Практичні завдання

Скласти термінологічний словник до теми.

Тестові завдання для самоконтролю:

1. Оферта – це:

   1. пропозиція укласти договір,

   2. прийняття пропозиції укласти договір,

   3. відмова від пропозиції укласти договір,

   4. строк для відповіді на пропозицію укласти договір.

2. Умови, без погодження яких господарський договір не вважається укладеним, називаються:

   1. Законними.

   2. Істотними.

   3. Звичайними.

   4. Важливими.

3. Гарантом може виступати:

   1. Фізична особа-підприємець.

   2. Будь-яка юридична особа.

   3. Фізична особа або банк.

   4. Банк, інша фінансова установа, страхова організація.

Задача:

Приватне підприємство «Зерно-експорт», маючи оригінальний примірник господарського договору на поставку сільськогосподарської продукції з селянським (фермерським) господарством «Хлб», внесло в нього зміни щодо ціни на продукцію. Селянське (фермерське) господарство «Хліб» відмовилось від здійснення поставки за зазначеною у примірнику договору ПП «Зерно-експорт» ціною. ПП «Зерно-експорт» звернулося до господарського суду з позовною заявою про спонукання С(Ф)Г «Хліб» до виконання умов договору поставки.

На підставі аналізу відповідних норм ГКУ та ЦКУ дайте відповідь на наступні питання: 1) яке рішення має постановити господарський суд, 2) чи встановлено в законодавстві порядок внесення змін до господарських договорів? 3) Якщо так, то розкрийте порядок зміни умов господарського договору, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України.

Джерела і література:

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30 (23.07.96). – Ст. 141. (Зі змінами і доповненнями від 8.12.2004 р.).

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11 (28.03.2003). – Ст. 462. (Остання редакція – 09.01.2007 р.).

3. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України № 1798-XII від 6 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6 (11.02.92). – Ст. 56. (Остання редакція – 15.12.2006 р.).

4. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11 (28.03.2003). – Ст. 461. (Остання редакція – 31.05.2007 р.).

5. Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 р. // Голос України. – 2001. – 20 листопада. – С. 3-12. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

6. Митний кодекс: Закон України від 11липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №38-39 (27.09.2002). – Ст. 288. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

7. Кодекс торговельного мореплавства України: Закон України №176/95-ВР від 23 травня 1995 року // Голос України. – 1995. – №127-128 (12-13.07.95). (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

8. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 28. (Остання редакція – 10.01.2002 р.).

9. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 28. (Остання редакція – 10.01.2002 р.).

10. Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 411. (Остання редакція – 16.05.2007 р.).

11. Закон України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» від 22 грудня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 3 (16.01.96). – Ст. 9. (Остання редакція – 15.12.2005 р.).

12. Закон України «Про державне оборонне замовлення» № 464-XIV від 3 березня 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. – № 13 (16.04.99). – Ст. 506. (Остання редакція – 1.12.2006 р.).

13. Закон України «Про електронний цифровий підпис» № 852-IV від 22 травня 2003 року // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 119 (02.07.2003).

14. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22 травня 2003 року // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 119 (02.07.2003). (Остання редакція – 31.05.2005 р.).

15. Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 11 (12.03.2004). – Ст. 140. (Остання редакція – 22.12.2005 р.).

16. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 1490-III від 22 лютого 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 20. – Ст. 148. (Остання редакція – 1.12.2006 р.).

17. Закон України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 року № 273/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. – Ст. 183. (Остання редакція – 19.01.2006 р.).

18. Закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47 (24.11.92). – Ст. 642. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

19. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 28 (11.07.95). – Ст. 205. (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

20. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» № 236/96-ВР від 7 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164. (Остання редакція – 15.05.2003 р.).

21. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64. (Остання редакція – 23.02.2006 р.).

22. Закон України «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин» № 900-IV від 5 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – Ст. 315.

23. Закон України «Про захист прав споживачів» № 3682-ХІІ від 12 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30 (23.07.91). – Ст. 379. (У редакції ЗУ № 3161-IV від 01.12.2005 р.).

24. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29 (16.07.91). – Ст. 377. (Остання редакція – 16.11.2006 р.).

25. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-ХІІ від 18 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 647. (Остання редакція – 16.05.2007 р.).

26. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40-IV від 4 липня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 36. – Ст. 266. (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

27. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» № 2299-111 від 15 березня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 21. – Ст. 103. (Остання редакція – 15.12.2005 р.).

28. Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38 (19.09.2003). – Ст. 313. (Остання редакція – 23.02.2006 р.).

29. Закон України «Про концесії» від 16 липня 1999 року № 997-XІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 41. – Ст. 372. (Остання редакція – 8.09.2005 р.).

30. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 113/98-ВР від 11 лютого 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 30-31. – Ст. 194. (Остання редакція – 15.06.2004 р.).

31. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 25 (21.06.94). – Ст. 198. (Остання редакція – 06.09.2005 р.).

32. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 32 (08.08.95). – Ст. 255. (Остання редакція – 07.07.2005 р.).

33. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30 (28.07.92). – Ст. 416. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

34. Закон України «Про оренду землі» в редакції Закону № 1211-IV від 2 жовтня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 10 (05.03.2004). – Ст. 102. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

35. Закон України «Про основи містобудування» № 2780-ХІІ від 16 листопада 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 52. – Ст. 683. (Остання редакція – 16.05.2007 р.).

36. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40 (04.10.94). – Ст. 364. (Остання редакція – 15.06.2004 р.).

37. Закон України «Про поштовий зв’язок» № 2759-ІІІ від 4 жовтня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 6. – Ст. 39. (Остання редакція – 1.07.2004 р.).

38. Закон України «Про природні монополії» № 1682-ІІІ від 20 квітня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 30. – Ст. 238. (Остання редакція – 1.12.2006 р.).

39. Закон України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 3 липня 1996 року в редакції ЗУ № 1121-IV від 11 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 8 (20.02.2004). – Ст. 62. (Остання редакція – 17.05.2007 р.).

40. Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 31 (03.08.2001). – Ст. 145. (Остання редакція – 1.12.2005 р.).

41. Закон України «Про страхування» від 7 березня 1996 р. у редакції ЗУ № 2745-ІІІ від 4 жовтня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 7 (15.02.2002). – Ст. 50. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

42. Закон України «Про товарну біржу» № 1956-ХІІ від 10 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 139. (Остання редакція – 15.05.2003 р.).

43. Закон України «Про транспорт» № 232/94-ВР від 10 листопада 1994 року// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 447. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

44. Закон України «Про третейські суди» № 1701-IV від 11 травня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35 (27.08.2004). – Ст. 412. (Остання редакція – 15.03.2006 р.).

45. Закон України «Про трубопровідний транспорт» № 192/96-ВР від 15 травня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. -№ 29. – Ст. 139. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

46. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 16. – Ст. 68. (Остання редакція – 11.12.2003 р.).

47. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 16. – Ст. 68. (Остання редакція – 11.12.2003 р.).

48. Закон України «Про ціни і ціноутворення» № 507-ХІІ від 3 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 52. – Ст. 52. (Остання редакція – 22.09.2006 р.).

49. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480-IV від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31 (04.08.2006). – Ст. 268.

50. Указ Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» № 567/94 від 4 жовтня 1994 р. // Урядовий кур’єр. – 1994. – № 154-155 (06.10.94). (Остання редакція – 1.07.1995 р.)., ІНКОТЕРМС-2000 (Введені в дію з 01.01.2000 р.) // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 63 (03.04.2002), Урядовий кур’єр. – 2002. – № 68 (10.04.2002).

51. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору оренди землі» № 220 від 3 березня 2004 року // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 50 (17.03.2004). (Остання редакція – 13.12.2006 р.).

52. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження типового концесійного договору» від 12 квітня 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. – № 15. – Ст. 454.

53. Постанова Правління Національного банку України « Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті « від 21 січня 2004 р. № 22 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13 (16.04.2004). – Ст. 908. (Остання редакція – 18.10.2006 р.).

54. Наказ Фонду державного майна України «Про затвердження договорів оренди» № 1774від 23 серпня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 52 (12.01.2001). – Ст. 2281. (Остання редакція – 9.08.2007 р.).

55. «Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю»: Утверждена Постановлением Госарбитража при Совете Министров СССР № ІІ-7 от 25 апреля 1966 г. // Податки та бухгалтерський облік. – 2006. – № 75, Все для бухгалтера в торговле. – 2006. – № 33. (Остання редакція – 23.07.1975 р.).

56. «Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю»: Утверждена постановлением Государственного арбитража при Совете Министров СССР № ІІ-6 от 15 июня 1965 г. // Податки та бухгалтерський облік. – 2006. – № 75, Все для бухгалтера в торговле. – 2006. – № 33. (Остання редакція – 23.07.1975 р.).

