Практичні завдання

Скласти термінологічний словник до теми.

Тестові завдання для самоконтролю:

1. Для яких господарських товариств встановлено мінімальний розмір статутного фонду 100 мінімальних заробітних плат?

   1. Акціонерне товариство.

   2. Товариство з додатковою відповідальністю.

   3. Товариство з обмеженою відповідальністю.

   4. Повне товариство.

2. Для яких із названих господарських організацій управління господарською діяльністю є основною діяльністю?

   1. Господарське об’єднання.

   2. Виробничий кооператив.

   3. Господарське міністерство (відомство).

   4. Державне підприємство.

3. Що не вказують у статуті товариства?

   1. Органи управління товариством та їх компетенція.

   2. Порядок прийняття рішень.

   3. Порядок вступу до товариства.

   4. Зобов’язання учасників створити товариство.

Задача:

Акціонери відкритого акціонерного товариства «АО», що в сукупності володіють 8,5 відсотками акцій, поставили перед спостережною радою товариства вимогу про скликання у грудні поточного року позачергових загальних зборів акціонерів у зв’язку із прийняттям правлінням акціонерного товариства рішення, що суперечить інтересам акціонерів і виходить за межі компетенції правління. Спостережна рада відмовилася виконати цю вимогу, посилаючись на недоцільність такого кроку у зв’язку із запланованими на березень наступного року черговими загальними зборами акціонерів.

На підставі аналізу норм ГКУ та Закону України «Про господарські товариства» дайте відповідь на питання: 1) чи можуть акціонери-ініціатори проведення позачергових зборів скликати такі збори самі, 2) якими правами наділено меншість в акціонерному товаристві щодо управління справами товариства, 3) який Ви можете запропонувати вихід з цієї ситуації?

Джерела і література:

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30 (23.07.96). – Ст. 141. (Зі змінами і доповненнями від 8.12.2004 р.).

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11 (28.03.2003). – Ст. 462. (Остання редакція – 09.01.2007 р.).

3. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11 (28.03.2003). – Ст. 461. (Остання редакція – 31.05.2007 р.).

4. Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 р. // Голос України. – 2001. – 20 листопада. – С. 3-12. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

5. Закон України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 19 вересня 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №50-51 (19.12.2008). – Ст. 384.

6. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» №2801-XII від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №4 (26.01.93). – Ст. 19. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

7. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-ХІІ від 26 листопада 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №50 (14.12.93). – Ст. 472. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

8. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №5-6 (09.02.2001). – Ст. 30. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

9. Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» №32/95-ВР від 27 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №7 (14.02.95). – Ст. 45. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

10. Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» №531/97-ВР від 16 вересня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №46. – Ст. 292. (Остання редакція – 7.03.2002 р.).

11. Закон України «Про господарські товариства» №576-ХІІ від 19 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. – Ст. 682. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

12. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» №755-IV від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №31-32 (08.08.2003). – Ст. 263. (Остання редакція – 16.03.2006 р.).

13. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 9 липня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №33 (29.08.2003). – Ст. 1770. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

14. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23 вересня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – №42 (05.11.99). – Ст. 2080. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

15. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-III від 18 січня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – №8 (09.03.2001). – Ст. 310. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

16. Закон України «Про інвестиційну діяльність» №1560-ХІІ від 18 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №47. – Ст. 647. (Остання редакція – 16.05.2007 р.).

17. Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №20 (19.05.92). – Ст. 272. (Остання редакція – 03.03.2005 р.).

18. Закон України «Про концесії» від 16 липня 1999 року №997-XІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №41. – Ст. 372. (Остання редакція – 8.09.2005 р.).

19. Закон України «Про кредитні спілки» №2908-ІІІ від 20 грудня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №15. – Ст. 101. (Остання редакція – 17.11.2005 р.).

20. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» №1775-ІІІ від 1 червня 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. – №27 (21.07.2000). – Ст. 1109. (Остання редакція – 16.05.2007 р.).

21. Закон України «Про музеї та музейну справу» №249/95-ВР від 29 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №25 (20.06.95). – Ст. 191. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

22. Закон України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20 травня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №29. – Ст. 238. (Остання редакція – 9.07.2007 р.).

23. Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34 (25.08.92). – Ст. 504. (Остання редакція – 09.02.2006 р.).

24. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №30 (28.07.92). – Ст. 416. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

25. Закон України «Про оренду землі» в редакції Закону №1211-IV від 2 жовтня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №10 (05.03.2004). – Ст. 102. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

26. Закон України «Про природні монополії» №1682-ІІІ від 20 квітня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №30. – Ст. 238. (Остання редакція – 1.12.2006 р.).

27. Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» від 17 жовтня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – №45 (06.11.90). – Ст. 602. (Остання редакція – 03.03.2005 р.).

28. Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» №437/95-ВР від 21 листопада 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №23. – Ст. 88. (Остання редакція – 20.11.2003 р.).

29. Закон України «Про споживчу кооперацію» від 9 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №30 (28.07.92). – Ст. 414. (Остання редакція – 03.03.2005 р.).

30. Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР від 2 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №13. – Ст. 52. (Остання редакція – 10.01.2002 р.).

31. Закон України «Про транспорт» №232/94-ВР від 10 листопада 1994 року// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №51. – Ст. 447. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

32. Закон України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №45 (07.11.2003). – Ст. 363. (Остання редакція – 08.09.2005 р.).

33. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп» №781 від 20 липня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – №142-143 (01.08.96). (Остання редакція – 17.07.2003 р.).

34. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання» №219 від 28 лютого 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – №9 (15.03.2002). – Ст. 405. (Остання редакція – 17.07.2003 р.).

35. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства» №1099 від 11 вересня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – №176-177 (19.09.96). (Остання редакція – 1.03.1999 р.).

36. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу» №65 від 9 червня 2004 року // Офіційний вісник України. – 2004. – №26 (16.07.2004). – Ст. 1725. (Остання редакція – 27.03.2006 р.).

37. Наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» №599 від 29 жовтня 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. – №44 (19.11.99). – Ст. 2197. (Остання редакція – 16.02.2004 р.).

38. Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання» №33-р від 19 лютого 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – №13 (12.04.2002). – Ст. 679. (Остання редакція – 10.08.2006 р.).

39. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про державну реєстрацію припинення суб’єктів господарювання» №5027 від 23 липня 2004 р. // Податки та бухгалтерський облік. – 2004. – №74.

Основна література:

1. Булгакова I.В. Господарське право України: Навч. посібник / I.В. Булгакова. – К.: Прецедент, 2006. – С. 29-52, 65-202.

2. Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій. – К.: Атіка, 2005. – С. 57-142.

3. Вiнник О.М. Господарське право [Текст]: навч. посiбник / О.М. Вiнник. – 2-е вид., змiн. та доп. – К.: Правова єднiсть, 2008. – С. 60-203.

4. Господарське право: Навч. посібник / за ред. М.Л. Шелухiна. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. – С. 218-359.

5. Жук Л.А. Господарське право: Навч. посiбник / Л.А. Жук, I.Л. Жук, О.М. Неживець. – К.: Кондор, 2007. – С. 63-125.

6. Пiгач Я.М. Господарське законодавство: Навч. посiбник / Я.М. Пiгач, Л.М. Труфанова. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2005. – С. 20-80.

7. Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева / 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

8. Хозяйственное право: Учебник / Ред. Мамутов В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – С. 273-359, 385-416.

Додаткова література:

1. Банкiвське право: Навч.-метод. посiбник / уклад. Л.М. Кравченко. – К.: КНТЕУ, 2005. – 93 с.

2. Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців / Ред. А.В. Дашкевич. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 239 с.

3. Дмитренко Е.С. Фiнансове право України: Загальна частина: навч. посiбник / Е.С. Дмитренко. – К.: Алерта, К.: КНТ, 2006. – 376 с.

4. Дмитренко Е.С. Фiнансове право України: Особлива частина: Навч. посiбник / Е.С. Дмитренко. – К.: Алерта, К.: КНТ, 2007. – 613 с.

5. Збірник установчих документів (з можливістю копіювання): закрите акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, відкрите акціонерне товариство, державне підприємство, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку / Укл. Є.К. Пашутинський. – 2‑е вид. – К.: КНТ, 2003. – 96 с.

6. Орлюк О.П. Банкiвське право: Навч. посiбник / О.П. Орлюк. – К.: Юрiнком Iнтер, 2005. – 376 с. –

7. Цивiльне право України: У 2 т. Т.1: Пiдручник / За ред. В.I. Борисова, I.В. Спасибо-Фатєєва, В.Л. Яроцький. – К.: Юрiнком Iнтер, 2004. – 480 с.

8. Шимон С.I. Цивiльне право України [Текст]. У 2 ч. Ч. 1: навч.-метод. посiб. / С.I. Шимон. – К.: КНЕУ, 2006. – 304 с.

