- •Тема 1 Лінійна алгебра Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
- •Система трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими
- •Тема 2 Визначники другого і третього порядків та їх властивості
- •Основні властивості визначників 3-го порядку
- •Тема 3 Матриці
- •Лінійні дії над матрицями
- •Множення матриць
- •Властивості множення матриць
- •Визначник добутку матриці
- •Обернена матриця
- •Розв’язування слар матричним способом
- •Тема 2 Векторна алгебра Вектори
- •Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
- •Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
- •Декартова прямокутна система координат
- •Лінійні операції над векторами
- •Перехід вектора до нового базису
- •Умова колінеарності двох векторів
- •Поділ відрізка у даному співвідношенні
- •Скалярний добуток векторів
- •Довжина вектора
- •Косинус кута між векторами
- •Умова ортогональності векторів
- •Проекція вектора на вектор
- •Фізичний зміст скалярного добутку
- •Векторний добуток векторів
- •Застосування векторного добутку
- •Мішаний добуток трьох векторів
- •1. Алгебрична форма комплексного числа.
- •2. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •3. Показникові форма комплексного числа. Формули Ейлера.
- •4. Деякі застосування комплексних чисел.
- •Похідна функції
- •1. Визначення похідній, її геометричний і механічний зміст
- •Геометричний зміст похідної
- •1.2. Механічний зміст похідної
- •2. Найпростіші правила знаходження похідній
- •2.1. Похідна як функція
- •3. Похідна зворотної функції
- •4. Похідні елементарних функцій (табличні похідні)
- •5. Похідна складної функції (композиції)
- •6. Диференціал
- •6.1. Інваріантість форми диференціала
- •Геометричний зміст диференціала
- •6.3. Диференціал суми, добутку, частки
- •7. Похідні й диференціали вищих порядків
- •7.1. Неінваріантість форми диференціалів більше високого порядку
- •8. Основні теореми про диференційовані на відрізку функції
- •9. Формула тейлора і її застосування
- •Подання основних елементарних функцій по формулі тейлора
- •1. Зростання й убування функції. Екстремуми. Найбільше й найменше . Значення функції
- •1.1. Зростання й убування функції
- •2. Точки екстремуму функції
- •1.3. Найбільше й найменше значення безперервної на відрізку функції
- •2. Опуклість нагору й униз, точки перегину
- •3. Асимптоти кривих
- •4. Дослідження функцій і побудова їхніх графіків
- •5. Задачі на екстремум
Поділ відрізка у даному співвідношенні
Нехай відомі координати точок і , які є кінцями відрізка . Необхідно знайти координати точки , що ділить відрізок у заданому співвідношенні .
Співвідношення .
Знайдемо координати векторів та , які належать відрізку і є колінеарними. Із умови колінеарності векторів випливає
Після елементарних перетворень одержуємо
Аналогічно одержуємо
Приклад: Відрізок поділили на три рівні частини. Знайти координати точок поділу відрізка і , якщо і .
Розв’язання
Для точки : (один відрізок до точки і два після), тому
Отже,
Для точки : (два відрізка до точки і один після), тому
Значить
Скалярний добуток векторів
Означення: Скалярним добутком векторів двох векторів і називається число, що дорівнює добутку модулів цих векторів на косинус кута між ними
. (9)
Основні властивості скалярного добутку
1. Комутативний закон .
2. Числовий множник можна виносити за знак скалярного добутку
.
3. Дистрибутивний закон .
4. Скалярний добуток двох векторів і дорівнює нулю тоді і тільки тоді, коли один із них є нульовим вектором або ці вектори є ортогональними.
Таблиця скалярного множення ортів
Тобто, скалярний добуток однойменних ортів дорівнює одиниці, а різнойменних – нулю (див. формулу (9)).
Скалярний добуток векторів у координатній формі
Як правило кут між векторами є невідомим, тому користуватися формулою (9) недоцільно. Частіше вектори задані своїми координатами. Нехай вектори задано розкладом за ортами, тобто і . Тоді
Враховуючи правило множення орт, одержуємо
. (10)
Приклад: Знайти скалярний добуток векторів і .
Розв’язання
За формулою (10) одержуємо
Довжина вектора
Для доведення формули довжини вектора, введемо поняття скалярного квадрату: скалярним квадратом (позначається ) називається скалярний добуток вектора самого на себе, тобто .
За формулою (10)
Звідси одержуємо формулу довжини вектора
(11)
Косинус кута між векторами
Із формули (9) знайдемо косинус кута між векторами і
. (12)
З урахуванням формул (10) і (11), формула кута між векторами набуде вигляду
. (13)
Приклад: знайти кут між векторами і
Розв’язання
За формулою (13)