Модуль 1.

Тема 1 Основні принципи та методи бухгалтерського обліку

1.1. Основні принципи бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік та фінансова звітність у Банку ґрунтується на таких загально прийнятих в Україні та міжнародній практиці принципах та критеріїв:

Повнота бухгалтерського обліку (повне висвітлення): усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій Банку, яка може впливати на рішення, що приймається згідно з нею.

Перевага сутності над формою: операції враховуються і розкриваються у звітності відповідно до їх сутності і економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою.

Автономність: активи та пасиви (зобов'язання) Банку відокремлені від активів і зобов'язань власників Банку, інших банків /контрагентів, у зв'язку із чим власне майно і зобов'язання власників не можуть бути відображені у фінансовій звітності Банку.

Оцінка: визнання тієї суми коштів, за якою статті фінансової звітності мають визнаватися і обліковуватися у балансі та звіті про фінансові результати. Активи і зобов'язання мають бути оцінені та відображені в обліку таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які потенційно загрожують фінансовому становищу Банку, на наступні звітні періоди.

Історична (фактична) собівартість: активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватись у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату.

Нарахування та відповідність доходів і витрат: відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів та витрат в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

Обачливість: застосування у бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або доходи не завищуватимуться, а зобов’язання та/або витрати не занижуватимуться. Оцінка та відображення в обліку активів і зобов’язань здійснюється таким чином, щоб не переносити існуючі фінансові ризики на наступні звітні періоди.

Послідовність: постійне (із року в рік) застосування Банком протягом звітного року обраних методів обліку. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених чинним законодавством України, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах

Безперервність діяльності: відсутність у Банка наміру суттєво скоротити обсяги своєї діяльності або самоліквідуватися.

Банк застосовує наступні критерії визнання активів та зобов’язань:

- активи відображаються в балансі Банку за умови, що може бути достовірно визначена оцінка активу та в майбутньому очікується отримання економічних вигод, пов'язаних з використанням цього активу;

- зобов'язання відображаються у балансі Банку за умови, що може бути достовірно визначена оцінка активу та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Банк здійснює облік фінансових інструментів в розрізі всіх складових їх вартості – номіналу фінансового інструменту, нарахованих доходів або витрат, дисконту/премії, резерву, переоцінки.

Активи і зобов‘язання Банку обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення (за первісною або справедливою вартістю).

Терміни.

Амортизована собівартість – це вартість, за якою оцінюються фінансовий актив, фінансове зобов'язання та яка складається із собівартості придбання, зменшеної на суму погашення основної суми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, розрахованої з використанням ефективної ставки відсотка, зменшеної на суму часткового списання внаслідок зменшення корисності.

Балансова вартість - це вартість, за якою актив, зобов'язання та власний капітал відображаються в балансі. Балансова вартість для фінансового активу та фінансового зобов'язання складається з основної суми, нарахованих процентів та неамортизованої премії і дисконту, суми переоцінки, суми визнаного зменшення корисності.

Ефективна ставка відсотка – ставка, яка точно дисконтує очікуваний потік майбутніх грошових платежів або надходжень упродовж очікуваного терміну дії фінансового інструменту до чистої балансової вартості (амортизованої собівартості) цього інструменту.

Метод ефективної ставки відсотка – метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов'язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов'язань) та розподілу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів протягом відповідного періоду часу.

Справедлива вартість – сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість у рамках офіційної операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Мета при визначенні справедливої вартості полягає в тому, щоб визначити, якою буде ціна операції за станом на дату оцінювання в рамках контракту між незалежними сторонами, які мотивуються звичайними бізнесовими інтересами. При оцінюванні необхідно враховувати усі фактори, які можуть брати до уваги учасники ринку, визначаючи ціну відповідного фінансового інструмента, виходячи з того, що інструмент є доступним (строк інструменту, структура потоків грошових коштів, валюта, кредитний ризик, забезпечення, ставка процента тощо).

Фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного суб'єкта підприємницької діяльності і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого.

Нарахування процентів за фінансовими інструментами здійснюється за номінальною процентною ставкою, яка передбачена умовами договору і відображається за рахунками з обліку нарахованих доходів/ витрат.

Будь-які різниці, що виникають між сумою визнаних за ефективною ставкою відсотка процентних доходів (витрат) та нарахованих за номінальною процентною ставкою доходів (витрат) за фінансовими інструментами, придбаними (наданими, отриманими) за номінальною вартістю (без дисконту або премії), відображаються за рахунками з обліку неамортизованого дисконту (премії) у кореспонденції з рахунками з обліку процентних доходів (витрат).

У разі, якщо немає ніяких факторів, що впливають на відмінність ефективної ставки від номінальної (комісій, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, співпадіння ефективної ставки з номінальною на будь-яких періодах дії фінансового інструменту, тощо), при первісному визнанні фінансового інструменту його балансова вартість (сума наданих/отриманих коштів) дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків, дисконтованих під ефективну ставку відсотка, не виникає ні дисконту ні премії при первісному визнанні фінансового інструменту, величина дисконту (премії) з урахуванням сум комісій, що включаються до вартості фінансового інструменту, є несуттєвою, тобто менше 1 % від суми номіналу цього інструменту (ця величина відноситься на процентні доходи (витрати) під час визнання фінансового інструменту), щомісячне нарахування процентів за такими інструментами здійснюється за номінальною ставкою договору/угоди, та рівень відхилення ефективної ставки відсотка за фінансовим інструментом від номінальної процентної ставки вважається несуттєвим.

Ефективна ставка відсотку не застосовується до фінансових інструментів зі строком користування до одного року, для кредитів типу овердрафт та кредитні лінії, у зв’язку з неможливістю встановлення та розрахунку грошових потоків за ними, та за умови відсутності будь-яких факторів, що впливають на відмінність ефективної ставки від номінальної.

Коригування вартості фінансових інструментів до їх оціненої вартості (амортизованої собівартості, собівартості, з урахуванням зменшення корисності, справедливої вартості) на дату балансу здійснюється за допомогою рахунків дисконту/премії, переоцінки, резервів, нарахованих доходів або витрат.

Фінансові активи, крім тих, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток і збитки, на дату балансу оцінюються з урахуванням зменшення корисності.

Балансова вартість таких фінансових інструментів коригується на суму зменшення корисності шляхом нарахування резерву під можливі ризики згідно з нормативними актами НБУ щодо формування резервів та внутрішніх нормативних актів Банку.

Визначена відповідним чином балансова вартість кредиту з урахуванням нарахованого резерву, у т.ч. резерву під прострочені понад 31 день та сумнівні нараховані доходи, відображає теперішню вартість майбутніх грошових потоків за кредитом, оцінених з урахуванням зменшення корисності. Визнання зменшення корисності шляхом прямого коригування номіналу кредиту без використання рахунків резервів заборонено.

Облік заборгованості за нарахованими доходами за фінансовими активами здійснюється за балансовими рахунками або на позабалансових рахунках з обліку заборгованості за нарахованими доходами після настання визначених в обліковій політиці подій. Облік заборгованості за нарахованими доходами здійснюється у номінальних сумах відповідно до умов укладених договорів. Коригування сум доходів з метою їх відображення в бухгалтерському обліку та у Звіті про прибутки та збитки фінансової звітності за ефективною ставкою відсотка, а також з урахуванням зменшення корисності фінансового активу, здійснюється через коригування рахунків дисконту за фінансовим активом та шляхом нарахування витрат на створення резервів під нараховані доходи у разі зменшення корисності.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями є спеціальним резервом, який формується за рахунок витрат Банку.

Резерв формується:

- під стандартну заборгованість;

- під нестандартну заборгованість за кредитами, віднесеними до категорій “під контролем”, “субстандартні”, “сумнівні”, “безнадійні”.

Для відображення в бухгалтерському обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій можливо використання транзитних рахунків, рахунків кредиторської та дебіторської заборгованості з подальшим відображенням цих операцій за відповідними рахунками з обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій