Срср у 30-ті роки. Соціально-політична обстановка

Встановлення тоталітарного режиму.

Оволодівши апаратом влади, Сталін послідовно насаджував у країні ієрархічну систему управління, домагався найсуворішої централізації. Водночас відбувалася бюрократизація політичної системи.

До цього ж часу належить початок формування командно-адміністративної системи управління. У промисловості, наприклад, вона базувалася не стільки на економічній зацікавленості трудящих, скільки на примусі, на страху людини перед покаранням за невиконаний або неналежно виконаний наказ.

У 20-х роках сформувалася радянська модель тоталітаризму. В сфері економіки ця модель містила в собі ліквідацію свободи праці, поширення позаекономічного примусу, державне регулювання робочого дня і заробітної плати, привласнення державою засобів виробництва, заборону страйків та ін.

У політичній сфері для такої моделі було характерним панування однопартійної системи, зрощування партійного і державного апаратів, культ вождя, всесилля репресивного апарату і т. д.

У духовній сфері тоталітарна модель містила у собі одержавлення партійної ідеології, державний контроль над засобами масової інформації, уніфікацію й стандартизацію духовного життя.

Тоталітарна система охоплювала всю країну. У 1920 р. почалася організація виправно-трудових таборів. У 1930 р. при ОДПУ було створено Управління таборів.

Судові поцеси

Дата	Подія
1928 р.	«Шахтинська справа» над групою керівників вугільної галузі, яких звинувачували в шкідництві, організації вибухів на шахтах, злочинних зв'язках із попередніми власниками шахти
1930 р.	Викриття міфічної «Трудової селянської партії» на чолі з відомими економістами М. Кондратьєвим та О. Чаяновим
1933 р.	Рішення пленуму ЦК ВКП(б) про створення при МТС політвідділів як тимчасових органів для перевірки благонадійності кадрів і «чистки» на селі
1934 р.	Спроба на XVII з'їзді ВКП(б) групою делегатів скинути Сталіна з посади генерального секретаря. Новий спалах репресій, викликаний убивством лідера ленінградських комуністів С. Кірова
1936 р.	Гучний процес, сфабрикований НКВС, зі справи «Антирадянського об'єднання троцькістсько-зинов'євського центру», з обвинувачення Л. Каменева, Г. Зинов'єва та ін.
1937 р.	Сфабрикована справа «Паралельного антирадянського троцькістського центру» з обвинувачення Г. П'ятакова, Г. Сокольникова та ін.
1938 р.	Справа антирадянського правотроцькістського блоку, у результаті якої були засуджені М. Бухарін, 0. Риков та ін.)

У 20-х роках завершується злиття правлячої партії та держави, партія підміняє собою багато державних структур. У рамках сталінського режиму складається партійно-радянська номенклатура.

Відбувається звеличення Сталіна. У 1922 р. він обійняв посаду генерального секретаря ЦК РКП(б). Проти своїх політичних супротивників Сталін використовував адміністративні методи, звинувачуючи їх в антидержавній діяльності.

1929 р. став початком утвердження сталінського тоталітарного режиму в СВСР.

«Сталінська» Конституція

5 грудня 1936 р. була прийнята Конституція СРСР — «Конституція соціалізму, що переміг». Вона проголошувала існування в СРСР двох дружніх класів — робітників і колгоспного селянства, і прошарку — соціалістичної інтелігенції. Конституція гарантувала недоторканість особи (ст. 127); свободу слова, другу, зборів, мітингів, вуличних мітингів і демонстрацій (ст. 125); право об'єднання у громадські організації (ст. 126), які могли виставляти кандидатів у депутати на виборах до Рад всіх рівнів (ст. 141). Також проголошувалось загальне, рівне, пряме виборче право при таємному голосуванні (ст. 134).

Конституція — радість і щастя —

Це нам Сталін любимий створив,

Всі ми маємо право на працю,

На дозвілля, культуру і спів.

Багатоступеневі вибори до органів влади змінювались прямими при таємному голосуванні. Говорилось про те, що експлуататорські класи повністю знищені. До Конституції 1936 р. вперше ввійшло положення про Комуністичну партію як керівне ядро всіх громадських і державних організацій. Партапарат дійсно являв собою вузол тоталітарної держави і в руках генерального секретаря зосередилась небачена в історії вся повнота влади. Вражаюча невідповідальність практиці державного терору аніскільки не турбувала тих, хто розробляв цю Конституцію. Прийняття конституцій союзних республік відбувалося по загальносоюзному сценарію. 1 січня 1937 року був опублікований проект Конституції УРСР, а 25 січня 1937 року його було затверджено XIV з'їздом Рад УРСР.

12 черв. 1936 проект опублікували й ініціювали його всенародне обговорення. За офіц. даними, в обговоренні взяло участь 75 млн. осіб (55 % дорослого нас. країни) і було внесено понад 2 млн. пропозицій. 5 груд. 1936 Надзвичайний 8-й з’їзд рад СРСР остаточно затвердив конституцію. Відтоді 5 грудня було проголошене державним святом і вихідним днем.

Упродовж наступних 40 років до Конституції СРСР 1936 вносилися зміни та доповнення. Вона втратила чинність 7 жовтня 1977 — в день ухвалення Конституції СРСР 1977.