§ 6.2. Кредитування імпорту

§ 6.2.1. Кредитування на основі векселя

У сфері міжнародної торгівлі досить поширеним інструмен­том розрахунків та кредитування є вексель. Його використання забезпечує оформлення кредитних відносин між учасниками зов­нішньоторговельних угод (експортером та імпортером) та банками.

Питання вексельних розрахунків з нерезидентами є важливим і для українських експортерів та імпортерів. Проте, зважаючи на очевидні суперечності законодавства та неврегульованість окре­мих питань цієї проблеми, розрахунки з використанням векселів перебувають у площині теорії, а не практики. Іншою причиною невикористання векселів у міжнародних розрахунках є низька лі­квідність векселів більшості підприємств та відсутність розвину­того ринку цінних паперів, зокрема векселів.

Обмеженість щодо надання експортером та імпортером коме­рційного кредиту, пов'язану передусім з недостатнім рівнем до­віри один до одного, стала причиною появи акцептних кредитів. Сутність даної операції полягає в тому, що експортер виставляє тратту для акцепту не на імпортера, а на банк імпортера. Форма­льно цей кредит надає експортер, але різниця між звичайним ко­мерційним кредитом і акцептним полягає в тому, що акцептан­том є банк, і це суттєво змінює взаємовідносини між сторонами (рис. 6.4).

У міжнародному обороті банківський акцепт є інструментом міжнародного обігу та міжнародного засобу платежу. Поряд з цим практика більшості країн строго регламентує вексельний обіг. В основному регламентація спрямована на розширення екс­порту товарів даної країни.

При акцептному кредиті для експортера втрачає значення ри­зик неплатежу, оскільки експортер має акцепт великого банку. У цьому разі ризик неплатежу (ризик непогашення кредиту) бере на себе банк, тому він наражається і на валютний ризик, і на ри­зик країни. Залежно від сумарного розміру ризиків установлю­ється розмір комісії за акцепт. Комісія сплачується відразу і не повертається, навіть якщо імпортер не скористався кредитом.

При цій операції банк імпортера не використовує своїх ресурсів для кредитування (банк оплачує тратту лише у разі неспро­можності імпортера здійснити оплату зі свого боку). Акцентуючи тратту, банк лише гарантує для експортера оплату товару.

Як правило, акцептні кредити відкриваються під товарні акре­дитиви або лід заставу товару, що імпортується. Строк акцепт­ного кредиту здебільшого встановлюється до трьох місяців.

У міжнародній практиці часто використовується акцептно-рамбурсний кредит. Його виникнення пов'язане з вимогами екс­портерів отримати тратту, акцептовану великим першокласним банком. Механізм акцептно-рамбурсної операції такий же, як і акцептної'. Основна відмінність полягає в тому, що банк імпорте­ра не сам акцептує вексель, а забезпечує для імпортера одержан­ня акцепту великого міжнародного банку. За певний обумовле­ний час до терміну акцепту тратти першокласним банком банк імпортера надсилає йому своє рамбурсне зобов'язання (зобов'я­зання банку переказати кошти для оплати акцептованих тратт). Часто акцептно-рамбурсний кредит пов'язаний з відкриттям ак­редитива.