Основна література:

1. Булгакова I.В. Господарське право України: Навч. посібник / I.В. Булгакова. – К.: Прецедент, 2006. – С. 227-265.

2. Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій. – К.: Атіка, 2005. – С. 216-301.

3. Вiнник О.М. Господарське право [Текст]: навч. посiбник / О.М. Вiнник. – 2-е вид., змiн. та доп. – К.: Правова єднiсть, 2008. – С. 266-380.

4. Господарське право: Навч. посібник / за ред. М.Л. Шелухiна. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. – С. 458-483.

5. Жук Л.А. Господарське право: Навч. посiбник / Л.А. Жук, I.Л. Жук, О.М. Неживець. – К.: Кондор, 2007. – С. 357-384.

6. Пiгач Я.М. Господарське законодавство: Навч. посiбник / Я.М. Пiгач, Л.М. Труфанова. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2005. – 624 с.

7. Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева / 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

Додаткова література:

1. Беляневич О.А. До питання про недійсність господарських договорів // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 2. – С. 200-207.

2. Беляневич О.А. Договір як засіб саморегуляції господарських відносин: загальна характеристика // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 8. – С. 40-48.

3. Беляневич О.А. Про види джерел господарського договірного права // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 10. – С. 46-55.

4. Білоус Ж. Проблеми визнання господарських договорів недійсними // Юридична Україна. – 2004. – № 11. – С. 31-40.

5. Богун В. Правовое регулирование договорных отношений по новым Гражданскому и Хозяйственному кодексам Украины // Частный предприниматель. – 2003. – Нояб. – № 21. – С. 6-9.

6. Віхров О. Роль і місце організаційно-господарських зобов’язань у сучасній економіці // Право України. – 2004. – № 4. – С. 53-56.

7. Волкова К. Особливості регулювання договорів доручення на управління корпоративними правами держави // Юридичний вісник України. – 2004. – 19-25 черв. – № 25. – С. 29-32.

8. Воловенко І. Неточності при складанні господарських договорів // Справочник экономиста. – 2007. – № 2. – С. 53-55.

9. Дмитрієва Ю. Визначення поняття «договору простого товариства» та його правова кваліфікація // Право України. – 2007. – № 9. – С. 96-100.

10. Договори в підприємницькій діяльності // Податки та бухгалтерський облік. – 2004. – 23 серп. – С.3-108. – Спецвипуск. – № 15/16.

11. Євстігнєєв А. Істотні умови договору за Цивільним та Господарським кодексами: порівняльний аспект // Юридичний журнал. – 2006. – № 1. – С. 22-23.

12. Клейменова С. До питання про систему договорів лізингу // Вісник прокуратури. – 2006. – № 8. – С. 62-66.

13. Коломієць Н. Становлення господарського зобов’язання як правової категорії // Право України. – 2006. – № 4. – С. 48-52.

14. Костенко Л. Ціна є обов’язковою умовою господарського договору // Бухгалтерія. – 2006. – 26 черв. (№ 26). – С. 85-87.

15. Кравчук В. Правові наслідки недійсності договорів про відчуження часток в статутному капіталі товариства // Юридична Україна. – 2007. – № 10. – С. 36-42.

16. Крижна В. Договір за ЦКУ та господарський договір за ГКУ // Бухгалтерія. – 2005. – 24 січ. (№ 3/4). – С. 66-71.

17. Крижна В.М. Права та обов’язки сторін за договором комерційної // Економіка. Фінанси. Право. – 2004. – № 7. – С.14-18.

18. Крисенко Т. Договір у господарській діяльності підприємств // Секретарь-референт. – 2005. – № 9. – С. 16-22.

19. Луговець Л. Особливості укладання господарських договорів згідно з новим законодавством України // Справочник экономиста. – 2004. – № 6. – С. 23-28 , Справочник экономиста. – 2004. – № 7. – С. 70-73.

20. Луговець Л. Особливості укладання господарських договорів згідно з новим законодавством України // Справочник экономиста. – 2004. – № 8. – С.47-49. , № 9. – С.33-37.

21. Мілаш В. До питання про підприємницькі комерційні договори з посиленим публічним інтересом // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 45-50.

22. Мілаш В. Теоретичні аспекти тлумачення господарського договору: історія та сучасність // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 5. – С. 31-35.

