- •1.Термінологічні основи дисципліни «Управління соціальним розвитком».
- •2. Типи соціальних процесів та їх характеристика.
- •9. Мета і специфіка соціальної політики в різних економічних системах.
- •10. Роль і значення соціальної політики в становленні і розвитку соціально орієнтованої ринкової економіки та задоволенні соціальних потреб.
- •11. Соціальна політика і соціальна справедливість. Погляди на соціальну справедливість.
- •12. «Свобода сильним і захист слабким», як головний принцип соціальної політики в нових економічних умовах.
- •13. Соціальне партнерство та його роль у вирішенні проблем соціального розвитку.
- •14. Основні напрямки соціальної політики в Україні та їх характеристика.
- •15. Об'єкти і суб'єкти соціальної політики в економічній системі соціально-орієнтованого спрямування.
- •16. Інститути та інфраструктура соціально-політичного розвитку.
- •17. Страхові механізми соціально-політичного розвитку.
- •18. Роль і функції держави та її інститутів у розробці і реалізації соціально-політичного розвитку.
- •19.. Генезис соціальної держави
- •20.Основні моделі соціальної держави. Проблеми вибору моделі соціальної держави.
- •24.Соціальні нормативи їх сутність, структура, класифікація і характеристика.
- •25.Суб”єкти нормативно-правового забезпечення розробки і реалізації соціально-політичного розвитку.
- •26.Сучасний стан нормативно-правовогозабезпечення соціальної політики та соціально-політичного розвитку в Україні.
- •30.Структура соціальної сфери її завдання і функції.
- •34.Бюджеьне і позабюджетне фінансування розвитку соціальної сфери.
- •35. Сучасний стан і проблеми розвитку соціальної сфери в Україні.
- •36. Взаємозв”язок економічної та соціальної політики.
- •Реалізація принципу соціальної справедливості у суспільстві означає, що при цьому здійснюється справедливий розподіл:
- •40.Об”єкти і суб”єкти соціального захисту соціально-трудових відносин.
- •41.Принципи на яких будується система соціального захисту соціально-трудових відносин в соціально-орієнтованій ринковій економіці.
- •42.Характеристика основних складових соціального захисту соціально-трудових відносин.
- •43.Пріоритетні напрями і заходи щодо управління соціально-трудовими відносинами на сучасному етапі розаитку економіки України.
- •45. Характеристика категорії „економічно-активне населення”.
- •46. Об”єктивна необхідність соціального захисту еан. Мінімальні гарантії в оплаті праці як елементи соціального захисту найманих працівників.
- •47. Мінімальна заробітна плата, і її місце в системі соціального захисту.
- •49.Характеристика інших складових соціального захисту економічно-активного населення ( індексація трудових заощаджень, захист інтересів споживачів тощо)
- •50. Суть і різновиди соціально-трудових конфліктів.
- •51. Методи управління соціально-трудовими конфліктами які сприяють їх подоланню.
- •Переговори та посередництво в вирішенні конфліктів соціально-трудового характеру.
- •Головні компоненти успішного посередництва у вирішенні соціально-трудових конфліктів.
- •Страйки як крайній захід колективних трудових суперечок, їх суть, різновиди і проблеми врегулювання та вирішення.
- •Соціальне партнерство його примирна функція в досягненні злагоди і гармонії в суспільстві.
- •Захист соціально вразливих категорій населення як пріоритетний напрямок соціальної політики, соціального розвитку і соціального захисту.
- •Диференційований підхід щодо вибору форм і заходів підтримки і захисту соціально вразливих категорій населення.
- •Державна молодіжна політика. Гарантії соціального захисту молодих громадян. Структура і завдання соціальної служби для молоді.
- •Державна допомога сім’ям з дітьми та її види.
- •Форми соціального захисту багатодітних матерів та неповних сімей.
- •Оцінка сучасного стану та пріоритетні напрямки вдосконалення форм захисту соціально вразливих верств населення.
- •Поняття інвалідності її види та основні складові соціального захисту інвалідів.
- •Пенсійне забезпечення інвалідів
- •Гарантії працевлаштування інвалідів. Діюча система квотування робочих місць.
- •Розвиток нетрадиційних гнучких форм зайнятості інвалідів.
- •Соціально-побутові заходи та медико-соціальні аспекти захисту інвалідів.
- •67. Реабілітаційні програми і заходи щодо активізації життєдіяльності інвалідів.
- •68. Соціальна нерівність як результат неякісного управління соціально-економічними перетвореннями та соціальними процесами в Україні.
- •69. Соціальна стратифікація українського суспільства.
- •70. Роль середнього класу в соціально-політичному розвитку .
- •71. Бідність як об'єкт соціальної політики. Методичні засади оцінки бідності.
- •72. Сучасні тенденції, зміни пропорції бідного населення відносно інших суспільних прошарків.
- •73. Стратегічні напрями запобігання виникненню та подолання бідності.
- •74. Соціальні служби та їх роль у вирішенні проблем бідності.
- •75. Оцінка ефективності діючої системи соціальної підтримки сімей з низькими доходами і шляхи її удосконалення.
- •76. Пенсія як соціально-політична категорія.
- •77. Поняття “Пенсія”, види пенсій та критерії їх призначення згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
- •78. Основні принципи та етапи проведення пенсійної реформи.
- •79. Структура майбутньої пенсійної системи. Законодавча база пенсійного забезпечення в Україні.
- •80. П’ятирівнева модель реформування пенсійної системи на основі чинного законодавства України.
- •81. Недержавне пенсійне забезпечення та проблеми його запровадження в Україні.
- •82. Базові, страхові і додаткові пенсії в реформованій системі в Україні.
- •83. Поняття і правові основи соціального розвитку підприємства.
- •84) Предмет соціального розвитку і соціальної політики підприємства.
- •85) Мета і цілі політики соціального розвитку підприємства.
- •86) Принципи та функції соціальної політики на підприємстві.
- •87). Напрями політики соціального розвитку підприємства та їх характеристика.
- •88) Колективно-договірне та програмне забезпечення політики соціального розвитку підприємства.
- •89) Соціальне планування в організації та його основні розділи.
- •90) Роль профспілок в соціальній політиці розвитку підприємства.
- •91) Необхідність аналізу і оцінки політики соціального розвитку підприємства з допомогою соціального аудиту.
- •92) Сутність та завдання соціального аудиту.
- •95) Соціальна експертиза та соціальний баланс.
- •97) Аналіз і оцінка соціальної політики підприємства з допомогою соціального аудиту.
- •1. Термінологічні основи дисципліни «Управління соціальним розвитком».
-
Державна молодіжна політика. Гарантії соціального захисту молодих громадян. Структура і завдання соціальної служби для молоді.
Молодь — це велика суспільна, соціально-демографічна група, що має специфічні соціальні і психологічні риси, наявність яких визначається як віковими особливостями молодих людей, так і тим, що їхній соціально-економічний і суспільно-політичний стан, духовний світ перебувають у становленні, формуванні.
До молоді згідно із законодавством, в Україні відносять громадян України віком від 14 до 28 років, причому з них неповнолітні — це громадяни віком до 18 років. Але до розряду молодих сімей відносять подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 30 років, або неповна сім’я, в якій мати (батько) віком до 30 років. Тому до молоді можна віднести вікову групу від 14 до 30 років. Серед молоді різні дослідники молодіжних проблем виділяють від трьох до п’яти групп:
1)підліткова — 14—15 років;
2)передюнацька— 16—17 років;
3)ранньоюнацька — 18—20 років;
4)середньоюнацька — 21—25 років;
5)старшоюнацька — 26—30 років.
Одним із головних шляхів реалізації державної молодіжної політики зазначена Декларація передбачає розробку та реалізацію цільових комплексних молодіжних програм, які фінансуються за рахунок цільових коштів, виділених у державному бюджеті. Молодіжна політика — це невід’ємна складова соціальної політики держави, інших суб’єктів суспільно-політичного життя і відносин, яка спрямована на створення реальних умов, стимулів і конкретних механізмів реалізації інтересів і самореалізації молодих громадян країни, здійснення їхніх життєвих цілей і планів.
До основних напрямів молодіжної політики в перехідний до ринку період слід віднести:
1.соціальна адаптація молоді до умов ринкової економіки
2. надання гарантій в отриманні професійної підготовки та працевлаштування
3. надання гарантій в отриманні освіти
4. уведення системи довгострокового кредитування підготовки кадрів (отримання освіти у приватних закладах)
5. розвиток студентського та молодіжного бізнесу
6. уведення системи довгострокового пільгового кредитування будівництва і придбання жилих будинків і квартир.
Центри соціальних служб для молоді— це спеціальні заклади, вповноважені державою брати участь у реалізації державної молодіжної політики шляхом проведення соціальної роботи з дітьми та молоддю.
До системи центрів належать Державний центр соціальних служб для молоді, республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міські, районні у містах, селищні і сільські центри.
Центри у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Держком молодьспорттуризму та директора Державного центру соціальних служб для молоді, рішеннями відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням, а також положеннями про центри.
Основною метою діяльності центрів є створення соціальних умов для життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб.
Тобто основні завдання ЦССМ передбачають участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері соціальної роботи з дітьми, молоддю, жінками та різними категоріями сімей з метою поліпшення їхнього становища, розв’язання актуальних соціальних проблем і виховання молодого покоління на засадах гуманізму.
За роки функціонування структура ЦССМ організаційно зміцніла, а завдяки державній підтримці утвердилася на всій території України. За цей період ЦССМ виконано велику практичну, методичну та наукову роботу. В ЦССМ отримали різні види допомоги мільйони молодих людей та їхні батьки.