V. Особливості формальної логіки

1. Абстрагована від індивідуальних властивостей багатоманітних об’єктів пізнання.

2. Відволікаючись від часткового, формальна логіка в поняттях і судженнях вивчає загальне, структурно – типове в них, і на цій основі встановлює вихідні принципи для всіх правильних логічних дій людського розуму.

3. Глибше розкриває стійки зв’язки між структурними елементами думки.

4. Формальна логіка показує, що об’єктивно істинний зміст процесу мислення визначає його формальну правильність, а порушення логічної форми, закономірного зв’язку елементів думки неминуче відіб’ється на змісті, лишаючи об’єктивної істинності.

5. Формальна логіка абстрагується від предметного змісту думки, але не ігнорує його.

6. Вона покликана вивчати історично складену, перевірену практикою логічну форму, в якій виражене істинне знання.

7. Забезпечує структурну правильність і несперечливість істинного мислення.

8. Закони формальної логіки є специфічними законами мислення і не розповсюджуються на реальні зв’язки речей.

9. Логіка розглядає форми мислення, абстрагуючись від їх виникнення і розвитку.

10. Формальна логіка змінюється повільно, але теорію законів логіки не можна розглядати як раз і назавжди встановлену істину.

11. Логічна форма і закони мислення є загальнолюдськими; мислення всіх людей, незалежно від їх соціального статусу і національної приналежності, має загальну логічну структуру.

VI.Теоретичне і практичне значення логіки.

Знання логіки сприяє чіткості, послідовності і доказовості мислення, посилює ефективність мови, підвищує культуру мислення.

Свідоме слідування законам логіки дисциплінує мислення, робить його більш аргументованим, ефективним і продуктивним, допомагає уникати помилок.

Значення логіки особливо важливе в сучасному житті, що викликане низкою причин:

1. Вимогою вміти чітко користуватися термінологією, поняттями найрізноманітніших галузей науки, мистецтва, політичного життя, нових ринкових умов.

2. Сучасна епоха характеризується як епоха діалогу. а діалог вимагає від його учасників вміння доказувати і переконувати, аргументовано відстоювати свою позицію, вміти в складних умовах переговорного процесу домовлятися, знаходити компроміси.

3. Знання логіки, які стали вміннями і навичками перетворюються в надійний імунітет проти всіляких домислів, оберігають свідомість людини від забобонів.

4. Застосування нових технологій в промисловості та навчанні, широке використання в різних сферах діяльності людини, інформатики і обчислювальної техніки пов’язане з розширеним використанням логіки, з значним підвищенням її ролі у науці та техніці.

5. Вивчення логіки ґрунтовно підвищує загальний рівень культури, оскільки у всіх сферах знання використовуються форми логічного мислення -–поняття, судження, умовиводи, діють закони логіки.

Контрольні запитання.

1. Що вивчає логіка як наука?

2. Які основні форми абстрактного мислення?

3. Чому потрібно розрізняти істинність думки і формальну правильність міркування?

4. Назвіть основних представників науки логіки в історії розвитку.

5. У чому полягає значення логіки у сучасному житті?

Реалізована література.

1. Гетьманова А.Т. Логіка. Підручник для педінститутів. – М., 1996.

2. Жеребкін В.Є. Логіка. Підручник для юридичних вузів. Х., 1996. Розділ І.

3. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999.