23. Мілаш В. Інтерес як системоутворюючий конструктивний елемент підприємницького комерційного договору // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 6. – С. 74-80.

24. Мілаш В. Нові підходи до визначення договору в господарському праві // Право України. – 2007. – № 9. – С. 31-36.

25. Мілаш В. Принцип свободи підприємницького комерційного договору // Право України. – 2005. – № 2. – С. 36-40.

26. Мілаш В. Проблема визначення кола учасників підприємницьких комерційних договірних відносин // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 7-13.

27. Мілаш В. Теоретичні аспекти співвідношення свободи підприємницького комерційного договору та обмежувальних чинників // Українське комерційне право. – 2005. – № 6. – С. 51-64.

28. Мілаш В. Функції підприємницького комерційного договору // Право України. – 2006. – № 2. – С. 50-54.

29. Мілаш В.С. До питання про правосуб’єктність сторін господарсько-договірних відносин // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 3. – С.257-263.

30. Мілаш В.С. Конструктивні системоутворюючі елементи підприємницького комерційного договору: постановка питання // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 3. – С. 203-214.

31. Мілаш В.С. Про підстави недійсності підприємницького комерційного договору // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 2. – С. 194-204.

32. Назаренко В. Особливості укладання, виконання та відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору комісії на продаж сільськогосподарської продукції у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 12. – С. 72-76.

33. Наранович А. Право подписи: директора компаний совершают большую ошибку, когда позволяют подписывать договоры не уполномоченным на это должностным лицам предприятия // Финансовая консультация. – 2005. – № 20. – С. 27-28.

34. Ніколенко Л. Правові проблеми класифікації господарських зобов’язань // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 11. – С. 39-42.

35. Орлова І. Визначення державних гарантій виконання господарських зобов’язань // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 9. – С. 104-106.

36. Пашков В. Проблеми визначення учасників господарсько-договірних відносин у галузі охорони здоров’я // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 5. – С. 34-38.

37. Подцерковний О.П. Ціна як умова господарського договору // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 6. – С. 144-151.

38. Посполітак В. Зобов’язання за договором про спільну діяльність. договір простого товариства / В. Посполітак, Р. Ханик-Посполітак // Українське комерційне право. – 2003. – № 4. – С. 35-49.

39. Про затвердження примірних договорів купівлі-продажу: Наказ від 22 серп. 2005 р. № 2411 / Фонд державного майна України // Инвестгазета. – 2005. – 25-31 окт. (№ 43). – С. 4-21, Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2005. – № 11. – С. 43-62, Офіційний вісник України. – 2005. – № 38. – С. 124-156. – З текстами Примірних договорів.

40. Проценко І. Деякі аспекти вибору права для регулювання зобов’язань, що виникли внаслідок недобросовісної конкуренції // Юридичний журнал. – 2003. – № 11. – С. 24-26.

41. Рєзнікова В. Укладення господарського договору про спільну діяльність: проблемні аспекти правового регулювання // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 9. – С. 100-104.

42. Серебрякова Ю. Підстави визнання договору оренди нерухомості неукладеним: господарсько-правовий аспект // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 92-94.

43. Сидоров Я.О. Підстави та особливості припинення договору комерційної концесії // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 9. – С. 98-106.

44. Сисуєв С.Ю. До проблеми визначення поняття господарський договір // Юриспруденція: теорія і практика. – 2006. – № 8. – С. 49-52.

45. Січко Д.С. Суб’єктивний склад договору фінансового лізингу // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 2. – С. 180-184.

46. Стаматіна М. Договір поставки у нових Цивільному кодексі України та Господарському кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 9. – С. 25-28.

47. Таненок О. Зобов’язання в господарському праві: (договірні зобов’язання і їхнє значення в регулюванні ринкової економіки) // Персонал. – 2005. – № 6. – С. 74-79.

48. Тараба Н. Поняття договору міжнародного фінансового лізингу // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 11-14.

49. Томчишен С.В. Визнання договору неукладеним за Цивільним та Господарським кодексами України // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 4. – С. 178-188.

50. Трофімова О. В. Поняття та ознаки договору лізингу // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 4. – С. 173-180.

51. Урусова Г. Господарські договори: укладення, зміна, розірвання за ГКУ // Бухгалтерія. – 2004. – 15 листоп. (№ 46). – С.82-84.

52. Федорчук Д. Забезпечення виконання зобов’язань у підприємницькій діяльності // Юридична газета. – 2006. – 28 верес. (№ 18). – С. 14.

