3. Класифікація страхування. Обов’язкове та добровільне страхування
Класифікація – поділ предметів певної сукупності за спільними ознаками з утворенням системи класів цієї сукупності.
Кожна галузь діяльності людини, кожна система знань потребує внутрішньої структурно-логічної впорядкованості, без якої неможливо організувати складну справу, виробити методологію наукових досліджень, побудувати навчальний процес. Досягнути необхідної впорядкованості дозволяє класифікація.
Існує дві категорії класифікації:
1) натуральна (за ознаку класифікації беруться істотні ознаки);
2) штучна (зазначена в алфавітному порядку - словник).
Класифікація страхування має практичне значення під час організації страхового бізнесу, враховується при визначенні особливостей формування, використання та розміщення страхових фондів, при оподаткуванні страхової діяльності, ліцензуванні, розмежуванні страхових послуг, що надаються державою та приватними страховиками тощо. Класифікація страхування зображена на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Класифікація страхування [13, 382]
Розглянемо класифікацію страхування за історичною, економічною, юридичною ознаками.
1. За історичною ознакою класифікація страхування пов'язана з виокремленням етапів розвитку страхової справи з точки зору часу виникнення тих чи інших видів страхування. За цим критерієм виділяють:
- античне страхування;
- середньовічне страхування;
- страхування капіталістичної доби індустріального періоду;
- сучасне страхування, зумовлене інформаційною добою суспільного розвитку [2, 90].
2. За юридичними ознаками класифікація передбачає кілька підходів. Насамперед, це виокремлення певних класів страхування згідно з міжнародними нормами та можливість застосування такої класифікаційної ознаки, як форма проведення страхування.
Так, згідно з директивами ЄС, країни-члени цієї організації використовують класифікацію, яка встановлює 7 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) і 18 класів загального страхування.
Довгострокове страхування (страхування життя і пенсій):
Клас 1. Страхування життя і щорічної ренти (ануїтетів).
Клас 2. Страхування до шлюбу і народження дитини.
Клас 3. Зв'язане довгострокове страхування життя.
Клас 4. Безперервне страхування здоров'я.
Клас 5. Тонтіни.
Клас 6. Страхування виплати капіталу.
Клас 7. Страхування пенсій.
Загальні види страхування:
Клас 1 . Страхування від нещасних випадків.
Клас 2. Страхування на випадок хвороби.
Клас 3. Страхування наземних транспортних засобів.
Клас 4. Страхування залізничного транспорту.
Клас 5. Страхування авіаційної техніки.
Клас 6. Страхування суден.
Клас 7. Страхування вантажів (товарів у дорозі).
Клас 8. Страхування від пожеж і стихійного лиха.
Клас 9. Страхування власності.
Клас 10. Страхування відповідальності власників моторизованих транспортних засобів.
Клас 11. Страхування відповідальності власників авіаційної техніки.
Клас 12. Страхування відповідальності власників суден.
Клас 13. Страхування загальної відповідальності.
Клас 14. Страхування кредитів.
Клас 15. Страхування поручительств (застави).
Клас 16. Страхування фінансових втрат.
Клас 17. Страхування судових витрат.
Клас 18. Страхування фінансової допомоги.
Згідно з цією класифікацією в багатьох країнах і ліцензується страхова діяльність [9, 28].
3. Класифікація за економічними ознаками. Найважливішим і загальноприйнятим у світовій практиці є поділ страхування залежно від спеціалізації страховика на дві великі сфери діяльності: страхування життя і загальні види страхування. Віднесення того чи іншого виду страхування до “страхування життя” чи “видів страхування інших, ніж життя” залежить від наявності нагромаджувального (накопичувального) характеру договору страхування (страхові внески за такими договорами є своєрідними інвестиціями страхувальника, оскільки передбачаються не лише страхові виплати, а й повне повернення внесених коштів із нарахованими відсотками при закінченні строку дії договору страхування) і строку дії договору страхування.
Крім того розрізняють страхування за іншими класифікаційними ознаками, зокрема за об’єктами, що зображено на рис. 3.2.
Галузі
Підгалузі
Страхування майна юридичних осіб: будівель; обладнання; приміщень; товарно-матеріальних
цінностей; транспортних
засобів тощо.
Страхування майна фізичних осіб: житла; земельних
ділянок; тварин; гаражів
і т.ін.; фінансово-кредитних
ризиків тощо.
-
індивідуальне страхування; -
страхування робітників і службовців
за рахунок підприємств і організацій; -
страхування пасажирів; -
страхування туристів; -
колективне; - на
випадок амбулаторного лікування; -
громадян, що від’їжджають за кордон
і т.ін.
- дітей;
- до вступу в шлюб;
- додаткової пенсії;
- ренти і т.д.
Рис. 3.2. Класифікація страхування за об’єктами [6, 67]
Страхування класифікують також за ознакою ризику або за родом небезпек:
-
автотранспортне;
-
морське;
-
авіаційне і космічне;
-
ядерних ризиків;
-
кредитних ризиків тощо.
За таким підходом можуть виділяти небезпеки, які за ієрархією не пов’язані між собою, але відносяться до конкретного об’єкту або групи об’єктів, що становить основу комплексного страхування. Наприклад, у майновому страхуванні використовують страхування від вогню та інших стихійних лих; у страхуванні сільськогосподарських культур – від посухи та інших стихійних лих тощо [4, 35].
За сферами страхової діяльності розрізняють соціальне та комерційне страхування, які взаємндоповнюють одне одного.
