Державні інституції та механізми регулювання не

1.Функції держави за контролем ек. Д-ті:

*цільова (стратегічна)ф-я – державні органи визначають найбільш загальні ,спеціальні та специфічні цілі , плани і пріоритети економічного розвитку держави.

*ф-я нормотворення (нормативна ,законодавча) – це ф-я , що дозволяє державі встановлювати нові, підтримувати визнані членаси суспільства «правила гри» у сфері економічного розвитку.

*стимулююча(стримуюча ф-я) держава формує систему регуляторів економічної реальності таким чином, щоб у певні моменти розвитку НЕ стимулювати або стримувати певні аспекти її розвитку з метою їх руху у бажаних для суспільства напрямках.

*коригуючи (координуюча) ф-я – полягає у постійному коригуванні державними органами влади руху обмежених економічних ресурсів з суспільства.

*соціально-екологічна ф-я – держава у силу своеї природи здатна найбільш повно впливати на процеси соціального розвитку, що нерозривно пов'язаний з наслідками економічної діяльності.

*контрольна ф-я – полягає у тому, що держава здійснює постійну систему заходів щодо прогнозування наслідків та можливих варіантів подальшого соц.-економічного розвитку НЕ.

*Ф-я безпосереднього управління державним сектором економіки – окрім регулювання загальнонаціонального економічного розвитку держави також реалізує ф-ї безпосереднього управління підприємствами державного сектора економіки та процесами розподілу суспільних благ.

*Захист конкуренції держава виступає гарантом «чесної гри» між суб’єктами господарювання в рамках національного ринкового середовища та часткового за його межами.

*Стабілізаційна ф-я – її суть полягає у тому, щоб вчасно від слідкувати та сиправляти процеси та наслідки інфляції, безробіття, зайнятості тощо з метою недопущення лиспропорційного розвитку економіки та соціальної напруженості у суспільстві.

2.Розглядають такі форми власності:

власність народу України - надра землі, повітряний простір, вод ні та інші природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;

приватна власність - майнові та особисті немайнові блага конкретної фізичної особи (жилі будинки, транспортні засоби, грошові кошти, цінні папери, результати інтелектуальної творчості та інше майно споживчого й виробничого призначення);

колективна власність - це майно, що належить певному колективу і є необхідним для його функціонування (майно колективного підприємства, кооперативу, орендного чи акціонерного підприємства, господарського товариства, господарського об'єднання, професійної спілки, політичної партії чи іншої громадської організації, релігійної організації тощо);

державна власність - це майно, необхідне для виконання державою своїх функцій (як-от: єдина енергетична система, інформаційна система, системи зв'язку, транспорту загального користування, кошти державного бюджету тощо). Державна власність поділяється на загальнодержавну та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну).Право власності - це сукупність правових норм, які регулюють і закріплюють суспільні відносини, що виникають із присвоєнням матеріальних благ громадянами, юридичними особами та державою, які надають названим суб'єктам рівні права та обов'язки з володіння, користування і розпорядження майном.

3. Макроеномічна регуляція – в системі національної економіки передбачає заходи держави, спрямовані на створення сприятливих макро – та мезоекономічних умов формування та розвитку підприємницької діяльності через здійснення відповідних нормативно правових та інституційних перетворень.