ви акредитива сприяють своєчасному відвантаженню замовлено­го товару в належному стані і за договірною ціною або наданню послуги відповідно до домовленостей.

Необхідність ретельного формулювання умов акредитива обу­мовлюється ще принципом його незалежності від основної угоди: акредитив за своєю природою — це угода між сторонами, яка юридичне відокремлена від договору купівлі-продажу. Для банку це означає, що він перевіряє документи незалежно від товарної угоди, яка лежить в основі акредитива, тобто банки мають справи тільки з документами, а не з товарами, послугами і/або іншими видами виконання зобов'язань, яких стосуються документи.

Якщо банк відкрив акредитив, то єдиною умовою для початку виконання його платіжного зобов'язання є подання у строк доку­ментів, що відповідають умовам акредитива. Акредитиводавець не може перешкоджати оплаті документів через те, що поставки товару або інші дії бенефіціара, як йому здається, не виконують­ся відповідно до контракту.

Для полегшення складання акредитивного доручення банки дають імпортерові спеціальний бланк заяви на відкриття акре­дитива.

Бланк заяви на відкриття акредитива заповнюється наказодавцем акредитива щонайменше у трьох примірниках. У заяві вка­зуються всі необхідні реквізити:

1) номер рахунку клієнта — наказодавця акредитива, з якого списується сума іноземної валюти для відкриття акредитива;

2) номер поточного рахунку, з якого оплачуються комісійні та інші накладні витрати банку (поштово-телеграфні витрати);

3) форма акредитива (відкличний чи безвідкличний);

4) спосіб передання бенефіціару повідомлення про відкриття акредитива (залежно від термінів виконання — поштою або теле­графом);

5) назва і сума іноземної валюти цифрами та прописом;

6) назва авізуючого банку;

7) назва банку, який виконує акредитив (точна і повна назва виконуючого банку іноземною мовою, адреса);

8) назва й адреса бенефіціара (іноземною мовою);

9) термін дії акредитива (дата закінчення терміну завжди вважається останнім днем, коли бенефіціар може використати акредитив, тобто надати документи);

10) часткова поставка/перевантаження (якщо часткова поста­вка або перевантаження не передбачається, то це має бути чітко вказано в акредитиві);

11) термін відвантаження, термін платежу;

12) назва товару (банки не повинні приймати дуже деталь­ний опис товару в акредитиві; щоб запобігти помилкам і непо­розумінню, вказуються тільки головні ознаки товару, його ма­са і ціна);

13) умови поставки товару (використовуються тлумачення пра­вил ІНКОТЕРМС);

14) перелік необхідних для оплати документів (рахунок-фактура, страхові документи, транспортні документи тощо);

15) підпис замовника;

16) інші реквізити, які строго відповідають умовам контракту.

Усі вказані реквізити перевіряє співробітник відділу імпорт­них акредитивів банку-емітента, отримавши від наказодавця ак­редитива заяву на його відкриття. Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви на відкриття акредитива, наказодавець використовує додаток до умов акредитива, який складається на окремому аркуші в такій самій кількості примірників, як і сама заява. Оригінал цього додатку підписується уповноваженими особами наказодавця і скріплюється печаткою так само, як і при оформлені акредитива.

При виявленні невідповідностей або певних помилок заява негайно повертається наказодавцеві без виконання із зазначенням | мотивів повернення для внесення необхідних корективів.

Якщо існує необхідне покриття угоди або ліміти кредитування і до доручення на відкриття немає ніяких зауважень, то акреди­тив відкривається. Банк, що відкрив акредитив, у більшості випа­дків направляє його для авізування у банк-кореспондент, котрий, як правило, перебуває в країні бенефіціара. Лише в особливих випадках повідомлення надсилається безпосередньо на адресу бенефіціара. Покупець отримує повідомлення про виконання як підтвердження відкриття акредитива.

На першому етапі роботи з заявою на відкриття імпортного акредитива після подання її в банк наказодавцем і перевірки пра­вильності її оформлення визначається спосіб виконання цього акредитива і встановлюються авізуючий і виконуючий банки. Акредитив залежно від фінансових інтересів уповноваженого ба­нку може бути відкритий на інший іноземний банк, а не на той, що вказаний наказодавцем у заяві на відкриття. Така зміна мож­лива тільки після отримання згоди наказодавця акредитива за умови, що останній узгодив це питання з бенефіціаром і отримав його згоду на зміну авізуючого і виконуючого банків. На бланку заяви на відкриття акредитива робиться відповідний напис, у якому вказуються прізвище і посада співробітника установи — наказодавця акредитива, з яким погоджене це питання.

Співробітник банку наказодавця на основі поданої заяви запо­внює акредитив і після узгодження авізуючого і виконуючого ба­нків повертає цей акредитив разом із заявою співробітникові від­ділу імпортних акредитивів банку-емітента. Отримавши заяву і перевіривши правильність заповнення акредитива, співробітник відділу імпортних акредитивів спочатку перевіряє візу відповіда­льної особи валютного відділу про наявність коштів на валютно­му рахунку наказодавця акредитива в банку. Після цього він фор­мує акредитивне досьє (заява і сам акредитив), реєструє його в спеціальному журналі за встановленою формою, яка передбачає присвоєння порядкового номера, а також указується термін його Дії, назва наказодавця, сума в іноземній валюті.