Просвітницька діяльність

Для залучення широких мас до розв’язання екологічних проблем Донеччини, інформування населення і підвищення екологічної свідомості за сприяння Держуправління Мінекобезпеки у Донецькій області розпочато видання обласної екологічної газети “Наш край”, на сторінках якої поряд з проблемними статтями, замальовками про рідний край, інформаційними матеріалами вміщуються повідомлення про випадки екологічного лиха. Це допомагає екологічній службі вивчати громадську думку, а населенню області брати участь у проведенні громадської екологічної експертизи.

Спільно з Донецькою організацією Спілки журналістів України, обласним комітетом по телебаченню і радіомовленню був оголошений конкурс на кращу журналістську, телевізійну роботу (нарис, зарисовка, проблемна стаття, телевізійна робота, фоторепортаж) з проблем створення Національного парку “Сіверсько-Донецький”, з охорони навколишнього природного середовища.

Зростання чисельності населення, збільшення індивідуальних потреб людей, обмеженість природних ресурсів, урбанізація населення, індустріалізація господарської діяльності людини без урахування екологічних вимог, несприятливі соціально-політичні й економічні умови, низький рівень екологічної культури - основні причини екологічної кризи.

Система кількісних і якісних показників загального споживання населенням природних, матеріальних, духовних благ і ступінь задоволення потреб у цих благах - це рівень життя.

Індекс рівня життя складається з трьох складових: індексів здоров’я, споживання й освіченості. Перераховані складові залежать від середовища людини, і будь - який рух в соціальній сфері, матеріальному виробництві чи то природному середовищі призводить до зміни цих складових. Так, здоров’я визначають система природокористування і якість природного середовища, охорона здоров’я - забезпеченість кадрами, матеріально-технічне оснащення, досягнутий рівень медичної науки, спосіб життя людини.

Спосіб життя людини - це цілісна система діяльності, спілкування і взаємодії людини з природним, соціальним і культурним оточенням, що припускає організацію людиною своєї життєдіяльності в часі і просторі. Від того, який спосіб життя веде людина, якими цільовими настановами керується, істотно залежить не тільки здоров я, але й інші дві групи складових якості життя. Тому освіченість населення є найважливішою умовою формування екологічної культури.

Глобальні прогнози суспільного розвитку природи і суспільства застерігають: якщо люди не змінять існуючої поведінки в природному середовищі, то екологічна катастрофа стане неминучою, що викличе сумні наслідки і нестачу ресурсів, деградацію середовища, хвороби, масову смертність. Необхідна перебудова мислення, формування високої екологічної культури.

У загальному розумінні культура трактується як моральний стан суспільства, обумовлений матеріальними умовами життя. Стан суспільства виявляється у формах побуту, освіти і виховання, досягненнях науки, ідеології, мистецтва і літератури; культура змінюється з кожним новим періодом розвитку суспільства. Звідси випливає, що вона знаходиться в тісному взаємозв’язку з природою, таким чином, поняття “екологічна культура” має право на існування.

Однією із найважливіших умов оптимізації взаємовідносин природи і суспільства є формування в населення правильного розуміння значення середовища для фізичного і духовного здоров я людини, його гармонійного розвитку.

Ернст Щеккель у 1866 році охарактеризував екологію як “загальну науку про відношення організмів до навколишнього середовища”. Дане поняття поширюється і на людину, що є біосоціальною істотою, тому від загальної екології відокремилася екологія людства, або соціальна екологія, що розглядає ставлення людей до природи і їхньої перетворюючої діяльності в природному середовищі. Це дозволяє вважати ]ї частиною культури.

Екологічна культура складається з відчуття людиною єдності з природою, знання екологічних норм, розуміння необхідності їх виконання, формування почуття особистої зацікавленості і особистої відповідальності за долю природи.

У формуванні екологічної культури можна виділити три аспекти:

- пізнавальний ( людині необхідна певна сума знань );

- емоційний ( важливо мобілізувати емоції, прищепити турботливе ставлення до природи );

- прикладний ( необхідно створити умови, щоб кожний член Суспільства зробив свій внесок у справу збереження природи ).

