Методичні рекомендації

ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ

 

МОДУЛЬ 1

ТЕМА 1. Теорія підприємств і основи підприємництва

Методичні поради до вивчення теми

Вивчаючи дану тему, студенти знайомляться з визначенням під­при­ємства. Підприємство – це організаційно відокремлена і еконо­міч­но самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги). Отже, підприємства створюються для забезпечення певних потреб суспільства, вони виникають тільки там, де потреба існує. Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву – завод, фабрика, шахта, електростанція, майстерня, ательє тощо; може включати декілька виробничих одиниць – заводів або фабрик (комбінат, виробниче об’єднання). У більшості країн з розви­нутою економікою такі виробничі одиниці називають фірмами. Під ними розуміють підприємства, що здійснюють господарську діяль­ність у галузях промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, торгівлі тощо з метою задоволення певних потреб сус­пільства та одержання кінцевого фінансового результату – прибутку.

Студентам слід знати основні ознаки підприємства:

а) воно є юридичною особою;

б) має закінчену систему обліку та звітності;

в) має самостійний баланс;

г) має розрахунковий рахунок у банку;

д) має печатку з власною назвою;

є) має товарний знак (марку) у вигляді певного терміну, символу, рисунка або їх комбінації. Такий фірмовий знак слугує для іден­ти­фікації товарів або послуг продуцента та їх вирізнення від продукції (послуг) конкурентів на ринку.

Вивчаючи тему, студенти оволодівають загальними принципами господарювання, серед яких: забезпечення економічної багато­ма­ніт­ності; свобода підприємницької діяльності; захист національного то­варовиробника тощо.

Державна економічна політика реалізується у таких формах: еко­номічна стратегія, економічна тактика, правове закріплення еконо­мічної політики.

З метою реалізації власної економічної політики, виконання цільо­вих економічних та інших програм держава застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності, а саме: державне замовлення і квотування; регулювання цін і тарифів тощо.

Держава також здійснює контроль за господарською діяльністю і підтримку підприємницької діяльності.

Вивчаючи дану тему студенти знайомляться з економічними мо­делями підприємства. Слід врахувати, що підприємство – це штучно створена система і ця система може бути побудована за однією із відомих в наш час моделей:

1.   Модель «механістичної конструкції». Вона сформульована в кінці ХІХ ст., її родоначальником є Тейлор. У цій моделі підприємство розглядається як механізм, що являє собою комбінацію основних ви­робничих факторів. Позитивним в цій моделі є те, що вона дозволяє встановлювати техніко-економічні зв’язки різних факторів вироб­ництва. Проте роль і значення людського фактора враховується слабо. При цій моделі керівники розглядаються як люди, які мудріші за ринок.

2.   Модель побудована на визначенні підприємства як колективу людей. Головне положення моделі полягає в тому, що найважливішим фактором є людина. Тому елементами моделі є мотивація, кому­ні­кація, участь у прийнятті рішень. Її увага концентрується на одному внутрішньому факторі – людському ресурсі. Як і в механічній моделі її недоліком є орієнтація на аналіз внутрішніх факторів і умов функ­ціонування організації. Вона не враховує вплив на ефективність фак­торів зовнішнього середовища.

3.   У цій моделі основою є теорія систем. Відповідно до цієї теорії підприємство розглядається як єдність його складових елементів, які безпосередньо зв’язані із зовнішнім середовищем. Фактори його ус­піху знаходяться у 2-х сферах: зовнішній і внутрішній. Але при оцінці цієї моделі слід враховувати, що, незважаючи на велике значення навколишнього середовища, тільки внутрішнє середовище реально визначає рівень ефективності цієї системи.

4.   Ця модель розглядає підприємство як суспільну організацію, в діяльності якої зацікавлені різні групи як всередині, так і зовні. Окремі цілі підприємства розглядаються не стільки в плані виробництва і збуту продукції, а з позиції задоволення попиту різних груп: спо­жи­вачів, постачальників, конкурентів, інвесторів. Основу цієї моделі скла­­дає теоретична концепція зацікавлених груп.