9. Класифікація прогнозів:

-за ступенем контролю:

*контрольовані *неконтрольовані

-за масштабом:

* мікропрогноз (окремого підприємства) *галузевий *макроекономічний (НЕ) *суперпрогноз (світової е-ки)

-за часом:

*оперативний (до 1 місяця) *короткостроковий (до 1 року) *середньострокові (до 5 років) *довгостроковий (понад 15 років)

-за об’єктом прогнозу:

*природних ресурсів *інвестицій *науково-технічний *соціальний *зайнятості *доходів тощо.

-за кількістю об’єктів:

*одиничний *множинний

-залежно від того, прогноз заданий одним числом чи інтервалом:

*точний(наприклад,ВВп становитиме 120 млдр.грн) *інтервальний (наприклад,ВВП становитиме 110-130 млрд.грн)

-за функціональною ознакою:

* пошуковий-базується на умовному перенесенні на майбутнє тенденцій розвитку об’єкта, що склалися у минулому та діють нині, абстрагується від факторів, здатних змінити ці тенденції.

*нормативний – розробляється на основі заданих цілей (нормативів) і передбачає визначення способів і терміну їх досягнення.

- за варіантами прогнозу:

*песимістичні *оптимістичні * стриманий (середній)

10. Програма є те,що виконується,і що затверджено, а прогноз – це орієнтир.

11.Етапи (стадії) наукового аналізу об’єкта прогнозування.

• Ретроспекція – дослідження історії розвитку об’єкта прогнозування для забезпечення його систематизованого опису:

- визначення джерел прогнозної інформації;

- збирання, зберігання й обробка інформації;

- з’ясування й уточнення кількісних та якісних характеристик об’єкта прогнозування, методів виміру і представлення інформації);

• Діагноз – визначення нинішнього стану об’єкта прогнозування (науковий опис основних характерних ознак):

- аналіз об’єкта прогнозування, що становить основу прогнозної моделі;

- розробка моделі прогнозування;

- вибір адекватного методу прогнозування;

• Проспекція – розробка самого прогнозу (за даними діагнозу складається прогноз розвитку нац економіки):

- верифікація (оцінка достовірності, точності та обґрунтованості прогнозу);

- синтез(систематизація окремих прогнозів);

- оцінка повноти інформації, уточнення;

- коригування прогнозної моделі відповідно до нової інформації, що надходить.

12.Принципи прогнозування

* принцип наукової обґрунтованості - передбачає, що прогнозування базується на системних знаннях про закономірності розвитку економіки;враховує реалії економічного, політичного і соціального життя країни, вітчизняний та світовий досвід, а також використовує систему наукових методик і методів;

*принцип системності – розглядає НЕ, з одного боку, як єдиний об’єкт, а з іншого - як сукупність самостійних напрямків )блоків) прогнозування.

*принцип адекватності – означає, що прогноз як теоретична модель (узагальнення) має достатньо повно і точно відображати реальні процеси НЕ.

*принцип багатогранності (альтернативності) – передбачає розробку не одного, а кількох (мінімум 2ох) варіантів майбутнього розвитку НЕ, оскільки хоч її розвиток і детермінований конкретними умовами чи певними закономірностями, але відбувається за різними траєкторіями. Остннє зумовлене дією факторів, які впливають на функціонування народного господарства, їх інтенсивністю, можливістю виникнення інших чинників та умов у майбутньому.

*принцип цілеспрямованості – прогнозування розвитку конкретного об’єкта (НЕ в цілому чи окремий її елемент) і визначення народногосподарських завдань. Цілі прогнозування визначаються суспільними потребами, породженими певними соціально-економічними, політичними, демографічними, науково-технічними та іншими факторами.

*принцип ефективност(рентабельності) – визначення вартості аналітичної підготовки прогнозу та його результативності, врівноваження економії з ефективністю, якості зі своєчасністю. Прогноз має бути точним, повним і реальним. Важливим його правилом є мінімізація вхідних даних за їх аналітичної значимості та максимізація вихідних даних.