Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции на спецкурс.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
577.02 Кб
Скачать

Тема 6. Методичне забезпечення процесу формування здорового способу життя дітей

План.

  1. Дошкільний вік - визначальний період розвитку особистості.

  2. Задачи формування здорового способу життя.

  3. Методи.

  4. Форми організації.

  5. Засоби фіксації знань.

  6. Планування роботи.

1. Відомо, що визначальним періодом розвитку особистості є дошкільний вік. Це час інтенсивного росту і розвитку організму, рухливість, витрата виликої кілікості енергії, розвиток серцево-судинної системи, м язів, органів зору, системи дихання, перетворень особливостей психіки, формування моральних норм поведінки.

Дитина народжується з малою часткою духовного, невелика і частина психічного. Зате фізичний план займає головне місце, і це цілком природне.

Російський вчений, професор медицини Микола Якович Перна спочатку нашого віку встановив періодичність в зміні названих трьох складових здоров'я ( приблизно кожні сім років життя). Так, перші сім років бурхливого фізичного розвитку переходить до прогресу психічних елементів. Дитина живе не тільки своїми відчуттями, він прагне осмислити навколишній світ, пізнати його. Всередині йде складний психічний і гормональний процес перебудови, оцінка себе і інших. Відповідним образом міняються погляди і інтереси. Все це набуває стійкого характеру до кінця третьої семирічки. Четверта семирічка, як говорить вчений, проходить в завершенні формування фізичного тіла і прагненню створити свою сім'ю: продовжити свій рід. У цьому періоді звичайно спостерігається сплеск почуттів і емоцій. Потім на перший план висуваються проблеми виховання дітей, матеріальне благополуччя, прагнення зайняти відповідне положення в суспільстві і інше.

Валеологія, як галузь науки трансформує нові наукові знання про здоров’я людини. В Україні валеологічна освіта до 1994 р. Не мала характеру безперервної, вона обмежувалася окремих розділів з валеології.

З метою розв’язання проблеми валеологічного виховання групою вчених (Бойченко Т.Е., Вадзюк Н.В., Горащук В.П. та ін.) було розроблено Концепцію неперервної валеологічної освіти в Україні, яка є складовою частиною загальної Державної програми національної освіти.

Основна мета ії – зберегти та зміцнити здоров’я українського народу, формуючи валеологічний світогляд, виховуючи свідоме та дбайливе ставлення до власного здоров’я як головної умови реалізації творчого і фізичного потенціалу особистості.

Основи валеологічних знань повинні формуватися ще до вступу дитини у школу, тому у Концепції дошкільну ланку визначено першим важливим етапом неперервної валеологічної освіти людини, що повинно спияти розв’язанню наступних завдань:

  • виховувати в дітей розуміння того, що людина – це частина природи і суспільства;

  • встановити гармонійні відносини дітей з живою та неживою природою;

  • формувати особистість дитини;

  • виховувати в дітей дбайливе ставлення до власного здоров’я;

  • привівати навички особистої гігієни;

  • загортовувати дитину та забезпечувати її рухову активність;

  • запобігати шкідливим звичкам та усувати їх;

  • здійснювати валеологічний моніторінг.

З метою вивчення стану проблеми треба проаналізували програми виховання дітей дошкільного віку, методичну літературу і плани роботи вихователів.

Аналіз програм виховання дітей дошкільного віку свідчить, що вони містять такі вимоги щодо охорони життя та зміцнення здоров’я дітей:

  • загартування організму дітей природними факторами (повітря, вода, сонце);

  • фізкультуроно-оздоровча робота, що полягає в проведенні ранкової гімнастики, занять з фізичної культури, організації рухливих ігор, фізкультурних свят та днів здоров’я;

  • виховання культурно-гігієничних навичок (навчання дітей правил поведінки під час приймання іжі, особистої гігієни, зокрема стежити за чистотою рук, обличча, одягу).

2. Зміст задач з формування здорового способу життя розділимо на розділи:

  • формування культури здоров’я;

  • фізичне здоров’я;

  • психічне здоров’я;

  • духовне здоров’я;

  • природні умови здоров’я;

  • соціально-економічні умови здоров’я;

  • етнічна культура здоров’я;

  • основи безпеки життєдіяльності.

Наведемо перелік задач за розділами по вікових групах дітей дошкільного віку.

Формування культури здоров’я.

Молодша група.

  • формувати в дітей уявлення про людину як живу істоту, яка живе серед живої і неживої природи разом з такими ж людьми, як і вона;

  • формувати елементарні уявлення про ознаки здорової людини,, дати прості поняття про здоров’я людини, способи його збереження: дихати, їсти, загортовуватися, рухатися, бігати, стрибати;

  • вчити дітей правилам безпечної поведінки у дитячому садку, у групі, на сходах, на майданчику.

Середня група.

  • закріпити поняття дітей про здоров’я та здоровий спосоіб життя: наявність усіх частин тіла, внутрішніх органів; фізична активність, бадьорість, відсутність шкідливих звичок, радісний настрій. Виховувати бажання бути здоровим. Знати про вплив природи на здоров’я;

  • продовжувати формування у дітей уявлення про людину як живу істоту. Виховувати бажання більше дізнаватися про себе, дбати про своє здоров’я; розширити уявлення про те, що люди, рослини, тварини, мають здатність пристосовуватися до навколишнього середовища, до добових і сезоних змін у природі.

Старша група.

  • закріплювати поняття про людину та її здоров’я, закріпити поняття про здоров’я (нормальний апетит, сон, гарний настрій), головні чинники здоров’я, які покращують (погіршують) його – праця, настрій, довкілля, погода, краєвид, сезонність, побут, виробництво;

  • розширювати й систематизувати поняття дітей про користь живої та неживої природи для здоров’я;

  • дати дітям знання про визначну роль людини на Землі;

  • формувати усвідомлене ставлення до життя як найбільшого дару природи. Дати поняття про здоровий спосіб життя;

  • закріпити знання дітей про складові здорового способу життя (користь праці, рухів, харчування, природа, злагода в родині, тютюнова та алкогольна залежність, характер розваг);

  • закріпити знання дітей про корисні та отруйні гриби, рослини. Закріпити правила першої допомоги при отруєнні.

Фізичне здоров’я.

Молодша група.

  • давати дітям елементарні знання про основні частини тіла: голову, обличчя, тулуб, руки, ноги, їхнє призначення, догляд за ними;

  • знайомити дітей з правилами особистої гігієни (навчити правильно вмиватися, мити руки, ноги; привчати правильно користуватися особистими речами – рушниками для обличчя та ніг, гребінцем, носовою хусточкою, зубною щіткою, посудом, постіллю; після їжи полоскати зуби сольовим або содовим розчином);

  • продовжувати формувати уявлення про чистоту і охайність як запоруку збереження здоров’я: формувати в дітей навички охайності під час їжи (не кришити хліб, не класти лікті на стіл, пережовувати їжу їз закритим ротом, не обливатися стравою, правильно користуватися ложкою, виделкою, серветкою, після їжи – подякувати); учити своєчасно користуватися туалетом. Запобігати виникненню шкідливих звичок та усувати набуті;

  • навчити дітей правильно роздягатися й одягатися; закріпити знання дітей про одяг для прогулянок відповідно пори року і погоди. Навчити правилам поведінки на природі: коли йде дощ – користуватися парасолькою, не замочувати ноги в калюжах, коли холодне повітря – дихати через ніс;

  • довести необхідність дотримуватися правил сидіння за столом: спинку тримати рівно, ноги разом і т.д., не схилятися за столом;

  • дати поняття про необхідність прогулянок на свіжому повітрі, закріпити знання про значення сонечка, води, повітря в життя людини;

  • привчати дітей щоденно виконувати режим дня – він виродляє в дітей звичку до порядку, організованості, равильного відпочинку, до здорового способу життя;

  • виховувати у дітей почуття власної неповторності, бажання домогатися фізичної досконалості та гармонії.

Середня група.

  • розширювати поняття дітей про значення органів зору, слуху, функцію носу, язика, шкіри, зубів, кісток та м’язів (зуби жують, легені дихають, серце перекачує кров, шлунок переробляє їжу, м’язи та кістки забезпечують рух людини). Закріплювати гігієнічні навички догляду за ними та охорону;

  • удосконалювати знання дітей про поставу, необхідність і доцільність вироблення правильної статури, про роль руху і правильної постави в життя людини;

  • вчити звертати увагу дітей на умови і повітря, їхній вплив на здоров’я (повітря чисте, брудне, свіже і т.д.), прислухатися до самопочуття при цьому;

  • дати дітям знання про корисну їжу, як їжа допомагає мислити, рухатися і функціонувати всім органам людини;

  • закріпити знання дітей про лікарські рослини, їхню користь та використання;

  • познайомити дітей із загартувальними процедурами, вміти ними користуватися, навчити прийомам самомасажу;

  • виховувати бажання дітей дотримуватися рухового режиму протягом дня;

  • продовжити формування культурно-гігієнічних навичок як важливого засобу зміцнення здоров’я;

  • вдосконалювати навички культурної поведінки за столом;

  • проводити комплекси масажу з профілактики застудних захворювань;

  • навчити дітей правильно користуватися зубною щіткою та прийому чищення зубів;

  • закріпляти вміння дітей користуватися віделкою, ложко та ножем;

  • закріпити правила поведінки під час находження у приміщенні та в природі.

Старша група.

  • закріпити поняття про призначення та дію систем організму: опорно-рухова, серцево-судинна, дихальна, травна, видільна. Закріплювати правила догляду за організмом;

  • продовжувати формувати поставу, закріплювати правила профілактики плоскостопості;

  • домагатися розуміння дитиною режиму дня;

  • привчати дітей до свідомого виконання профілактичних та загартувальних заходів дотримання гігієни тіла, очей, рота, носа;

  • закріпити знання дітей про користь вітамінів (овочів, фруктів), їхнє значення для життєдіяльності людини;

  • виховувати зацікавленність в активній руховій діяльності на основі бажання бути здоровими, дотримуватися оптимального рухового режиму протягом дня;

  • виховувати усвідомлене ставлення до полоскання зубів, горла і промивання порожнини носа холодною водою;

  • закріплювати вміння дітей раціонально добирати одяг та взуття відповідно до сезону і погоди.

Психічне здоров’я.

Молодша група.

  • формувати в дітей поняття “я - хлопчик”, “я-дівчинка”. Вчити вступати в контакт одне з одним, доброзичливо спілкуватися. Створити умови для довіри й емоційного комфорту;

  • формувати доброзичливість до близьких людей, любов до батьків, прив’язаність та довіру до вихователів, симпатію до ровесників;

  • робуджувати емоційну чуйність до стану блтзьких людей, ровесників, виявляти співчуття, надавати елементарну допомогу (пожаліти, втішити, порадіти тощо);

  • знайомити дітей зі словами, які свідчать про добрв стосунки: “дякую”, “будь ласка”, “перепрошую”, “доброго ранку”, “доброго здоров’я ” тощо;

  • прагнути зберігати життєрадісний настрій, швидко долати негативні стани;

  • прагнути до позитивної оцінки себе та оточуючих;

  • прагнути до бажання позбутися шкідливих звичок (брати пальці в рот, витирати носа рукавом);

  • розвивати любов до самого себе, поважати свою особиствсть, вчити висловлювати свої бажання, свій стан, своє ставлення;

  • продовжувати вчити турбуватися про своє здоров’я, відмічати свій стан у календарі настрою.

Середня група.

  • розширювати знання дітей про здоров’я як основу щастя, доброго настрою, про здоровий спосіб життя;

  • розвивати вміння розуміти оточуючих людей, виявляти до них доброзичливе ставлення, прагнути до спілкування та взаємодії;

  • продовжувати за допомогою дорослого встановлювати зв’язки між виконаною дією і станом організму, настроєм і самопочуттям (“я чищу зуби, отже, вони в мене будуть міцними ”);

  • продовжити вчити дітей відмічати свій настрій в календарі настрою;

  • знайомити дітей з основними емоціями людини: радість, сум, спокій, подив, злість. Вчити визначати емоції за мімікою людини;

  • закріпити вміння дітей знайомитися з людьми, навчати розповідати про себе і свої інтереси. Виховувати повагу до співрозмовника, слухати не перебиваючи;

  • показати значення добрих вчинків для життя і здоров’я людини на прикладі героїв казок (“добро завжди перемагає зло”, “хто робить добро, той набуває здоров’я і буде щасливий сам”, “злі вчинки погано впливають на стан здоров’я ”);

  • закріпити знання прислів’їв про здоров’я;

  • виховувати повагу до себе, до людей, уважне ставлення до свого здоров’я.

Старша група.

  • вчити дітей розрізняти емоції (радість, сум, подив, злість) за схематичними зображеннями. Закріплювати знання і поняття про настрій: сумний, веселий, спокійний, злий і т.д.;

  • сприяти збагаченню емоційної сфери дитини, відкритому вияву емоцій та почуттів: заспокоїти ображеного, допомогти хворому, розділити радість;

  • закріпити розуміння, що не можна сміятися над недоліками зовнішності інших, дражнити, давати призвіська;

  • поглиблювати уявлення про себе і свій організм, особисті риси, можливості, досягнення;

  • розвивати почуття любові, самоповаги, власної гідності, спрямовані на формування валеологічного світогляду, мотивації вести здоровий спосіб життя.

Духовне здоров’я.

Молодша група.

  • закріплювати поняття про людину, її головну роль на Землі;

  • знайомити з фольклорними жанрами – колисковими піснями, казками, розвагами, використовувати їх для виявлення чуйності, формування навичок здорового способу життя;

  • знайомити дітей з творами образотворчого мистецтва. Прагнути викликати в дитині радість від зустрічі з красою справжнього мистецтва. Прагнути створити щось красиве власними руками;

  • виховувати в дітей інтерес до музики, бажання її слухати, співати, ритмічно рухатися, а отже бути здоровими;

  • вчити з дітьми вірші, приказки, пісні, щедрівки про здоров’я;

  • показати вплив кольорів, форми предмктів на здоров’я.

Середня група.

  • формувати у дітей знання про людину як добру істоту, людину-творця, формувати прагнення бути иакою;

  • вчити висловлювати свої враження і знання в розумних формах та видах мистецтв. Виховувати бережливе ставлення до створенної людтною краси;

  • продовжувати моральне виховання на прикладах народних героїв. Прагнути в икликати у дитини позитивний душевний відгук на красу образів;

  • розширювати музичний світогляд дітей, його вплив на душевний стан малюка;

  • закріпити знання дітей про сильних, здорових людей, про їхні добрі вчинки. Виховувати бажання бути схожими на таких людей.

Старша група.

  • закріпити знання дітей про роль добрих, талановитих людей у створенні умов життя. На прикладах з українських народних казок, легенд виховувати духовність дітей;

  • виховувати вміння бачити красу, яку створили людські руки, любов до мистецтва, творити красиве власними руками. Виховувати співчуття, доброти, духовного здоров’я ;

  • продовжувати пробуджувати інтерес до пізнання самого себе, оточуючих, бажання стати кращим. Дати змогу дітям зняти внутрішнє напруження, висловити глибоко приховані почуття, розвинути дитячу фантазію.

Природні умови здоров’я.

Молодша група.

  • закріплювати уявлення і формувати поняття про зв’язок людей з живою та неживою природою. Підводити дітей до поняття: природа – важливий чинник здоров’я, її треба доглядати і зберігати;

  • розширювати уявлення дітей про користь рослинного харчування, особливо взимку (вітамінів), для здоров’я, вплив рухливих ігор взимку на свіжому повітрі на розвиток тіла.

Середня група.

  • сприяти усвідомленню дитиною того, що природне середовище – це умова життєдіяльності людини. Виховувати любов до природи, бажання її оберігати;

  • формувати уявлення про те, що люди, рослини, тварини пристосовуються до навколишнього середовища, добових і сезоних змін у природі;

  • дати дітям первинні уявлення про природоохоронну діяльність людей, про необхідність бережливого ставлення до всього живого на Землі;

  • дати дітям поняття про те, що природа – невичерпне джерело здоров’я. Спілкування з природою, використання лікарських рослин і природних факторів, природних речовин сприяють оздоровленню організму.

Старша група.

  • закріпити значення стихій природи (вогонь, вода, вітер) в житті людини і всього довкілля;

  • закріпити розуміння про послідовність сезоних змін у природі, встановлювати взаємозалежність самопочуття і цих змін, піклуватися про своє здоров’я кожної пори року. Закріпити знання про кліматичні і природні особливості своєї місцевості, їхній вплив на стан здоров’я;

  • продовжувати виховувати прагнення до природоохоронної діяльності: доглядати рослини, тварин, протидіяти тим, хто шкодить природі;

  • формувати у дитини екологічний світогляд, показати вплив хворої природи на здоров’я людини;

  • показати, як спілкування з природою впливає на здоров’я та настрій людини.

Соціально-економічні умови здоров’я.

Молодша група.

  • закріплювати уявлення про сім’ю, роль кожного її члена, формувати почуття шаноби до близьких та рідних;

  • розширювати поняття дітей про вплив умов у сім’ї на їхнє здоров’я: чисті постіль та посуд, вікна і двері, повітря – це чинники здоров’я;

  • закріплювати поняття, що дитячий садок – друга домівка, група – громадська родини. Виховувати любов до дитячого садочка.

Середня група.

  • продовжувати формувати уявлення про сім’ю, значення кожного члена родини, бажання допомагати старшим, піклуватися про здоров’я рідних та близьких, доглядати їх під час хвороби;

  • вчити дітей розуміти свою стать, її основні ознаки. Виховувати у хлопчиків поважне ставлення до дівчаток, доброзичливість, бажання допомагати, захищати;

  • формувати знання дітей про залежність здоров’я членів сім’ї, а також дітей, від характеру взаємин між ними;

  • продовжувати формувати уявлення про свою групу і дитсадок, де вчаться жити спільно, засвоюючи принципи співжиття;

  • закріплювати навички бережливого ставлення до власних речей, предметів загального користування, іграшок, книг тощо;

  • закріплювати знання про дружні, позитивні стосунки сіж дітьми, дружба поєднує дітей і дорослих, сприяє здоров’ю.

Старша група.

  • закріпити уявлення про культуру взаємовідносин людей, родичів, молодших зі старшими;

  • закріпити правила поведінки у дитячому садку, громадських місцях, транспорті;

  • закріпити поняття про стать, зовнішній вигляд, ознаки поведінки, взаємовідносини жінок і чоловіків;

  • закріплювати уявлення дітей про дружбу між дітьми як основу духовного здоров’я. Вчити правилам гарної поведінки, етикету. Виховувати любов та повагу до однолітків та дорослих;

  • формувати уявлення дітей про родинні стосунки, сім’ю, рід. Виховувати взаєморозуміння і любов до сім’ї.

Основи безпеки життєдіяльності.

Молодша група.

  • познайомити дітей зправилами дорожнього руху (що означає колір світлофору, поведінка на вулиці, в транспорті, по вулиці ходити з дорослими, здоров’я треба шанувати);

  • закріпити правила безпеки під час ігрової і трудової діяльності, рухів з метою попередження травматизму;

  • закріпити правила поведінки з незнайомими людьми;

  • вчити правилам поведінки на воді (морі, річці);

  • закріпити правила користування столовими приборами та інструментами;

  • діти повинні знати, що лікарі допомагають їм бути здоровими, не боятися відвідин лікарів, розуміти значення профілактичних щеплень як однієї з умов здоров’я.

Середня група.

  • закріплювати правила дорожнього руху, про пожежну безпеку, правила безпеки вдома, правила поводження з незнайомими людьми;

  • ознайомити дітей з першою долікарською допомогою при травмах;

  • продовжувати виховувати у дітей позитивне ставлення до антропометрії, медичних обстежень, профілактичних щеплень.

Старша група.

  • закріпити свідоме ставлення дітей до життя як найвищого дару природи;

  • закріпити правила безпечної поведінки вдома, на вулиці, в транспорті, в дитячому садку, на відпочинку з метою попередження нещасних випадків і травм, сонячних і теплових ударів, обмороження;

  • закріпити навички безпеки життя при перебуванні на природі: не їсти отруйних ягід, грибів, рослин, не чипати незнайомих тварин, знати засоби самозахисту від комарів, бджіл, ос, мошки;

  • формувати вміння дітей оберігати себе від отруєння брудною водою, токсичними речовинами, дотримуватися гігієни життєво важливих органів;

  • закріплювати знання, спрямовані на профілактику та надання першої допомоги при травмах, отруєнні, опіках, потраплянні сторонніх предметів в очі, вуха, ніс, дихальні шляхи, при укусах тварин, комах;

  • закріпити практичні вміння та навички при погіршенні самопочуття (висока температура, біль у горлі, головний біль, нежить тощо);

  • виховувати співчуття до хворих людей, до старих, інвалідів, спонукати допомогати їм практично;

  • закріпити вміння користуватися телефоном, знати номери “швидкої” медичної допомоги, міліції, пожежної охорони, близьких родичів, сусідів з метою виховання у дітей впевненості у тому, що в екстримальній ситуації їм завжди допоможуть.

3. Связь с др науками: детской психологией, дошкольной педагогикой, историей дошкольной педагогики (вобрав в себя прогрессивные пед идеи, которые создавались на протяжении столетий), развитием речи (обогащение словаря, развитие связной речи), муз воспитанием, ИЗО деятельностью, физ воспитанием.

Задачи программы д/с по ознакомлению с природой осуществляется с помощью различных методов. Итак, метод – это способ взаимосвязанной деятельности воспитателя и детей, направленый на лучшее усвоение знаний, приобретение определенных умений и навыков, развитие познавательной активности, самостоятельности и твоческих способностей детей. Используются методы: демонстрирование картин, кинофильмов, диафильмов, игры, рассказ воспитателя, чтение художественной литературы, беседа.

Используя тот или иной метод воспитатель пользуется приемами: показ, вопрос, пояснение. Т.о. прием является составной частью метода.

В роботі по формуванню здорового способу життя дітей використовуються методи:

  • словесні (проведення бесід, читання художньої літератури);

  • наочні (розглядання ілюстративного материалу);

  • практичні (ігри).

Беседа

Это целенаправленный, организованный разговор с детьми.

Значение:

  • активизирует умственную деятельность;

  • в ходе беседы знания детей закрепляются, обогащаютя, уточняются;

  • во время беседы просходит установление причинных связей;

  • воспитывается правильное отношение к здоровью.

Бывают:

Вступительная – цель: связать полученные знания с изучением новых. Проводят перед занятием, экскурсией.

Сопровождающая – в процессе занятий, рассматриванием илюстраций.

Заключительная – направлена на систематизацию и обобщение полученных знаний, их конкретизацию, закрепление, уточнение. Часто заключительные беседы проводятся с детьми старшего дошк возраста как контрольные занятия.

Успех беседы зависит от:

  1. Чувственного опыта детей.

  2. Плана беседы, в котором следует предусмотреть, какие вопросы надо уточнить, к каким выводам необходимо подвести детей.

  3. Правильного подбора илюстративного материала.

К вопросам воспитателя ставятся определенные условия!

  1. Вопросы предлагаются всей группе детей.

  2. Должны быть понятными, точными, короткими.

  3. Должны содержать одну мысль.

Нельзя ставить вопрос, на который можно ответить «да» или «нет».

Число вопросов в беседе 12-14.

Необходимо использовать наглядный материал: календари здоровья, рисунки детей, илюстрации, картинки, ТСО, стихотворения, загадки, пословицы, поговорки.

Беседу необходимо вести непринужденно. Надо выслушивать детей, целесообразно привлекать к оценке мнений других. Важно, чтобы дети сами делали вывод , а не повторяли за воспитателем.