9. Беляневич О. Про форми захисту прав суб’єктів господарювання // Українське комерційне право. – 2007. – № 8. – С. 62-69.

10. Бєліков О. Холдинги в Україні // Юридичний журнал. – 2007. – № 9. – С. 41-44.

11. Галат О. Організаційно-правові основи розвитку акціонерного товариства // Вісник київського національного університету технологій та дизайну. – 2005. – № 4. – С. 98-102.

12. Квасніцька О. Державна реєстрація суб’єктів господарювання як інститут господарського права // Юридический вестник. – 2007. – № 3. – С. 34-38.

13. Кирилов С. Приватне підприємство та одноосібне товариство // Податки та бухгалтерський облік. – 2005. – 16 трав. – С. 55-58.

14. Кібенко О. Система реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності в Україні: додаткові функції: досвід України та Великобританії // Юридичний журнал. – 2003. – № 10. – С. 84-90.

15. Кочергіна К. Організаційно-правові форми підприємницьких товариств як об’єкт законотворчого моделювання // Українське комерційне право. – 2005. – № 6. – С. 83-96.

16. Кравець І.М. Поняття, ознаки та класифікація суб’єктів організаційно-господарських повноважень // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 3. – С. 201-206.

17. Крупчан О. Структура адміністративного провадження з приводу видачі дозвільних документів суб’єктам господарювання / О. Крупчан, В. Перепелюк // Юридична Україна. – 2007. – № 11. – С. 4-9.

18. Литвин Ю. Зміни в законодавстві про господарські товариства // Справочник экономиста. – 2007. – № 10. – С. 37-40.

19. Луговець Л. Отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання // Справочник экономиста. – 2005. – № 6. – С. 5-9.

20. Луцюк В. Як створюються і діють повне та командитне товариства // Все про бухгалтерський облік. – 2005. – 4 лип. – С. 12-14.

21. Малиш Ю. Суб’єкти підприємницької діяльності згідно з новими кодексами // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – 6 жовт. – С. 22-26.

22. Марков В.І. Уточнення складу та змісту установчих документів суб’єктів підприємництва // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – С. 43-47.

23. Ніцевич А.О. Поняття реорганізації юридичних осіб і суб’єктів господарювання в Україні / А.О. Ніцевич, В.П. Лебедєв // Санація та банкрутство. – 2006. – № 1. – С. 129-131.

24. Петренко В. Правова природа та зміст статуту суб’єкта господарювання // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 36-39.

25. Похиленко І.С. Поняття та критерії класифікації суб’єктів малого підприємництва // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 2. – С. 219-227.

26. Черпак А. Особливості нормативно-правового регулювання діяльності акціонерних товариств в Україні // Ринок цінних паперів України. – 2005. – № 1/2. – С. 33-44.

27. Шелешей І. Державна реєстрація фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності // Вісник Податкової служби України. – 2007. – № 39. – С. 48-53.

28. Шелешей І. Державна реєстрація юридичних осіб // Вісник Податкової служби України. – 2007. – № 38. – С. 31-36.

29. Шелешей І. Реєстрація суб’єктів господарювання // Вісник Податкової служби України. – 2007. – № 38. – С. 28-31.

30. Щербакова Н.В. Поняття та правова природа договорів про злиття та приєднання господарських товариств // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 4. – С. 209-217.

31. Яблонська А.С. Реєстрація суб’єктів господарювання в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 2. – С. 114-120.

32. Яворська О. проблеми правосуб’єктності закритих акціонерних товариств: чинне та нове цивільне законодавство / Яворська О., Сивий Р. // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 3. – С. 54-61.

*     *     *

Тема 4. Правове регулювання відносин власності у сфері господарювання

Основні терміни та поняття: речові права, право власності (суб’єктивне і об’єктивне), форми власності, право приватної власності, право комунальної власності, право державної власності, правовий режим майна, право оперативного управління, право повного господарського відання, право оперативного використання майна, правовстановлюючий документ, основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари, прибуток, збитки, право інтелектуальної власності, винахід, корисна модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, цінні папери, корпоративні права, природні ресурси, приватизація.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

Майнова основа є неодмінною передумовою для здійснення господарської діяльності. Почати розгляд теми доцільно із зазначення того факту, що основу правового режиму суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права. Слід детально розкрити зміст поняття правового режиму майна суб’єкта господарювання, визначити його складові, чинники, від яких він залежить, на що цей режим впливає.

