Формування ринкового середовища

1.Приватизація – відчуження майна,що перебуває у державній власності,на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями з метою підвищення соц.-ек ефективності вир-ва та залучення коштів на структурну перебудову економіки держави.

2. Ознаки приватизації:

- галузева приналежність або напрям діяльності;

- величина статутного фонду;

- фінансовий стан;

- цілісність об’єкта та становища, що займає об’єкт приватизації на загально-державному ринку благ.

3.Етапи приватизації та їх особливості:

1-ий етап. 1988-1992 рр початок приватизації. Стало очевидно те,що командно адміністративна система господарювання не спроможна забезпечити ефективність функціонування економіки. Економічна криза в якій опинився Рад. Союз зумовила потребу зміни форм власності.

2-ий етап.1993-1994 рр завершення малої приватизації. Коли розпочинається широкомасштабна передача державної власності у приватні руки, і це має стати потужним стимулом подальшої лібералізації та забезпечення стабілізації НЕ. У ці роки домінував змішаний грошово-сертифікований спосіб приватизації.

3-ий етап. 1995-1999 рр. завершення масової приватизації етап масової сертифікатної приватизації. Проте трансформація власності здійснюється з порушенням чинного законодавства при чому недосконалість законодавства дозволяла створювати механізми швидкого збагачення окремих груп людей, які і створювали таке законодавство, правила гри, недосконале створення законодавства тому що мали певну політичну вагу або фінанси.

4-ий етап 2000р. прийняття Державної програми приватизації це індивідуальна грошова приватизація або Велика приватизація. Згідно такої приватизації можна визначити такі особливості:

• Державна програма приватизації розрахована на тривалий термін;

• Виставляються за гроші контрольні пакети акцій стратегічних підприємств;

• Враховується індивідуальні характеристики кожного підприємства, що виставляються на продаж;

• Забезпечуються публічність і прозорість продажу підприємства в розмірі 25-50% +1 акція;

• У конкурсі може брати участь лише промисловий інвестор, до якого висувається ряд вимог. Зокрема пром.. інвесторами не можуть бути компанії які зареєстровані в офшорній зоні, він зацікавлений в збереженні частки підприємства на ринку відповідного продукту повинен не менш як 3 роки виробляти продукцію анологічну основній, що приватизується або використовувати в основному вир-ві, як основну сировину продукцію, як це зробило підприємство, що приватизується;

• Зд. Перетприватизаційна підготовка підприємств, що приватизуються.

4. Підпри́ємництво — самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Особливості підприємництва:

• самостійна діяльність, діяльність «за свій рахунок». Головне, на чому тримається підприємницька діяльність, це власність підприємця;

• це ініціативна, творча діяльність. Основою здійснення підприємницької діяльності є власна ініціатива, творчо-пошуковий, інноваційний підхід;

• це систематична діяльність. Підприємницька діяльність повинна бути постійною, пов'язаною з відтворювальним процесом, і обов'язково офіційно зареєстрованою;

• це діяльність, яка здійснюється на власний ризик, під власну економічну (майнову) відповідальність;

• метою підприємницької діяльності є одержання прибутку або власного доходу.

5. Найбільша к-ть малих підприємств зареєстрованих в Києві, Донецьку, Дніпропетровську, в Харківській області, Львівській області та Одеській області. Найбільша к-ть в цих регіонах зумовлена тим, що вони є великими промисловими центрами, мають вигідне географічне розташування і являються прикордонними областями.

6. Антимонопольна політика – це система заходів уряду спрямована на досягнення успішного функціонування ринку та регулювання конкуренції між суб’єктами господарювання з метою підвищення ефективності в НЕ, забезпечення національних інтересів і підвищення добробуту населення.