14

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

Методичні вказівки

до проходження конструкторсько-технологічної практики студентів IV курсу денної форми навчання.

напрям підготовки 6.050503 Машинобудування, спеціальність “Колісні та гусеничні транспортні засоби”

2012 р.

Методичні вказівки до проходження конструкторсько-технологічної практики студентів IV курсу денної форми навчання. напрям підготовки 6.050503 Машинобудування, спеціальність “Колісні та гусеничні транспортні засоби” / Укладачі: Дударенко О.В., Кубіч В.І. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2012.-14 с.

Укладачі: Дударенко О.В., доц., канд. техн. наук

Кубіч В.І., старш. викл.

Рецензент: Козирев В.Х., доц., канд. техн. наук

Відповідальний за випуск: Дударенко О.В., доц., канд. техн. наук

Затверджено

на засіданні кафедри “Автомобілі”

Протокол № 7 від 14.03.2012 р.

ЗМІСТ

Стор.

Вступ…………………………………………………………	4
1 Мета та завдання практики……………………………….	5
2 Зміст практики та особисте завдання……………………	5
2.1 Особисте завдання для спеціалізації “Автомобілебудування”……………………………….	6
2.2 Особисте завдання для спеціалізації “Випробування та діагностика автомобіля”……………………………	7
3 Екскурсії…………………………………………………...	7
4 Вимоги до технічного звіту………………………………	7
5 Календарний графік……………………………………….	8
Рекомендована література………………………………….	9
Додаток А. Приклад оформлення титульного листа……...	13
Додаток Б. Приклад оформлення змісту…………………..	14

ВСТУП

Конструкторсько-технологічна практика студентів є останнім етапом навчального процесу по підготовці висококваліфікованих бакалаврів, яка повинна забезпечити закріплення та поширення фахових знань студентів, їх систематизацію і придбання практичних навиків по самостійному вирішенню задач зі спеціальності.

Згідно навчального плану за напрямом підготовки 6.050503 Машинобудування спеціальності “Колісні та гусеничні транспортні засоби” передбачена конструкторсько-технологічна практика у восьмому семестрі протягом 4-х тижнів.

Навчально-методичне керівництво конструкторсько-технологічною практикою виконують викладачі від університету.

Керівники практики від університету забезпечують проведення усіх організаційних заходів, контролюють проведення зі студентами обов'язкових інструкцій з охорони праці і техніки безпеки та відповідають за якість практики студентів.

Керівник практики від підприємства, здійснюючи безпосереднє керівництво практикою, організує проходження практики закріплених за ним студентів у тісному зв'язку з вузівським керівництвом, контролює виконання практикантами правил внутрішнього трудового розпорядку.

Студент при проходженні практики повинен:

- повністю виконувати завдання, передбачені програмою практики;

- підкорятись діючим на виробництві правилам внутрішнього трудового розпорядку, суворо дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

- приймати участь в науково-дослідній та проектно-конструкторській роботі по завданню кафедри.

По закінченні практики студент складає письмовий звіт і здає його керівнику практики від університету, підписаний безпосереднім керівником практики від підприємства та завірений печаткою підприємства.

1 Мета та завдання практики

Метою практики є підготовка до атестації бакалавра та фахового вступного екзамену на спеціаліста або магістра.

Завданням практики є:

- вивчення організаційної, проектно-конструкторської роботи, етапів та порядку розробки, проходження і затвердження проектної, технічної та конструкторської документації на підприємствах автомобілебудування, автотранспортних підприємствах, станціях технічного обслуговування; методики проектування, застосування ЕОМ і САПР при розробці конструкції;

- узагальнення, систематизація, закріплення і поглиблення знань по дисциплінам природничо-наукового циклу та циклу професійної та практичної підготовки навчального плану бакалаврів.

2 Зміст практики та особисте завдання

Студенти на практиці повинні:

- закріпити знання по виробничому процесу виготовлення деталей, вузлів та автомобіля в цілому і його технічному обслуговуванню;

- затвердити і поглибити теоретичні положення по конструюванню агрегатів і деталей автомобіля з дотриманням державних і міжнародних вимог, ДСТУ, відомчих нормалей із застосуванням обчислювальної техніки і САПР;

- ознайомитись з дослідним і нормативним науковим прогнозуванням технічних проблем для вибору окремих агрегатів та систем, надійністю і безпечністю конструкції нової моделі, автоматизацією керування сучасним автомобілем чи стендом, діагностичним обладнанням;

- вивчити методику проведення ліцензування, сертифікації, стендових, полігонних, прийомо-здаточних випробувань, діагностикою технічного стану деталей, агрегатів та автомобіля;

- ознайомитись з існуючими матеріалами по аналізу системи «автомобіль-водій-навколишнє середовище» і установити вплив умов навколишнього середовища на призначення та функцію автомобіля з оцінкою міцності, надійності, придатності до експлуатації, тощо;

- вивчити заходи по зниженню забруднення навколишнього середовища.

Особисте завдання, тематика якого підбирається керівниками практики від університету з урахуванням місць проходження практики у відповідності із завданням на практику, є обов’язковим елементом конструкторсько-технологічної практики та дозволяє студенту використовувати на практиці теоретичні знання, отримані в університеті і поширити свій технічний кругозір за фахом.

2.1 Особисте завдання для спеціалізації “Автомобілебудування”

Особисте завдання для спеціалізації «Автомобілебудування» включає:

- аналіз конструкції механізму або агрегату та автомобіля в цілому, вибір його компоновки, встановлення основних параметрів у відповідності із сучасними вимогами (габарити, маса, матеріали, прогресивні, конструктивні і технологічні рішення, підвищення довговічності і надійності, зниження металоємкості, підвищення паливної економічності, зниження собівартості, підвищення техніко-економічних і експлуатаційних показників) по основних показниках;

- ознайомлення з методиками і результатами теоретичних і експериментальних досліджень в залежності від особистого завдання;

- вивчення методів і аналіз результатів випробувань окремих механізмів і агрегатів автомобіля в лабораторіях підприємства;

- аналіз методів розрахунку механізму, агрегату або системи автомобіля, використаних на заводі;

- вивчення і аналіз технологічного процесу збірки указаного механізму або агрегату з вказівкою принципу і організації збірки та устаткування, яке використовується при збірці;

- процес виготовлення однієї з деталей збірної одиниці з вказівкою матеріалу, методу виготовлення заготовки, видів механічної і термічної обробки, розрахунку посадок, методу контролю якості обробки;

- вивчення показників надійності та довговічності конструкцій.