3 . Законодавча база

Найбільша цінність - це здоров я, не лише окремої людини, а усього суспільства. Стан здоров я дітей є важливим показником життєдіяльності народу будь-якої держави.

Від нестабільності суспільства насамперед страждають діти, організм яких перебуває у стадії формування. У зв’язку з погіршенням здоров я дітей реальною стає загроза виродження і вимирання народу України. У Державній національній програмі “Діти України” наголошується на необхідності вжити термінових заходів щодо збереження і зміцнення здоров я людей.

З цією метою розроблено науково-технічні й державні соціальні програми. Поряд із загально - національними програмами розроблено чимало регіональних програм, спрямованих на розв’язання проблем навколишнього середовища і здоров я: “Діти Чорнобиля”, “Захист генофонду населення України”, “Навколишнє середовище і здоров я населення”, “Концепція програми охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки в Донецькій області до 2010року” та ін.

Діти - майбутнє кожної країни, перспективи її розвитку, це визнано в усьому світі. У той самий час саме діти найбільш незахищені від усякого лиха.

Правова основа захисту дітей знайшла відображення у Конвенції про права дитини, яка була схвалена ООН у 1989 році та підписана більш як 150 країнами, головною метою якої є забезпечення елементарних гарантій нормального фізичного та розумового розвитку дітей. У 1991 році приєдналася до Конвенції про права дитини і Україна, визначаючи приорітетність інтересів дітей та значення молодого покоління для забезпечення добробуту і виживання людства.

У преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 1948 році було визначено, що здоров’я – це повне фізичне, духовне, розумове і соціальне благополуччя, гармонійний розвиток фізичних і духовних сил, принцип єдності організму, саморегуляції і врівноваженої взаємодії всіх органів. “Здоров’я – це такий стан людини, якому властиві не тільки відсутність хвороб чи фізичних дефектів, але і повне фізичне, духовне та соціальне благополуччя”. Важливим у цьому визначенні є те, що здоров’я розглядається як інтеграція духовного, фізичного та соціального благополуччя.

Література

1. Амосов М.М. Роздуми про здоров’я. – К.: Здоров’я, 1990. – 168 с.

2. Апанасенко Г.П., Попова Л.А. Валеологія як наука // Валеологія. – 1996. - №1. – С.4-9.

3. Апанасенко Г.Л. Охрана здоровья здоровых: некоторые проблемы теории и практики // Валеология: диагностика, средства и практика обеспечения здоровья. – Спб: Наука, 1993. С.49-60.

4. Брехман И.И. Валеология – наука о здоровье. – 2-е изд., доп. и перераб. –М.: Физкультура і спорт, 1990. – 206 с.

5. Буліч Є.Г., Муравов І.В. Валеологія. Теоретичні основи валеології: Навчальний посібник. – К.: УЗМН, 1997. – 224 с.

6. Войтенко В.П. Здоровье здоровых. – К.: Здоров’я, 1991. – 250 с.

7. Глухов В.И. Физическая культура и формирование здорового образа жизни. – К.: Здоров’я, 1988. – 78 с.

8. Демографическое исследование. – К.: Наук-думка, 1990. – 378 с.

9. Державна національна програма “Освіта” / Україна ХХІ століття/. – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.

10. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист. Збірник документів. Част. 1, 2. – К., 1998.

11. Дубогай А.Д. Управлять здоровьем смолоду. – К.: Молодь, 1985. – 111с.

12. Задачи по достижению здоров’я для всех: Европейская политика здравоохранения. Пересмотренное издание. – Копенгаген ВОЗ, 1991. – 322 с.

13. Закони України про охорону здоров’я, збірник нормативно-правових актів / Уклад.: О.В.Карпенко, В.В.Костецький, В.Ф. Москаленко, та ін. – Т.: Укрмедкнига, 2000. – 463 с.

14. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності: На допомогу керівникам навчальних закладів / М.В.Васильчик, М.К.Медвідь, Л.С. Сачков; Під заг.ред. Сачкова Л.С. – К.: Фенікс, 2000. – 892 с.

15. Кабінет Міністрів України. Постанова від 10.01.2002 р. №14 “Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації” на 2002-2011 роки”. Київ.

16. Конвенція ООН про права дитини.К.: ТМ ПрінтІксПрес, 1999. – 32 с.

17. Концепція подолання екологічної та політичної кризи у країні // Розбудова держави. – 1994. – 36 с.

18. Концепція неперервної валеологічної освіти: Проект. – К.: МП Полімед, 1994. – 36 с.

19. Мартиненко А.В., Валентик Ю.В. и др. Формирование здорового образа жизни молодежи: / Медико-социальные аспекты/. – М.: Медицина, 1988. – 192 с.

20. Марьясис Е.Д., Скрипкин Ю.К. Азбука здоровья семи. – М.:Медицина, 1992. – 208 с.

21. Наулко В.І. Динамика етнічного складу населення України в ХХ сторіччі // Здоров’я та відтворення народу України. – К.: Здоров’я, 1991. – С.10-13.

22. Петленко В.П. Валеологія человека. Здоровье – Любовь – красота. В 5 томах. Т.1. Валеологія и мудрость здоров’я. – Санки-Петерьург: “Петроградський и К”, 1996. – 304с.

23. Пирогова Е.А. Совершенствование физического состояния человека. – К.: Здоров’я, 1989. – 168 с.

24. Роль засобів масової інформації та інших джерел у формуванні здорового способу життя молоді / О.Яременко, О.Балакирева, Н.Бутенко, О.Вакуленко та ін. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. – 111с.

25. Симонов П.В. Мотивированный мозг. – М.: Наука, 1987. – 237 с.

26. Царегородцев Г.И., Апостолов В и др. Условия жизни и здоровье населения. – М.: Медицина, 1975. – 120 с.

27. Чаклин А.В. География здоровья. – М.: Знание, 1986. – 152 с.