3.4. Облік прострочених, сумнівних та безнадійних кредитів.

У разі непогашення заборгованості за кредитом у встановлений договором строк, перенесення кредитів на рахунки простроченої заборгованості здійснюється наступного робочого дня за останнім днем погашення чергової заборгованості за кредитом, передбаченим кредитною угодою/Графіком погашення.

За кредитами фізичних осіб роздрібного банкінгу у разі прострочення сплати чергового платежу згідно строків, встановлених умовами кредитного договору/Графіком погашення (за винятком випадку погашення остаточного платежу по закінченню строку дії кредитного договору), для прийняття позичальником заходів щодо погашення заборгованості за кредитом Банк на протязі 90 днів з моменту виникнення прострочення здійснює облік простроченої заборгованості за кредитом на позасистемних рахунках 8-го класу. У цей період Банк здійснює дії, спрямовані на погашення заборгованості. Якщо протягом 90 днів заборгованість не була погашена позичальником, та дії Банку не призвели до її погашення, на наступний робочий день відповідна сума заборгованості переноситься на балансові рахунки з обліку простроченої заборгованості за кредитом.

Винятком є кредитні лінії, за якими кошти можуть надаватися без встановлення вимоги щомісячного погашення та за якими позичальник повинен повністю погасити заборгованість за кредитом до закінчення строку дії кредитного договору. За такими кредитними продуктами заборгованість за кредитом переноситься на рахунки прострочених кредитів в разі непогашення кредиту у встановлений договором строк (за умови відсутності клопотання позичальника про пролонгацію кредиту або у разі відмови в пролонгації) на наступний день після закінчення строку дії кредитного договору.

За кредитами малого бізнесу Банку перенесення сум нарахованих процентів та заборгованості за кредитом на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості здійснюється наступного робочого дня за днем погашення кредиту (частки або траншу кредиту), передбаченим кредитною угодою/Графіком погашення відповідно до встановлених процедур без рішення Кредитного Комітету.

Перенесення заборгованості за кредитом на рахунки сумнівної заборгованості здійснюється на підставі рішення Кредитного Комітету не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому Кредитним комітетом було прийнято відповідне рішення.

Заборгованість за кредитом визнається безнадійною рішенням Кредитного комітету. Списання безнадійної заборгованості за рахунок сформованого спеціального резерву здійснюється згідно рішення Правління Банку у тому місяці, у якому було прийнято відповідне рішення.

З метою вжиття Банком всіх можливих заходів щодо погашення безнадійної заборгованості, списаної за рахунок резерву, ця заборгованість обліковується за рахунками 961 “Списана у збиток заборгованість за кредитними операціями” або відповідно до рішення Правління Банку списується з балансу Банку без утворення заборгованості за позабалансовими рахунками.

Заборгованість обліковується на позабалансових рахунках до закінчення строку позовної давності, визначеного чинним законодавством України, але не більше 3-х років (стаття 257 Цивільного Кодексу) після зарахування списаної за рахунок резерву заборгованості на рахунки позабалансового обліку. Після закінчення зазначеного строку Банк здійснює списання з позабалансового обліку сум заборгованості за кредитом та нарахованими за ним доходами.

Можливість списання заборгованості з позабалансового обліку до закінчення цього строку розглядається Кредитним комітетом та затверджується рішенням Правління Банку за поданням відповідного структурного підрозділу у випадку, якщо повернення коштів контрагентом є неможливим та здійснено всі можливі заходи щодо її повернення і ці заходи не призвели до позитивних наслідків.

Банком встановлюється наступна черговість погашення заборгованості (якщо інше не встановлено умовами кредитної угоди):

• в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими доходами за кредитом (починаючи за заборгованості з найбільшим строком обліку – в першу чергу безнадійна (списана за рахунок резерву), в другу – сумнівна, в третю – прострочена, в четверту нарахована заборгованість);

• у другу чергу погашається заборгованість за основним боргом (починаючи за заборгованості з найбільшим строком обліку – в першу чергу безнадійна (списана за рахунок резерву), в другу – сумнівна, в третю – прострочена заборгованість);

• у третю чергу погашається нарахована пеня;

• у четверту чергу погашаються штрафи;

• в останню чергу погашаються інші види заборгованості в разі їх наявності.

Облік забезпечення кредитних операцій.

Бухгалтерський облік забезпечення кредитних операцій (гарантій, поручительств, застави тощо) здійснюється за позабалансовими рахунками 9-го класу протягом дії відповідного договору про забезпечення виконання зобов'язань.

Строк дії договору забезпечення (з урахуванням продовження строку дії договору забезпечення) повинен бути не меншим, ніж строк дії відповідного кредитного договору.

У разі виконання контрагентом або іншою зобов'язаною особою зобов'язання за кредитом, а також у разі припинення дії відповідного договору забезпечення, вартість забезпечення списується з позабалансових рахунків.

Облік отриманої застави (у тому числі іпотеки) здійснюється за такими позабалансовими рахунками - 9500, 9503, 9520, 9521, 9523.

Застава, що отримана як забезпечення кредиту (майно, у тому числі майнові права на грошові кошти, які розміщені на вклад (депозит)), обліковується за позабалансовими рахунками для обліку отриманої застави, відкритих за заставодавцем.

Якщо згідно з договором застави заставодавцями виступають декілька осіб, то зазначена угода відображається на позабалансовому рахунку, відкритому за одним із заставодавців.

У випадку, якщо згідно з договором застави предмет застави забезпечує виконання зобов’язань за декількома кредитними договорами, на позабалансовому рахунку з обліку застави відображається сума та валюта договору застави. У призначенні платежу зазначаються реквізити договорів, що забезпечуються договором застави.

Якщо протягом дії договору застави перелік кредитних угод, що забезпечені цим договором застави, змінюється, зміни в позабалансовому обліку не відображаються.

При розрахунку резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями у випадку, коли договір застави забезпечує декілька кредитних угод, розподіл суми договору застави проводиться пропорційно розміру кожного кредиту. Якщо один з таких кредитів є простроченим понад 30 днів, то під час розрахунку резерву за всіма іншими кредитами цей предмет застави не приймається. У разі погашення простроченої заборгованості за кредитом під час розрахунку резерву відновлюється порядок урахування цього предмета застави за іншими кредитами.

Якщо предметом застави є цінні папери, то їх вартість визначається відповідно до Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затвердженого постановою Правління НБУ від 2 лютого 2007 року N 31.

У разі реалізації заставленого майна через аукціон та отримання коштів Банк здійснює погашення заборгованості за кредитом (в тому числі за процентами та іншими доходами за ним) відповідно до умов діючого Кредитного договору або за рішенням відповідного Комітету Банку з одночасним списанням вартості заставленого майна з позабалансового обліку (рахунок 9500).

У разі прийняття заставного майна у власність Банку за рішенням суду, мировій угоді в бухгалтерському обліку це майно необхідно враховувати в складі необоротних активів за умови одночасного списання вартості заставленого майна з позабалансового обліку (рахунок 9500). Прийняття заставного майна у власність Банку оформляється актом прийому-передачі, вартість майна повинна бути визначена експертами і відповідати його ринкової (справедливої) вартості відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 20.12.2005 р. N 480.

У разі, якщо Банк набуває право власності на заставлене майно з метою його подальшого продажу, то такі активи оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за рахунком 3409 за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції, пов’язаних з продажем. На дату визнання активів, призначених для подальшого продажу, мають виконуватися такі умови: стан активу, у якому він перебуває, дає змогу здійснити негайний продаж і є висока ступінь вірогідності його продажу протягом року. Амортизація на такі активи не нараховується.