За формою організації страхування буває державне, акціонерне, взаємне, кооперативне:
а) державне страхування — організаційна форма, при якій як страховиком виступає держава в особі спеціально уповноважених на це страхових організацій;
б) акціонерне страхування — недержавна організаційна форма, при якій страховиком виступає приватний капітал у вигляді акціонерного товариства, статутний фонд якого формують з акцій та інших цінних паперів, які належать юридичним і фізичним особам;
в) взаємне страхування — недержавна організаційна форма, яка виражає домовленість між групою фізичних, юридичних осіб про відшкодування один одному майбутніх можливих збитків у визначених частинах згідно з прийнятими умовами;
г) кооперативне страхування — недержавна організаційна форма. Полягає у проведенні страхових операцій кооперативами;
Особливою організаційною формою є медичне страхування, що є формою соціального захисту інтересів населення в охороні здоров'я [9, 30].
Згідно з вимогами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг виділяють такі види страхування [19]:
-
Страхування життя.
-
Страхування від нещасних випадків.
-
Медичне страхування (безперервне страхування здоров'я).
-
Страхування здоров'я на випадок хвороби.
-
Страхування залізничного транспорту.
-
Страхування наземного транспорту (крім залізничного).
-
Страхування повітряного транспорту.
-
Страхування вантажів та багажу.
-
Страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.
-
Страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).
-
Страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).
-
Страхування відповідальності перед третіми особами
-
Страхування кредитів.
-
Страхування інвестицій.
-
Страхування фінансових ризиків.
За формами проведення страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Форми страхування – порядок організації страхування на засадах добровільності або обов’язковості.
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Видами добровільного страхування можуть бути:
1) страхування життя;
2) страхування від нещасних випадків;
3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);
4) страхування здоров'я на випадок хвороби;
5) страхування залізничного транспорту;
6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);
7) страхування повітряного транспорту;
8) страхування водного транспорту(морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);
9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);
10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
11) страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 цієї статті);
12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12-14 цієї статті);
16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);
17) страхування інвестицій;
18) страхування фінансових ризиків;
19) страхування судових витрат;
20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;
21) страхування медичних витрат;
22) інші види добровільного страхування.
Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування визначає Уповноважений орган [1, ст.6].
Добровільн форма страхування побудована на дотриманні таких принципів:
- добровільне страхування здебільшого здійснюється на добровільних засадах;
- добровільна участь у страхуванні (характерна тільки для страхувальників);
- вибіркове охоплення добровільним страхуванням (не всі страхувальники виявляють бажання в ньому брати участь; діють обмеження для укладення договорів);
- добровільне страхування завжди обмежено терміном страхування (зазначений в договорі страхування);
- діє тільки при сплаті разового або періодичних страхових внесків;
- страхове забезпечення добровільного страхування (залежить від бажання страхувальника).
Обов’язкове страхування встановлюється законом України “Про страхування” і ґрунтується на принципах обов’язковості як для страхувальника, так і для страховика. Поширюється на випадки, коли відшкодування збитку зачіпає інтереси не тільки конкретної особи, але і суспільні.
В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:
1) медичне страхування;
2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків;
3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
4) страхування спортсменів вищих категорій;
5) страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;
5-1) страхування життя і здоров’я випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
7) авіаційне страхування цивільної авіації;
8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
10) страхування засобів водного транспорту;
11) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;
12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
14) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;
16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України “Про угоди про розподіл продукції” ;
17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;
18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України “Про нафту і газ” ;
19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;
21) страхування об’єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;
22) страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;
23) страхування об’єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
24) страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
25) страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;
26) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
27) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
28) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;
29) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;
30) страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;
31) страхування відповідальності морського судновласника;
32) страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
33) страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;
34) страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування.
35) страхування будівельно-монтажних робіт забудовником відповідно до Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”;
36) страхування майна, переданого у концесію;
37) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;
38) страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт [1, ст.7].
Для обов’язкового страхування характерні принципи:
- страхові відносини виникають на основі закону, який встановлює: перелік об’єктів, що підлягають обов’язковому страхуванню, обсяг страхової відповідальності, рівень або норми страхового забезпечення, порядок визначення тарифних ставок або середні розміри цих ставок, періодичність внесення страхових платежів, основні права страховиків і страхувальників;
- суцільне охоплення обов’язковим страхуванням об’єктів, визначених у законі (страхові компанії реєструють застраховані об’єкти, здійснюють нарахування страхових платежів і їхнє стягнення у встановлені терміни);
- автоматичність поширення обов’язкового страхування на об’єкти, зазначені в законі;
- дія обов’язкового страхування відбувається незалежно від внесення страхових платежів;
- безстроковість обов’язкового страхування (діє протягом усього періоду, поки страхувальник користується застрахованим об’єктом (майном) або виконує певні обов’язки; при переході майна до іншого страхувальника страхування не припиняється; втрачає силу тільки при загибелі застрахованого майна або припинення виконання обов’язків);
- нормування страхового забезпечення (норми страхового забезпечення встановлюються у відсотках від страхової суми або в грошових коштах на один об’єкт з метою спрощення страхової оцінки і порядку виплати страхового відшкодування) [5, 43].
Таким чином, страхування класифікують за різними ознаками, в основу яких покладено розбіжності у галузях діяльності страхових організацій, у визначенні об’єктів страхування, обсягів страхової відповідальності, у формах проведення страхування, у підходах щодо забезпечення страхового захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб.