Особливості фінансових відносин у сфері страхування

Страхування є самостійною сферою фінансової системи. Включаючи сферу страхування до фінансової системи, виходять з того, що економічна категорія страхування є складовою категорії фінанси. Водночас можна виділити суттєві ознаки, що характеризують специфічність категорії страхування, а саме:

1) страхування пов'язане тільки з перерозподільними відносинами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбачених подій, тобто страхових випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню;

2) при страхуванні має місце солідарне розкладення нанесеного збитку між учасниками, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страхового фонду;

3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страховий фонд;

4) перерозподільні відносини у страхуванні виходять за рамки календарного року [14, 150].

Страхові відносини включають:

- страхові платежі;

- виплату страхового відшкодування;

- перестрахування;

- розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку;

- отримання доходів від розміщення коштів на фінансовому ринку.

Взаємовідносини з фінансовим ринком характеризують розміщення на ньому тимчасово вільних коштів страхових фондів і отримання від цього доходів. Отримані доходи розподіляються на дві частини. Одна формує доходи страхових компаній і становить певну частину їхнього прибутку. Друга частина спрямовується безпосередньо на формування страхових фондів. Вона забезпечує здешевлення страхування для страхувальників за рахунок використання їхніх коштів (страхових платежів) на фінансовому ринку. Це важлива складова раціонального й ефективного використання фінансових ресурсів країни в цілому [10, 346].

Форми і методи страхового захисту. Система страхових фондів

За умов ризикового характеру функціонування будь-якого підпри­ємства і не менш ризикового проживання кожної людини існує нагальна потреба попередження і відшкодування збитків, завданих стихійним лихом та нещасними випадками. Без її задоволення неможливо забезпечувати безперервність процесу виробництва матеріальних благ, підтримувати належний рівень життя людей. Відносини, що складаються в суспільстві з цього приводу, мають об'єктивний характер і в своїй сукупності формують зміст економічної категорії «страховий захист».

Сутність страхового захисту полягає в нагромадженні й витрачанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов'язаних з ними втрат.

Страховому захисту притаманні такі ознаки:

1. випадковий характер настання надзвичайних подій;

2. нерівномірність нанесених збитків;

3. необхідність попередніх наслідків надзвичайних подій;

4. необхідність відшкодування завданих збитків.

Економічна категорія страхового захисту суспільного виробництва знаходить матеріальне втілення в страховому фонді, який розглядається вченими по-різному.

За В. Й. Плисою, страховий фонд являє собою певну частину, яка служить резервом для відшкодування можливих збитків, завданих стихійним лихом або нещасним випадком [9, 22].

Н. В. Ткаченко під страховим фондом розуміє частину національного доходу, що виділяється у вигляді резерву матеріальних і грошових коштів, для ліквідації наслідків стихійних лих, аварій, катастроф і надання допомоги громадянам у разі втрати працездатності, настання старості та інших несприятливих подій [12, 16].

За О. Д. Вовчаком, страховий фонд – це резерв матеріальних і грошових засобів для покриття збитків, спричинених несприятливими та ризиковими подіями [4, 20].

За С. С. Осадцем, страховий фонд є сукупністю спеціальних цільових ресурсів, призначених для відшкодування збитків. На сьогоднішній день наявність страхових фондів є не лише економічною необхідністю, а й обов'язковим елементом суспільного відтворення у будь-якому суспільстві.