53. Чабан О. Зміст інвестиційного договору (контракту) // Юридична Україна. – 2007. – № 12. – С. 44-48.

54. Черешнюк В. Укладення попереднього господарського договору та його правові наслідки // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1. – С. 22-25.

55. Чучковська А. Форма господарських договорів, що вчиняються через мережі електрозв’язку, зокрема через інтернет // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 8-11.

*     *     *

Тема 6. Правове регулювання відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

Основні терміни та поняття: неплатоспроможність, неспроможність, банкрутство, боржник, банкрут, кредитор, конкурсний кредитор, поточний кредитор, заставний кредитор, комітет кредиторів, арбітражний керуючий, розпорядження майном боржника, санація, план санації, ліквідаційна процедура, мирова угода.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

Тема присвячена з’ясуванню способів захисту прав кредиторів та шляхів виходу з кризового становища боржника, який є неплатоспроможним. Перш за все слід з’ясувати, що боржник може бути визнаний неспроможним лише у випадку нездатності суб’єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов’язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності. Потрібно визначити поняття банкрутства, детально з’ясувати його ознаки, матеріальні та процесуальні підстави застосування процедур відновлення платоспроможності. Особливу увагу слід звернути на те, до кого можуть, і до кого не можуть бути застосовані такі процедури, які суб’єкти можуть їх ініціювати, а які позбавлені такого права.

Необхідно встановити усіх суб’єктів, які можуть бути учасниками провадження у справі про банкрутство. При цьому особливу увагу необхідно приділити сторонам (кредитори та банкрути). Потрібно роз’яснити, чи можуть бути банкрутами державні комерційні підприємства, фізичні особи – підприємці, хто може виступати кредитором, який орган представляє інтереси кредиторів під час провадження, як це впливає на забезпечення їх прав(збори кредиторів, комітет кредиторів).

Необхідно розкрити порядок призначення арбітражного керуючого, який є центральною фігурою розгляду справ про банкрутство. Одним з основних при розгляді цього питання моментів є його повноваження, підстави призначення, умови оплати праці, особливості діяльності щодо окремих категорій суб’єктів банкрутства та різних стадій. Правовий статус інших учасників у справі можна розкрити більш стисло ( власник майна боржника, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, органи місцевого самоврядування, представник працівників боржника).

Банкрутство, відповідно до законодавства, є крайнім заходом, якого, за можливості, необхідно уникати. З огляду на це, потрібно приділити увагу заходам запобігання банкрутству суб’єктів підприємництва, які в межах своїх повноважень можуть застосовувати засновники (учасники) суб’єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Слід пояснити, як здійснюється досудова санація державних підприємств.

Потрібно детально з’ясувати порядок провадження у справі про банкрутство (починаючи від подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство і до припинення провадження або ліквідації банкрута). У передбачених законом випадках до неплатоспроможного боржника застосовуються такі процедури, як розпорядження майном боржника, мирова угода, санація боржника, ліквідація банкрута. Пояснити, на яких стадіях провадження справи про банкрутство застосовуються вказані процедури, хто, з якою метою і в які засоби масової інформації подає оголошення про порушення справи банкрутство. Розкрити порядок створення ліквідаційної комісії та її повноваження, порядок продажу майна боржника.

Кінцевою метою усіх процедур відновлення платоспроможності є виконання боржником своїх зобов’язань. Однак після початку провадження у справі про банкрутство виконання цих зобов’язань може здійснюватися виключно у відповідності з передбаченою законодавством черговістю. Цю черговість студентам слід знати.

У передбачених законом випадках окремі учасники провадження у справі про банкрутство несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство (зокрема, фіктивне банкрутство, приховування банкрутства, умисне доведення до банкрутства).

План лекційного заняття:

1. Поняття, ознаки та принципи банкрутства.

2. Учасники провадження у справі про банкрутство.

3. Порядок провадження у справі про банкрутство.

План семінарського (практичного) заняття:

1. Судові процедури, що застосовуються під час провадження у справі про банкрутство:

1. Розпорядження майном боржника.

2. Санація.

3. Мирова угода.

4. Ліквідаційна процедура. Правові наслідки визнання боржника банкрутом.

Самостійна робота:

1. Державна політика з питань банкрутства.

2. Заходи запобігання банкрутству суб’єктів підприємництва.

3. Черговість задоволення вимог кредиторів.

4. Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство.