30.Структура соціальної сфери її завдання і функції.

Сутність соціальної сфери.

Соціальна сфера-це сукупність галузей, програм, заходів спрямованих на досягнення соціальних цілей і результатів, покликаних підвищити сусп. Добробут і поліпшити якість життя населення.Реалізація соціальної політики у будь-якому суспільстві здійснюється через певну систему соціальних інститутів, фінансових і правових механізмів та рівнів управлінського впливу. У сукупності перераховане являє собою особливу соціальну сферу суспіль­ства і сукупність галузей соціального комплексу. Тому більш конкретна постановка проблеми про способи реалізації соціальної політики в Україні вимагає відповіді на питання про сутність, основні характеристики і способи функціонування соціальної сфери в нашому суспільстві.У науковій літературі поняття «соціальна сфера» використовується в різних значеннях. Нас дане поняття буде цікавити у двох аспектах:1) як певна сфера суспільної системи;2) як сукупність галузей народного господарства, а також галузей державного, регіонального і місцевого управління. Як підсистема суспільного організму соціальна сфера характеризується:специфічними процесами взаємодії та відтворення людини, особистості, соціальних груп і населення в цілому;особливого виду відносинами, що складаються з приводу відтворення людського потенціалу і дотримання соціальної справедливості в суспільстві; тільки їй властивими функціями диференціації та оформлення соціальних груп. Функції і відносини соціальної сфери реалізуються через діяль­ність двох груп соціальних інститутів :

Групи інститутів соціальної сфери: 1. Інститути малого рівня формалізації, що діють на основі внутрішньої саморегуляції (суспільні об’єднання, сім’я).2. Інститути великого рівня формалізації, регулювання яких здійснюється через спеціальні органи управління (організації й установи соціальної сфери і відповідні органи їх управління).Саме друга група інститутів утворює соціальну сферу як сукупність народногосподарських і управлінських галузей.Тому в другому значенні соціальну сферу можна визначити як сукупність галузей, програм і заходів, спрямованих на досягнення соціальних цілей і результатів, покликаних підвищити суспіль­ний добробут і поліпшити якість життя населення. Реалізується соціальна сфера через надання соціальних послуг, забезпечення соціальних гарантій, пільг і виплат.

34.Бюджеьне і позабюджетне фінансування розвитку соціальної сфери.

У сучасних умовах в Україні здійснюється перехід на використання нових механізмів змішаної фінансової участі в реалізації соціальних програм, тобто механізмів залучення позабюджетних коштів для фінансування соціальної сфери. Крім цього, реформується система соціального страхування, що з другорядних методів фінансування переходить у розряд основних і найбільш адекватних ринковим умовам. Нині у соціальну сферу направляється кілька фінансових потоків.Бюджетні джерела:державний бюджет;бюджети регіонів;місцеві бюджети;ресурси міжбюджетного перерозподілу.Позабюджетні джерела:державні соціально-страхові фонди, позабюджетні фонди регіонів;недержавні соціальні фонди;кредитні ресурси, залучення коштів фірм і домашніх господарств (територіальні позики);використання потенціалу некомерційних неурядових організацій.Зовнішні джерела:кредити, позики міжнародних фінансових організацій;гуманітарна допомога з-за кордону.Витрати на соціальну сферу від ВВП становлять в Україні в середньому близько 18 %, однак основна вага соціальних витрат лежить сьогодні на бюджетах регіонів та їх місцевих структур, з яких фінансується приблизно 80 % усієї соціальної сфери.Поряд і паралельно з бюджетною системою в Україні функціонує порівнянна з нею за масштабами позабюджетна фінансова страхова система.До державної соціально-страхової системи відносяться: Фонд зайнятості;Пенсійний фонд;Фонд соціального страхування;Фонди обов’язкового медичного страхування (проект). Вони формуються за рахунок страхових платежів підприємств усіх форм власності, обов’язкових страхових внесків працюючих громадян, асигнувань з державного бюджету.Узагальнюючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що соціальну сферу необхідно розглядати з погляду двох взаємозалежних сторін: як підсистему суспільства; як сукупність галузей суспільного господарства, програм і заходів, спрямованих на поліпшення якості життя населення. Кожна галузь соціальної сфери має свою структуру, органи управ­ління, правову й фінансову основу. Відповідно до чинного законодавства здійснюється розмежування повноважень між державними і регіональними органами влади в реалізації соціальної політики. Сьогодні здійснюється змішане фінансування соціальної сфери з бюджетних, позабюджетних і зовнішніх джерел, що супроводжується процесами децентралізації її управління.