1. Економічна необхідність і роль страхування

Суспільне виробництво в цілому і особливо кожне господарство, а також життєдіяльність кожної людини мають ризиковий характер, що породжує систему відносин між людьми з метою попередження, подолання та зменшення руйнівних наслідків стихійного лиха та нещасних випадків. Ці відносини мають об’єктивний характер і в сукупності формують зміст економічної категорії “страхового захисту”. Вони виражають перерозподіл грошових коштів, пов’язаних, з одного боку, з формуванням страхового фонду суспільства, а з іншого – з відшкодуванням втрат з метою попередження, подолання та зменшення руйнівних наслідків несприятливих подій.

Страхування є важливим фактором стимулювання економіки, господарської активності окремих суб’єктів, так як створює для всіх учасників рівні права, можливість отримати вигоду, бажання ризикувати, надає впевненості у розвитку підприємницької діяльності, створює нові стимули зростання продуктивності праці і забезпечення економічного розвитку. Насамперед страхування надає впевненості в розвитку бізнесу. Жодний власник не інвестує свого капіталу в розвиток виробництва тих чи інших товарів або в сферу послуг, не враховуючи можливого ризику втрат авансованих ресурсів. Передаючи за невелику плату відповідальність за наслідки ризикових подій страховикові, інвестор впевнений, що в разі настання страхового випадку завдані збитки будуть відшкодовані.

Необхідність страхового захисту має декілька аспектів:

1. З позицій природних інтересів суспільства – страхування виникає як засіб збереження матеріального благополуччя з метою розподілу заподіяних збитків між усіма членами суспільства.

2. Економічна зумовленість страхового захисту пояснюється необхідністю створення такого виду людської діяльності, який ґрунтується на акумулюванні фінансових засобів з метою відшкодування збитків.

3. У соціальному плані страхування є формою участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів.

4. У юридичному аспекті страхування є різновидом цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування.

5. У міжнародному аспекті суть страхового захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн [9, 10].

Суть страхування розглядається вченими по-різному.

За С. С. Осадцем, страхування є економічною категорією, яка представляє собою сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначених для відшкодування надзвичайної шкоди підприємству, організації, надання грошової допомоги громадянам. Разом з тим страхування виступає з одного боку засобом захисту виробництва, підприємництва, майна, добробуту людей, а з іншого боку — як вид діяльності, що приносить прибуток [6, 24].

За О. Д. Вовчаком, страхування як економічна категорія визначається як система економічних, замкнутих, перерозподільчих відносин, що охоплюють, по-перше, утворення за рахунок внесків фізичних і юридичних осіб спеціального фонду коштів, по-друге, його використання для відшкодування майнових збитків внаслідок стихійних лих та інших випадкових явищ, а також для надання громадянам допомоги при настанні різних ситуацій в житті [4, 23].

С. І. Юрій та В. М. Федосов визначають страхування як сукупність перерозподільчих відносин, які виникають між двома суб’єктами – страховиком і страхувальником – з приводу формування грошових фондів за рахунок сплати останніми страхових внесків з метою захисту майнових інтересів у разі настання страхових випадків та поповнення цих фондів у процесі ефективного розміщення коштів на фінансовому ринку [13, 354].

О. Р. Романенко визначає страхування як сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками сприводу формування цільового страхового фонду і його використання для відшкодування збитків заподіяних за непередбачуваних несприятливих обставин, а також для надання матеріальної допомого громадянам у разі настання певних подій у їх житті [10, 243].

Відповідно до Закону України “Про страхування”: страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів [1].

Страхування має такі характерні риси, які виділяють його з інших економічних категорій:

- наявність двох сторін: страховика і страхувальника;

- цільове призначення створюваних грошових фондів та їх витрати лише на покриття втрат в завчасно обумовлених випадках;

- замкнутість перерозподільних відносин між учасниками страхування;

- часовий і міжтериторіальний розподіл ресурсів;

- еквівалентність відносин, тобто поверненість платежів, оскільки вони презначені для виплат спільноти страхувальників [17, 45].