Країни Центральної та Східної Європи після Першої світової війни

Політичне та економічне становище

Країни Центральної і Східної Європи знаходилися в епіцентрі подій Першої світової війни, яка лишила за собою руїни і принесла незчисленні лиха народам. До війни тільки Болгарія, Сербія і Чорногорія мали державну самостійність. Інші країни входили до складу Австро-Угорщини і Російської імперії. Тому створення незалежних держав було головною метою їх політики.

У жовтні 1918 р. було проголошено Чехословацьку республіку, в листопаді — Польську республіку, в грудні утворено Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. — Королівство Югославія). Стали самостійними державами Угорщина і Румунія.

Економічний розвиток країн Центральної і Східної Європи, як правило, характеризувався переважанням сільського господарства, невисоким рівнем промислового виробництва. Лише Угорщині вдалося в 1924—1926 рр. стабілізувати економічне становище. Показовою була також велика залежність цих країн від іноземного капіталу, насамперед французького й англійського.

У цей час різко загострилася класова боротьба. В Австрії та Угорщині відбулися демократичні революції. Прийнято конституції: у 1920 р. — в Чехословаччині, у 1921 р. — в Польщі і Королівстві сербів, хорватів і словенців, у 1921 р. — в Румунії.

У зовнішньополітичній діяльності країни Центральної і Східної Європи спочатку орієнтувалися на Антанту, передусім на Францію, але в 30-х роках починається їхнє зближення з Німеччиною.

Становище українців

Становище українського населення в цих країнах було різним. У Польщі, де переслідування національних меншин набувало дуже гострих форм, українці були позбавлені статусу повноправних громадян. Вони не мали можливості посідати адміністративні посади в державних установах, офіцерські посади в армії. Польський уряд усіляко гальмував розвиток народної освіти в Східній Галичині. У 30-х роках у Західній Україні діяло лише декілька сотень українських початкових шкіл. Ще в гіршому становищі перебувала середня освіта. Квота для українців у Львівському університеті становила 5 %. У 1930 р. за розпорядженням уряду на окупованих Польщею українських землях силами армії і поліції було проведено жорстокі репресивні акції щодо українського населення, розраховані на придушення українського національно-визвольного руху.

Політика насильницької румунізації та обмеження прав національних меншин, у тому числі й українського населення, була характерною для Румунії. Водночас зовсім інша національна політика проводилася в Чехословаччині, де кількість українців у 1921 р. перевищувала 500 тис. чоловік. Разючим контрастом порівняно з Польщею та Румунією була та увага, що приділялася територіям, заселеним українцями. Центральний уряд намагався підняти рівень життя в Закарпатті, надавав українським селянам додаткові земельні ділянки. Ліберальна політика проводилася в галузях освіти і культури. У школах населенню дозволялося користуватися мовою за власним розсудом. Успішно діяло культурне товариство «Просвіта».

	Польща (Варшава)	Чехословаччина (Прага)	Румунія (Бухарест)
Імена керівників	Юзеф Пілсудський (до 1935р.)	Томаш Масарик (до 1935р.)	Кароль ІІ, Йон Антонеску
Відновлення державної незалежності	-7.11.1918 прогол. Польськ. республіки, передача влади Ю.Піл.на посаді-начальник держави,потім прем’єр-мін.	-жовт.-лист.19118 утворення Чеської держави,доних приєдналась Словаччина,прогол. республіки	-була і залишилась самостійною державою
Відносини з Росією	1920-1921 польсько-більшов.війна, 18.03.192ризький мир(Сх.Гал.до Варшави)	-1935-договір про взаємну допомогу	-кін. 30-х вимоги звільнити укр.землі
Відносини з Україною	В Галичині протист.укр.і поляків;мир з Петлюрою,а потім з більшовиками	-входило Закарпаття	-УРСР за звільнення Бессарабії та Півн.Буковини
Відносини з Європою	-не виріш. Сх.кордонів -протистояня з євреями -м.Данциг-вільне місто під контр.Ліги націй -за рахунок Німеччини-вихід до Балт.моря	-отримала деякі терит.Австрії -орієнтир на Фр. -загроза від Нім.(1938-поділ за Мюнх.угодою)	-1918р.сепаратний мир зЧетв.блоком, а на поч.лист.1918 знов повернулась до Антанти -від Угорщини-Трансильванія
Політика	-за 8 років-13 урядів -авторитарний стиль правління -парламент, репресії опозиції -введення режиму «санацій» (оздоровлення)	- демократична держава -двопалатн.парламент (сенат+палата депут.-Національні збори)	-насильницька румунізація -двопалатний парламент -королівська диктатура -з 1940р. фашистський режим Антонеску
Економіка	-збільшення іноземного капіталу -збільшення експорту вугілля, деревини,зерна до Європи, скорочення безробіття,але 1932р.-криза	-активний розвиток екон. -іноземні інвестиції -стабілізація крони -підв. рівня життя -запровадження соціальн.страхування	-аграрна країна(80%насел.на селі),але багата нафтою -переважала легка та харчова промисл. -з 1928 почин.криза