12

НЕ 2.2. Облік запасів

1. Виробничі запаси: визнання, оцінка, класифікація.

2. Документальне оформлення надходження запасів на склад, відпуск зі складу.

3. Облік виробничих запасів.

4. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів.

5. Облік витрат виробництва.

6. Облік готової продукції.

Питання 1.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Запаси - активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; - перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; - утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди,пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Оцінка запасів відіграє важливу роль при формуванні облікової політики

підприємства. Важливим в оцінці запасів є принцип обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки запасів, що повинні запобігати завищенню оцінки активів.

Оцінка запасів здійснюється на трьох етапах їх руху:

• при надходженні;

• при вибутті запасів;

• на дату складання балансу.

Запаси можуть надходити на підприємство в результаті: придбання за грошові

кошти та їх еквіваленти; виготовлення; передачі засновниками як внесок до статутного капіталу; безоплатної передачі; обміну на інші запаси.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату,є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю)за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів оплата тарифів(фрахту)за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).

ТЗВ, що виникають у процесі придбання запасів, можуть обліковуватись за двома

варіантами:

1. прямо включатись до собівартості придбаних запасів;

2. відображатись на окремому субрахунку обліку запасів і щомісячно розподілятись.

Відповідно до п. 16 П(С)БО 9 «Запаси» у випадку будь-якого вибуття запаси оцінюються за одним із таких методів:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходження запасів (далі — ФІФО);

• нормативних затрат;

• ціни продажу.

            При цьому для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Метод ідентифікованої собівартості передбачає ведення окремого обліку за кожним видом запасів і списання їх за фактичною собівартістю, яка склалася на момент придбання. Відповідно до П(С)БО 9 за цим методом оцінюються запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного.

За методом середньозваженої собівартості при різних цінах на запаси визначається середня ціна, за якою потім списується собівартість запасів. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця й вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Даний метод особливо популярний у бухгалтерській вітчизняній практиці.              Метод ФІФО ґрунтується на припущенні, що запаси, які були куплені першими, першими і списують.

Оцінка за нормативними затратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлено підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Тому для використання цього методу підприємству потрібні норми витрачання запасів на одиницю продукції (робіт, послуг).

Оцінка за цінами продажу характерна для підприємств роздрібної торгівлі й ґрунтується на застосуванні середнього проценту торгової націнки товарів (п. 22 П(С)БО 9). Вона може застосовуватись підприємствами, які мають значну і змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торгової націнки. При цьому сума торгової націнки на реалізовані товари розраховується як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки, який визначається за допомогою ділення суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Виробничі запаси класифікуються: сировина, матеріали, основні матеріали, допоміжні матеріали (які приймають участь в обслуговуванні виробництва та управління), паливо, тара, тарні матеріали, запасні частини, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку, матеріали с.г. призначення, напівфабрикати, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби.

Питання 2.

Шляхи надходження запасів на виробництво: придбання за плату; виготовлення власними силами; внесок до СК підприємства; безоплатне отримання.

Шляхи вибуття: реалізація; використання в процесі виробництва; передача як внесок до СК; безоплатна передача; вибуття за результатом інвентаризації.

Надходження (оприбуткування) виробничих запасів на підприємство оформлюється, такими первинними документами: журнал обліку вантажів, що надійшли; доручення; акт списання бланків доручень; журнал реєстрації доручень; прибутковий ордер (ф.№М-4) застосовується для обліку матеріалів, що надходять на підприємство від постачальників або з переробки; акт про приймання матеріалів складають, якщо є розбіжності в кількості і якості запасів, які надійшли за даними супровідних документів.; товарно-транспортна накладна (ф.№1-ТН) є підставою для списання ТМЦ у продавця та оприбуткування їх у покупця, її оформлює вантажовідправник на кожну партію вантажу; рахунок-фактура законодавчо не затверджений документ, який складають добровільно;

Складський облік запасів відображається в наступних первинних документах:

- Картка обліку МШП (ф.№МШ-2) використовують при обліку МШП виданих під розписку працівникові або бригадиру із роздаткової комори цеху для тривалого користування.

- Картка складського обліку матеріалів (ф.№МШ-12) застосовують для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, видом і розміром у номенклатурних номерах.

Відпуск запасів (внутрішнє переміщення):

- Лімітно-забірна картка ( ф.№М-8) слугує для оформлення багаторазового відпуску одного номенклатурного номера ТМЦ на місяць.

- Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів складають при додатковому відпуску матеріалів, як у межах ліміту, так і понад лімітних витратах. Виписують акт у двох примірниках на кожен вид матеріалів: один – для одержувача, другий для складу. В обох комірник зазначає дату й кількість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок. Його здають до бухгалтерії. Після того, як за актом видадуть всі матеріали, на які їх оформлено. Це роблять за кожен місяць окремо.

- Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф.№М-11) використовують, щоб враховувати рух ТМЦ у середині підприємства. Складають його у двох примірниках і підписують головбух чи уповноважена особа. Один екземпляр віддають у цех, другий – одержувачу.

- Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв ( ф.№ ММ-8) застосовують для обліку видачі цих пристроїв працівникам підприємства в індивідуальне використання згідно з встановленими нормами.

Залишки матеріалів на складі:

- Відомість обліку залишків матеріалів на складі (ф.№ М-14) служить для ведення кількісного обліку руху запасів.

- Матеріальний звіт (ф.№ М-19) складає МВО замість Відомості залишків матеріалів.

Питання 3.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів призначено рахунок 20 «Виробничі запаси» за субрахунками:

201 «Сировина й матеріали»,

202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»,

203 «Паливо»,

204 «Тара й тарні матеріали»,

205 «Будівельні матеріали».

206 «Матеріали, передані в переробку»,

207 «Запасні частини»,

208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»,

209 «Інші матеріали».

По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, по кредиту — витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.

Деталізація аналітичного обліку виробничих запасів обумовлена: наявністю великої кількості складів для їх зберігання; значною номенклатурою; складною організаційною та та виробничою структурами підприємства тощо.

Аналітичний облік ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів. Кожна з груп поділяється за видами, сортами, марками, типами, розмірами.

Типова кореспонденція по обліку надходження виробничих запасів

Зміст операції	Дебет	Кредит	Сума, грн
Оприбуткування виробничих запасів, одержаних від постачальників:
— на купівельну вартість запасів (без ПДВ)	20	63	30 000
— на суму ПДВ	641	63	6000
Перерахування постачальникам вартості одержаних виробничих запасів	63	31	36 000
Відображення операцій з придбання запасів з передоплатою постачальникам
Перераховано передоплату (аванс) постачальникам	371	31	36 000
Відображено суму податкового кредиту	641	644	6000
Оприбутковані виробничі запаси в умовах передоплати (авансу):
— покупна вартість (без ПДВ)	20	63	30 000
— відображена сума ПДВ	644	63	6000
— закриті розрахунки з передоплати (авансах)	63	371	36 000
Відображені розрахунки з транспортними підприємствами щодо перевезення виробничих запасів (без ПДВ)	20	63 (685)	1000
Відображено ПДВ	641	63	2000
Перераховано транспортній організації за послуги	63 (685)	31	1200
Оприбутковані безоплатно одержані за справедливою вартістю виробничі запаси	20	719	500

Якщо підприємство для поточного обліку застосовує (постійні) ціни та окремо групує транспортно-заготівельні витрати, то у процесі списання запасів виникає потреба в операції з розрахунку і списанню транспортно-заготівельних витрат. Методика цього розрахунку викладена в П(С)БО 16.

Транспортно-заготівельні витрати розподіляються між вартістю використаних (списаних) запасів і їхнім залишком на кінець місяця. Для цього визначається середній відсоток транспортно-заготівельних витрат до облікової вартості запасів на початок місяця та тих, які надійшли протягом місяця. Розрахована сума транспортно-заготівельних витрат списується з кредиту рахунка 20 “Виробничі запаси” в дебет тих самих рахунків, на які списана вартість запасів за обліковими цінами.

Типова кореспонденція по обліку списання виробничих запасів

№	Зміст операції	Дебет	Кредит
1.	Списується вартість виробничих запасів (за обліковими цінами), які використані в основному й допоміжних виробництвах для виготовлення продукції (виконання робіт)	23	20
2.	Списується вартість допоміжних матеріалів, палива, запасних частин (за обліковими цінами), які використані для технічного обслуговування та поточного ремонту обладнання, а також на інші загальновиробничі потреби основних і допоміжних цехів	91	20
3.	Списується вартість виробничих запасів (за обліковими цінами), використаних для виправлення виробничого браку	24	20
4.	Списується вартість запасів (за обліковими цінами), які використані для загальногосподарських потреб	92	20
5.	Списується вартість запасів, які використані для пакування продукції та на інші цілі під час реалізації продукції	93	20
6.	Списується вартість запасів (за обліковими цінами), які використані на соціально-культурні потреби (невиробнича сфера)	94	20
7.	Списується сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до списаних (за обліковими цінам) протягом місяця запасів	23, 24, 91.92 , 93. 949	20 (ТЗВ)
8.	Списується собівартість реалізованих іншим підприємствам запасів	943	20
9.	Списується вартість запасів, які повертаються постачальникам у результаті порушення ними умов договору поставки	374	20
10.	Списується собівартість запасів, знищених, зіпсованих унаслідок стихійного лиха, пожежі та інших надзвичайних подій	99	20