Необхідно дати визначення права власності в об’єктивному та суб’єктивному значенні, розкрити форми та види власності в Україні. Особливу увагу слід приділити колективній формі власності, яка після припинення чинності Закону України «Про власність» жодним нормативним актом послідовно не визначається. У зв’язку з цим необхідно простежити еволюцію форм власності в нашій державі починаючи з моменту здобуття незалежності. Зокрема, необхідно з’ясувати до якої форми власності і чому слід відносити майно, яке раніше було прийнято відносити до колективної форми власності (до приватної).

Зміст суб’єктивного права власності прийнято розкривати через правомочності власника. Традиційно це три повноваження власника – володіння, користування і розпорядження. Однак коли мова йде про суб’єктів господарювання, прийнято виділяти ще одну групу правомочностей власника – організаційно-установчі. Не усі погоджуються з їх віднесенням до окремої категорії, однак зміст цих повноважень закріплено у законодавстві, зокрема ГКУ (ст. 135), і не викликає суперечностей, тому студентам необхідно їх знати і розуміти їх значення.

Як було згадано вище, право власності є лише одним із видів правового режиму майна суб’єктів господарювання. Іншими різновидами є правові титули майна суб’єктів господарювання похідні від права власності – право повного господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання (деякі дослідники також відносять до них довірчу власність, право володіння та користування, які регламентуються Цивільним кодексом України).

Студентам необхідно розкрити ознаки цих правових титулів (зміст повноважень суб’єкта господарювання щодо такого майна, випадки, у яких застосовується цей режим, межі втручання власника майна у господарську діяльність суб’єкта господарювання, майно якого закріплене за ним на цьому правовому титулі тощо).

Розглядувана тема передбачає з’ясування значення терміну «майно суб’єкта господарювання». Згідно зі ст. 139 ГК майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів.

Студентам потрібно знати що може входити до складу майна суб’єкта господарювання. Для цього доречно визначити підходи до класифікації та, відповідно до них, різні види майна (рухоме і нерухоме, за ознакою оборотоздатності, матеріальні і нематеріальні активи тощо).

У ст. 139 ГК наведена класифікація майнових цінностей залежно від економічної форми, якої вони набувають у процесі здійснення господарської діяльності, а саме: основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари. Студента необхідно знати склад кожної із названих категорій, характеризувати їх у розгорнутій формі (зокрема, класифікувати майно у складі основних фондів за термінами амортизації). Потрібно знати, коли у складі майна суб’єктів господарювання прийнято виділяти спеціальні фонди та резерви, який порядок їх формування.

Окремо необхідно зупинитися на порядку формування майна підприємств (внески засновників, доходи, капіталовкладення і дотації з бюджетів, надходження від продажу майна, кредити, безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян тощо), підставах майнових прав і обов’язків суб’єктів господарювання (угоди, акти органів державної влади та місцевого самоврядування, створення, придбання майна, заподіяння шкоди тощо). Зокрема, доцільно стисло охарактеризувати приватизацію державного та комунального майна: визначити її об’єкти, розкрити порядок, охарактеризувати нормативно-правові акти, якими він регулюється, проаналізувати шляхи приватизації (конкурентні та неконкурентні), її види.

Усі подальші питання присвячено особливостям правового режиму окремих видів майна суб’єктів господарювання: природних ресурсів, прав інтелектуальної власності, корпоративних прав, цінних паперів. Їх можна характеризувати за таким орієнтовним планом: безпосередні предмети права власності, умови набуття права власності на них чи отримання їх у користування, порядок використання, обмеження у цьому, порядок управління таким майном, особливості відчуження, передачі в користування.

План лекційного заняття:

1. Право власності: поняття, форми, зміст. Правовий режим майна.

2. Правові титули майна суб’єктів господарювання.

3. Об’єкти права власності суб’єктів господарювання (склад і порядок формування).

4. Особливості правового режиму окремих об’єктів права власності.

Самостійна робота:

1. Особливості правового режиму використання природних ресурсів у сфері господарювання.

2. Особливості правового режиму використання у сфері господарювання прав інтелектуальної власності.

3. Поняття та загальні засади здійснення корпоративних прав.

4. Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності.

5. Правове регулювання приватизації державного та комунального майна.

6. Спеціальні фонди і резерви у складі майна суб’єктів господарювання.

7. Порядок здійснення приватизації державного майна у сфері господарювання.