Якщо заставлене майно не було реалізовано протягом року, воно має бути переведено до складу активів, що утримуються для використання в процесі діяльності Банку (тобто на відповідні рахунки 4-го класу). У цьому випадку Банк зобов’язаний здійснити коригування балансової вартості таких активів на ретроспективній основі, тобто як таких, що на початку були придбані з метою подальшого використання. Будь-які прибутки або збитки від переоцінки заставленого майна, що були визнані як призначені для продажу, але які вже не відповідають критеріям продажу, мають бути включені до прибутків або збитків від діяльності, що продовжується.

При отриманні коштів як забезпечення гарантів від контрагентів, вони зараховуються на рахунки для обліку коштів у розрахунках, рахунки для обліку залучених вкладів (депозитів) - 2526, 2552, 2554, 2602, 2622.

Гроші, що будуть використані Банком для забезпечення виконання зобов'язань клієнтів обліковується:

• покритим акредитивом - за рахунком 2602 «Коштів у розрахунках суб'єктів господарювання»

• за непокритим акредитивом - за рахунками обліку виданих клієнтам кредитів.

Облік поруки (гарантії), отриманої як забезпечення кредитної операції, у сумі, яка підлягає отриманню в разі їх виконання згідно з відповідним договором, враховується за позабалансовими рахунками 9010 "Прості гарантії, що отримані від банків" або 9031 "Прості гарантії, що отримані від клієнтів, крім Уряду України".

Договори гарантії (поручительства), що отримані в забезпечення кредиту, обліковуються за відповідними позабалансовими рахунками, які відкриваються у розрізі гарантів та поручителів.

Облік договорів гарантій (поручительств) здійснюється за сумою кредитної (основної) заборгованості, що зазначена в кредитному договорі (кредитних договорах), за яким (якими) надається гарантія (поручительство), або за фіксованою сумою договору гарантії (поручительства).

У разі отримання гарантій або поручительств від кількох гарантів (поручителів), кожен з яких надає поручительство на всю суму кредитної операції, усі отримані Банком гарантії (поручительства) обліковуються за відповідним позабалансовими рахунками.

Договір поручительства, що забезпечує зобов’язання за декількома кредитними договорами, що укладені в різних валютах, відображається на позабалансових рахунках в відповідній валюті та сумі кредитної (основної) заборгованості за кожним кредитним договором окремо.

Облік наданих Банком гарантій, авалів, поручительств.

Надані Банком гарантії, авалі, поручительства обліковуються як фінансові зобов'язання за позабалансовими рахунками груп 900 "Гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам" і 902 "Гарантії, що надані клієнтам" залежно від контрагентів та виду гарантії до дати їх виконання або закінчення строку дії.

Гарантії, які надані іншим банкам як забезпечення сум отриманих клієнтами-позичальниками кредитів, обліковуються як гарантії, що надані клієнтам.

У разі надання Банком коштів іншому банку як забезпечення гарантії, вони обліковуються за рахунком 1502.

У разі надання гарантії для забезпечення кредитного ризику Банк може вимагати від контрагента надання контргарантії. Якщо Банк надає контргарантію він обліковує її за позабалансовими рахунками для обліку наданих гарантій та авалів 9000, 9003, 9020, 9023. Якщо Банк отримує гарантії з пов'язаною гарантією, наданою іншому контрагенту, такі гарантії обліковуються за рахунками 9015 "Контргарантії, що отримані від банків", 9036 "Контргарантії, що отримані від клієнтів".

За наданими гарантіями Банк отримує комісійні доходи та обліковує їх як доходи за позабалансовими операціями на рахунках 6108 (від операцій з банками) та на 6118 (від операцій з клієнтами).

Якщо є ймовірність того, що Банк буде змушений платити за наданими зобов'язаннями, то сума наданої гарантії вважається такою, що стала сумнівною, та відображається за відповідним рахунком з обліку сумнівних гарантій. У разі виконання Банком зобов'язань за наданими гарантіями, авалями, поручительствами на сплачену суму здійснюється зменшення сумнівної заборгованості за виплаченим гарантіями та з позабалансових рахунків списуються суми гарантій, авалів, поручительств.

Якщо гарантія забезпечена грошовими коштами, то Банк виконує гарантію і одночасно здійснює бухгалтерську проводку по зменшенню залишків коштів, що обліковуються на рахунках для обліку коштів в розрахунках та зменшенню залишків на рахунках сумнівної заборгованості за виплаченими гарантіями.

У разі погашення заборгованості за виконаною гарантією в бухгалтерському обліку відповідна сума списується з рахунків для обліку сумнівної заборгованості за виплаченими гарантіями.

Операції з надання гарантій як забезпечення оплати векселів, надання поручительств, індосаментів обліковуються за рахунком 9020 "Гарантії, що надані клієнтам", операції з авалювання векселів обліковуються за рахунком 9023 "Авалі, що надані клієнтам".

У разі визнання Банком заборгованості за виплаченими гарантіями безнадійною щодо повернення вона списується за рахунок спеціального резерву, що обліковується за рахунками класу 3 Плану рахунків.

Особливості обліку операцій з банківськими установами.

Банк проводить операції з розміщення строкових кредитів та депозитів на міжбанківському ринку в національній та іноземній валютах.

Банк може проводити операції по розміщенню тимчасово вільних коштів на МВР на строк від одного дня (угода «овернайт»), отримувати короткострокові та довгострокові кредити рефінансування.

Ці операції проводяться в межах встановлених лімітів прийняття ризиків на банки-контрагенти, а у разі відсутності встановлених лімітів – під забезпечення.

При здійсненні оцінки кредиту визначається кредитоспроможність контрагента – банківської установи з урахуванням наступних факторів:

• фінансовий стан;

• дотримання пруденційних вимог;

• рейтинг.

Кредитний ризик вважається прийнятним, якщо загальна сума коштів, наданих банку – контрагенту, не перевищує встановлений ліміт. Аналізуючи фінансовий стан контрагента – банку в першу чергу звертається увага на поточні і історичні значення показників платоспроможності, достовірності капіталу, банківської ліквідності відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 року N 368 (зі змінами та доповненнями). Для більш детального вивчення фінансового стану може бути проведе дослідження якості та структури активів, обсягів капіталу, приоритетний аналіз надходжень та витрат (видатків), складові та динаміка змін у звітності діяльності тощо.

У відповідності до існуючих угод з іноземними банками, Банк відкриває рахунки покриття і розміщує на них відповідне грошове покриття в іноземних банках для підтвердження акредитивів і гарантій Банку в якості забезпечення виконання зобов’язань перед контрагентами.

Кошти, розміщені в якості покриття в іноземних банках, обліковуються в активі балансу Банку у складі коштів в інших банках.

Грошове покриття інших банків, яке розміщене у Банку в якості покриття ризиків за різними операціями, обліковується в пасиві балансу Банку у складі коштів інших банків.

Операції на міжбанківському ринку обліковуються у першому класі Плану рахунків бухгалтерського обліку. Активи за укладеними угодами з розміщення коштів на міжбанківському ринку до часу сплати коштів за цими угодами обліковуються на позабалансових рахунках. Активи обліковуються за вартістю їх виникнення – у сумі сплачених, яка є їх справедливою вартістю на дату визнання.

Банк у встановленому чинним законодавством України порядку відкриває та веде:

• кореспондентські рахунки в іноземній валюті у банках – кореспондентах;

• кореспондентські рахунки в НБУ, кошти по яких обліковуються в балансі по статті “Кошти та залишки в НБУ”;

• кореспондентські рахунки інших банків (лоро - рахунки).

Аналітичні рахунки для обліку міжбанківських операції відкриваються за кожним контрагентом. За окремими аналітичними рахунками відображаються:

• сума кредиту або сума депозиту або сума, внесена/розміщена на кореспондентський рахунок;

• нараховані проценти за кредитами/за депозитами та залишками на коррахунках;

• забезпечення за кредитом.

Операції з надання/погашення Банком міжбанківського кредиту (депозиту) та виплати/отриманні процентів здійснюються з використанням рахунку 3739.

Міжбанківські операції оформлюються:

• угодою про розміщення ресурсів (генеральною або окремою угодою);

• кредитною справою.

Угода разом з пакетом документів (установчий договір, статут, картка зі зразками підписів і відбитком печатки, довіреність посадових осіб контрагента на підписання угод, довіреності дилерів) підшивається у папку і зберігається протягом всього терміну її дії..

Суми, що відображають оцінку можливих втрат і ризиків за активами на міжбанківському ринку, нараховуються в резервах, з віднесенням їх на витрати Банку. В фінансовій звітності такі активи відображаються за мінусом нарахованих резервів.

Проценти за кредитами, за винятком кредитів овернайт та овердрафт, нараховуються:

• щомісячно станом на ранок дня нарахування, який визначається розпорядженням Головного бухгалтера Банку, за період, що минув з попереднього нарахування процентів або з дати виникнення кредитної заборгованості/надання коштів по останній календарний день місяця включно. У разі погашення та/або надання коштів за період з дати нарахування за розпорядженням Головного бухгалтера Банку по останній робочий день місяця в останній робочий день місяця (станом на кінець дня) проводиться урегулювання сум нарахованих процентів;

• станом на ранок останнього дня дії угоди за період, що минув з дати попереднього нарахування процентів або з дати виникнення заборгованості за кредитом/дати надання коштів;

• станом на ранок дня повного погашення кредиту /повернення депозиту (коштів) за період, що минув з дати попереднього нарахування процентів або з дати виникнення кредитної заборгованості/дати надання коштів.

При нарахуванні процентів за отриманими та наданими ресурсами враховується перший день надання/отримання кредиту/депозиту та не враховується останній день користування коштами (траншу або частки), якщо інше не передбачено умовами договору.

Проценти за наданими та розміщеними коштами та кредитами в національній валюті України та російських рублях нараховуються за методом факт/факт. Проценти за наданими та розміщеними коштами та кредитами в іноземній валюті нараховуються за методом факт/360. Розрахунок штрафів та пені, якщо вони вираховуються у річних відсотків, здійснюється за методом факт/факт.

У разу закінчення строку дії угоди, наступного робочого дня за днем закінчення дії угоди сума депозиту та нарахованих процентів перераховується на зазначений у генеральній або окремій угоді рахунок.

У разі пролонгації депозитної угоди облік коштів здійснюється на рахунках для обліку короткострокових або довгострокових вкладів згідно із строками, встановленим умовами угоди пролонгації (окремій угоді), починаючи з дати цієї угоди.

Якщо розміщені кошти не були повернуті за умовами угоди та не укладено угоду пролонгації, наступного робочого дня за днем закінчення дії угоди облік коштів здійснюється на рахунках простроченої заборгованості за строковими депозитами (розміщеними).

Прострочена заборгованість за розміщеними строковими депозитами в інших банках та прострочені за ними доходи переносяться на рахунки сумнівної заборгованості за рішенням Кредитного комітету Банку.

Облік міжнародного синдикованого кредиту, отриманого з метою подальшого фінансування зовнішньоекономічних торгових контрактів клієнтів Банку, здійснюється за тими ж рахунками з обліку отриманих міжбанківських кредитів.

У разу сплати Банком комісії за кредитом вона обліковується за рахунком 1626 як дисконт та щомісячно амортизується на рахунки процентних витрат.

Комісія сплачується у валюті угоди, визнання комісії за рахунком 1626 здійснюється у національній валюті через рахунки валютної позиції Банку за офіційним курсом НБУ під час визнання фінансового інструменту. Якщо сума комісії є несуттєвою, то під час визнання фінансового інструменту вона відноситься на процентні витрати.

Процентні доходи/витрати по кредитних операціях з банками включаються відповідно до рядку 1.1 статті “Процентний дохід” та 1.2 статті “Процентні витрати” Звіту про фінансові результати.

Комісійні доходи/витрати по кредитних операціях з банками включаються відповідно до рядку 2.1 статті “Комісійний дохід” та до рядку 2.2 статті “Комісійні витрати” Звіту про фінансові результати.

Процентні доходи по депозитам розміщеним в інших банках, включені до рядку 1.1 статті “Процентний дохід” Звіту про фінансові результати.

Консорціумне кредитування.

Консорціумний кредит може надаватися позичальнику у разі прийняття Банком участі у консорціумному кредитуванні відповідно до умов укладених угод:

а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності;

б) шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється в залежності від потреби в кредиті;

в) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.

Банк обліковує в сумі частки участі у кредитуванні:

- зобов'язання з надання коштів - за позабалансовими рахунками для обліку наданих зобов'язань з кредитування;

- суми заборгованості за кредитом - за відповідними рахунками з обліку кредитів, відкритими на ім'я позичальника.

- забезпечення - за відповідними рахунками для обліку отриманого забезпечення.

Якщо Банк є учасником консорціуму, він перерахує кошти головному банку - координатору з відображенням за рахунком дебіторської заборгованості за операціями з банками 1819. Після отримання повідомлення від головного банку про надання кредиту Банк на суму частки участі здійснює закриття дебіторської заборгованості та відображення відповідної суми за рахунками обліку наданих кредитів.

Якщо Банк виступає головним банком консорціуму, через який здійснюються розрахунки, він до перерахування коштів позичальнику акумулює отримані від інших банків-учасників кошти за рахунками для обліку кредиторської заборгованості за операціями з банками 1919. На дату надання позичальнику кредиту сума наданого кредиту перераховується з рахунку 1919 з обов’язковим відображенням частки власної участі Банку за рахунками для обліку наданих кредитів.

Погашення позичальником сум заборгованості за кредитом та нарахованими процентами здійснюється шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів у на рахунок 1919.

Якщо кредит надається шляхом гарантування загальної суми кредиту, а кредитування здійснюється в міру виникнення потреби в кредиті, то якщо:

- банк є учасником, він обліковує свою частку участі як надану гарантію за позабалансовими рахунками 9000 "Гарантії, що надані банкам" або 9020 "Гарантії, що надані клієнтам";

- банк є головним банком консорціуму, він обліковує суми, які гарантовані іншими учасниками консорціуму, за рахунками групи 901 "Гарантії, що отримані від банків".

Якщо Банк виступає новим учасником консорціуму, він обліковує гарантовану ним частку участі за позабалансовими рахунками 9000 "Гарантії, що надані банкам" або 9020 "Гарантії, що надані клієнтам".

Якщо Банк вже приймав участь в консорціумному кредитуванні та з’явився новий банк-учасник, Банк зменшує свою раніш визнану гарантовану частку участі та списує відповідну суму з позабалансових рахунків з обліку наданих гарантій.

Банк здійснюю нарахування доходів на суму частки участі аналогічно до порядку нарахування та обліку доходів за кредитним операціями Банку.

Якщо умовами договору про консорціумне кредитування передбачається утримання доходів авансом, то суми таких доходів обліковуються за рахунками з обліку неамортизованого дисконту. Сума неамортизованого дисконту за наданими кредитами амортизується не рідше одного разу на місяць.

Особливості обліку кредитних операцій з суб’єктами господарської діяльності (юридичними особами та фізичними особами – підприємцями)

При здійсненні оцінки кредиту визначається кредитоспроможність контрагента з урахуванням наступних факторів:

• встановлення відповідності основних характеристик кредиту встановленим параметрам;

• оцінки фінансового стану позичальника;

• оцінка рівня забезпечення

При здійсненні аналізу фінансового стану позичальника – юридичної особи, крім наведених у Положенні про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженим постановою Правління НБУ від 6 липня 2000 року N 279 можуть вивчатися структурні характеристики дебіторської та кредиторської заборгованості, обсяги реалізації та номенклатура продукції, стабільність керівництва, досвід робот на ринку, а також попередня кредитна історія позичальника.

Аналітичні рахунки для обліку наданих кредитів відкриваються за кожним кредитним договором.

Банк надає строкові кредити у національній та іноземній валюті (за наявності у клієнта виручки від реалізації в іноземній валюті) шляхом надання всієї суми кредиту у разовому порядку.

Банк надає кредити овердафт у національній та іноземній валюті (за наявності у клієнта виручки від реалізації в іноземній валюті) в межах встановленого для кожного контрагента ліміту овердрафта.

За наявності дебетового сальдо за рахунком клієнта, грошові кошти, що надходять на поточний рахунок контрагента протягом операційного дня, враховуються в погашення заборгованості за кредитом шляхом зменшення дебетового сальдо.

Нарахування процентів за кредитом овердрафт здійснюється щоденно виходячи з фактичного строку та суми користування кредитом. Нарахування здійснюється на залишок коштів на рахунку контрагента на момент закриття операційного дня. Якщо надання та погашення кредиту були здійснені контрагентом у один день, то проценти за цей день не нараховуються.

Банк надає кредити у вигляді кредитної лінії, за якою контрагент має можливість отримання та погашення кредиту траншами в межах встановленого максимального рівня (ліміту).

Різновидом такого кредиту є мультивалютна відкрита кредитна лінія, за якою контрагент має можливість отримання траншей у різних валютах, але в межах встановленого Банком та відображеного в однієї валюті ліміту кредитування. Всі зобов’язання за кожною валютою траншу мають однакове забезпечення, яке оформлюється договором застави та/або іншого забезпечення.

В межах відкритої кредитної лінії контрагент отримує транш в потрібній йому валюті платежу в межах невикористаного ліміту.

Нарахування процентів на залишок заборгованості за кредитом здійснюється в тій же валюті, в якій обліковується цей залишок заборгованості на день нарахування процентів.

Погашення заборгованості за кожним траншем та нарахованими процентами за користування кредитом здійснюється у тій же валюті, в якій обліковується отриманий транш та нараховані проценти.

При виникненні у контрагента необхідності здійснення платежу у валютах, незазначених у кредитному договорі, він отримує кредитні кошті (транш) в однієї з валют угоди та здійснює їх конвертацію в необхідну валюту платежу.

Комісії, які відповідно до умов укладених кредитних договорів повинен сплатити позичальник, стягуються та обліковуються виключно у валюті України. Розмір та строк сплати комісії визначається умовами кредитного договору. Комісії поділяються на разові та щомісячні. Усі комісії за кредитом визнаються методом нарахування.

Нарахування щомісячних комісій здійснюється протягом періоду дії кредитної угоди, але не менше одного разу.

Облік простроченої, сумнівної та безнадійної комісійної винагороди здійснюється аналогічно до обліку прострочених, сумнівних та безнадійних процентів.

Процентні доходи по кредитних операціях включені до рядку 1.1 статті “Процентний дохід” Звіту про фінансові результати.

Комісійні доходи по кредитних операціях включені до рядку 2.1 статті “Комісійний дохід” Звіту про фінансові результати.

Особливості обліку кредитних операцій з фізичними особами

При здійсненні оцінки кредиту визначається кредитоспроможність контрагента з урахуванням наступних факторів:

- встановлення відповідності основних характеристик кредиту встановленим параметрам;

- оцінки фінансового стану позичальника,

- оцінка рівня забезпечення

Позичальник – фізична особа досліджується на предмет здатності відповідати по кредитних зобов’язаннях через такі чинники як середні за певний період та поточні обсяги грошових надходжень (доходу), джерела існування, рід занять та їх стабільність, рівень життя та витрат, а також, за наявністю попередніх прецедентів погашень отриманих позик. У разі кредитування за окремими видами програмами (наприклад споживче кредитування) та за умови відповідних страхових відрахувань можливе проведення аналізу фінансового стану без вивчення вищенаведених чинників.