1. Алод у Франкському королівстві являв собою:

а) захоплені під час грабіжницьких воєн землі;

б) успадковану власність феодалів;

в) королівські пожалування католицькій церкві;

г) общинні землеволодіння.

2. Найвищим вергельдом у Державі франків захищалися:

а) духовенство;

б) військова еліта (антрустіони);

в) римська знать;

г) вільні общинники;

д)франки-воїни;

е) члени королівської родини.

3. Що визначалося «Салічною правдою» як злочин:

а) порушення королівського миру;

б) заподіяння шкоди особі;

в)знищення або пошкодження майна;

г) усе разом узяте.

Контроль за самостійною роботою студентів

Держава і право франків

Походження франкської держави і права. Період „лінивих” королів. Реформи К. Мартелла. Судочинство у франуській державі. Цивільний та кримінальний процес.

Форма контролю: реферат.

1. Військова реформа Карла Мартелла, її наслідки.

2. Вплив християнської церкви на правову систему франкської держави.

3. Кримінальний процес у франків.

Література:

Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн.Навчальний посібник. - К., 2006.

Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К., 2006.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.

Садиков В.Н. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. –

М., 2002.

Салическая правда / Под ред. проф. Семенова В.Ф. - М, 1950.

 Саксонское зерцало: пам’ятник феодального права. - М. Юр. лит. , 1985.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.

Лекція 5. Ранньофеодальні монархії в країнах Західної Європи. Франція – 2 год.

1. Феодальна роздробленість в країнах Західної Європи; королівська влада і двірцево-вотчинна система.

2.Формування держави і права у Франції. Періодизація середньовічної держави і права у Франції.

3.Характеристика сеньоріальної монархії (IX–XIII ст.). Формування правових засад станового ладу. Виникнення Генеральних штатів, їх функції. Організація фінансової системи.

4.Посилення королівської влади (XVI–XVII ст.). Характеристика правової системи.

Мета лекції: уяснення сутності феодальної держави і права в західноєвропейських країнах; вироблення навичок порівняльного аналізу історико-політичних явищ на прикладі сеньйоріальної та станово-представницької монархій;  аналіз головних пам'яток феодального права і виявлення їх значення для історичного розвитку конкретних країн.

  Основні поняття по темі: сюзеренітет-васалітет, двірцево-вотчинна система, хартія вольностей, герцог, граф, лицар, феод, серв, вілан, королівський домен, баналітет, королівська курія, Генеральні штати, канцлер, хартія, парламент, статут, курфюрст, була, ландтаг, рейхстаг.

Тези лекції

1. Причини феодальної роздрібленості в країнах Західної Європи. Верденський договір 843 р. Королівська влада і двірцево-вотчинна система. Намагання королівської влади обмежити децентралізацію. Реформи: управлінська, судова, військова, монетна у Франції та Англії. Їх завдання і суть. Національні особливості ранньофеодальних держав Західної Європи.

2. Велика хартія вольностей 1215 р. в Англії. Становлення common law і прецедентного права.

3. Державна церква в Німеччині. Переваги і недоліки “державної церкви” як форми державно-управлінського апарату ранньофеодальної держави. Доктрина двох мечів. Вормський конкордат.

    Методичні рекомендації      Державно-правовий розвиток Англії характеризується, крім загальних закономірностей, цілим рядом особливостей, вияснення яких є предметом семінару. Ряд цих особливостей пов’язаний з утворенням і діяльністю англійського парламенту.      Факт завоювання Англії Вільгельмом Завойовником у 1066р. обумовило своєрідний розвиток феодальної держави і права в Англії, незавершений характер феодальних відносин в цілому.      Спроби англійських феодалів ослабити процес централізації держави не мали успіху, як на континенті Європи. Важливе значення у цьому процесі займає конституційний акт „Велика Хартія Вольностей”. Виникнення трьох середньовічних станів обумовило утворення станово-представницького органу-англійського парламенту, який існує донині.      Тому студенту слід висвітлити причини формування і утворення англійського парламенту, його структура, функції і компетенцію. На особливу увагу заслуговує питання про формування блоку третього стану і нового дворянства, т.зв. „джентрі”, що мало велике значення для структури парламенту, розмежування соціально-політичних інтересів у Англії. При підготовці до семінару слід порівняти англійський парламент з Генеральними Штатами у Франції, вказати їх схожість і відмінність, пояснити причини відмінностей. Особливості співвідношення різних соціальних верств населення в Англії мали велике значення для дальшого розвитку країни, для результатів англійської революції ХУІІст. і формування буржуазної держави і права в Англії.