Від розвитку системи екологічної освіти, створення нового стилю екологічного мислення значною мірою залежить здійснення еколого-економічних реформ.

Одним із пріоритетів “Основних напрямів державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затверджених Постановою Верховної Ради України 5 березня 1998 р., є стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах.

2. Які чинники псують здоров’я?

• уживання алкоголю;

• уживання наркотиків;

• тютюнопаління.

Наркотичні речовини – це речовини, які викликають токсичне отруєння, психологічну та фізичну залежність організму.

Згідно з Класифікацією ВООЗ десятого перегляду (1989 року), до переліку наркотичних засобів включено: алкоголь, опіати, канабіс, седативи (гіпнотичні засоби: алкоголь, опій, транквілізатори, героїн), кокаїн, стимулятори (амфетаміни, екстазі, кофеїн), галюциногенні засоби (маріхуана, гашиш, клей), тютюн, легкі речовини (клей, аерозолі, розчинники), не ідентифіковані речовини, що приймаються з наркотичною метою.

Уживання наркотиків створює загрозу для суспільства в цілому і для здоров’я самої людини. Наркотики страшні тим, що навіть одноразове їхнє вживання може призвести до наркотичної залежності.

Люди, які вживають наркотики ризикують отримати ВІЛ-інфекцію. Під дією наркотичних речовин нервові клітини “згорають”, що призводить до зниження захисних функцій організму, порушується здатність логічно мислити, засвоювати інформацію та концентрувати увагу, порушується пам’ять. До вживання наркотиків схильні люди невпевнені в собі, які мають занижений рівень самоповаги, емоційну нестійкість, проблеми в спілкуванні. Наркоманія призводить до кримінальних вчинків. Кількість злочинів, скоєних наркоманами, складає 15% від загального числа. Наркотики перетворюють сильну, цілеспрямовану особистість людини в слабку її подобу. Лише тверда позиція кожної людини зможе вберегти її від негативних чинників, що псують її здоров’я.

Тютюн – це трав’яниста рослини сімейства пасльонових. Знайомство з тютюном відбулося дуже давно, про це свідчать археологічні розкопки, проте він використовувався для проведення певних ритуалів. У Європу тютюн завіз Колумб з Америки. Вважалося, що він вгамовує головний біль, лікує хвороби. Пізніше тютюнопаління заборонялося в багатьох країнах, та каралося, навіть смертю. У ХУІІІ столітті з’явилися перші данні про шкоду від куріння. У ХХ столітті знайдене свідчення шкідливої дії основної складової тютюну – нікотин. Також, підчас згорання тютюну в цигарці утворюється понад 4 тис хімічних сполук, серед них кілька сотень отруйних і понад 30 сполук, що спричиняють захворювання на рак. Куріння спричиняє розвиток гіпертонії, викликає захворювання кишково-шлункового тракту, призводить до погіршення сексуальних можливостей чоловіків. У дівчат-підлітків, уповільнюється розвиток молочних залоз, порушується менструальний цикл. Куріння викликає порушення діяльності головного мозку, зниження пам’яті, безсоння тощо. Шкідливо куріння позначається на зовнішності людини. З’являються пожовклі зуби, нігті, нездоровий колір шкіри, мережа розширених судин на обличчі. Одна викурена сигарета вкорочує життя на 15-20 хвилин.

Вживання алкоголю. Прадавні люди готували напої, подібні до сучасного віна та горілки. У кінці ХІІ ст. Француз Арнольд де Вільнев ввіз алкоголь до Франції. Потім спирт поширився по всій Європі. Вважається, що в незначних дозах він безпечний, але це тільки на перший погляд. У людини, що вживає алкоголь, виникає психічна залежність, потреба в періодичному вживанні – фізична залежність. Як наслідок – виникає захворювання – алкоголізм. Алкогольні напої подразнюють слизову оболонку шлунка, що викликає запалення органів травлення; розщеплюють клітини печінки; порушують процес обміну в серці; уповільнюють роботу головного мозку; є причиною галюцинацій та провалів у пам’яті; можуть призвести до зниження зору і слуху; можуть погіршувати відчуття смаку, нюху і дотику.