- •Тема 1 Лінійна алгебра Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
- •Система трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими
- •Тема 2 Визначники другого і третього порядків та їх властивості
- •Основні властивості визначників 3-го порядку
- •Тема 3 Матриці
- •Лінійні дії над матрицями
- •Множення матриць
- •Властивості множення матриць
- •Визначник добутку матриці
- •Обернена матриця
- •Розв’язування слар матричним способом
- •Тема 2 Векторна алгебра Вектори
- •Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
- •Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
- •Декартова прямокутна система координат
- •Лінійні операції над векторами
- •Перехід вектора до нового базису
- •Умова колінеарності двох векторів
- •Поділ відрізка у даному співвідношенні
- •Скалярний добуток векторів
- •Довжина вектора
- •Косинус кута між векторами
- •Умова ортогональності векторів
- •Проекція вектора на вектор
- •Фізичний зміст скалярного добутку
- •Векторний добуток векторів
- •Застосування векторного добутку
- •Мішаний добуток трьох векторів
- •1. Алгебрична форма комплексного числа.
- •2. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •3. Показникові форма комплексного числа. Формули Ейлера.
- •4. Деякі застосування комплексних чисел.
- •Похідна функції
- •1. Визначення похідній, її геометричний і механічний зміст
- •Геометричний зміст похідної
- •1.2. Механічний зміст похідної
- •2. Найпростіші правила знаходження похідній
- •2.1. Похідна як функція
- •3. Похідна зворотної функції
- •4. Похідні елементарних функцій (табличні похідні)
- •5. Похідна складної функції (композиції)
- •6. Диференціал
- •6.1. Інваріантість форми диференціала
- •Геометричний зміст диференціала
- •6.3. Диференціал суми, добутку, частки
- •7. Похідні й диференціали вищих порядків
- •7.1. Неінваріантість форми диференціалів більше високого порядку
- •8. Основні теореми про диференційовані на відрізку функції
- •9. Формула тейлора і її застосування
- •Подання основних елементарних функцій по формулі тейлора
- •1. Зростання й убування функції. Екстремуми. Найбільше й найменше . Значення функції
- •1.1. Зростання й убування функції
- •2. Точки екстремуму функції
- •1.3. Найбільше й найменше значення безперервної на відрізку функції
- •2. Опуклість нагору й униз, точки перегину
- •3. Асимптоти кривих
- •4. Дослідження функцій і побудова їхніх графіків
- •5. Задачі на екстремум
Тема 1 Лінійна алгебра Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
Системою т лінійних рівнянь з п невідомими називається система виду
(1)
Число i =1, 2, …, m ; j= 1, 2,…, n називаються коефіцієнтами, а числа - вільними членами системи (1).
Система рівнянь (1) називається однорідною, якщо всі вільні члени дорівнюють нулю, і неоднорідною, якщо хоча б один із них відмінний від нуля.
У більш короткому запису СЛАР можна записати за допомогою знаків суми
(2)
Розв’язком системи рівнянь називається така сукупність п чисел , при підстановці яких замість невідомих усі рівняння системи перетворюються у тотожність.
Система рівнянь називаються сумісною, якщо вона має хоча б один розв’язок, і несумісною, якщо вона не має жодного розв’язку.
Сумісна система називається визначеною, якщо вона має єдиний розв’язок, тобто існує тільки один набір п чисел , який перетворює всі рівняння системи (1) в тотожність. Сумісна система називається невизначеною, якщо вона має більше ніж один розв’язок.
Наприклад: система рівнянь
сумісна і визначена, так як має єдиний розв’язок (10;0).
Система – несумісна
Система – сумісна і невизначена, тому що має безліч розв’язків (1;8),(2;6),...,(с;10-2с).
Дві системи лінійних рівнянь називаються еквівалентними, якщо вони мають одну і та ж множину розв’язків. Еквівалентні системи дістають внаслідок елементарних перетворень даної системи
-
переставити місцями рівняння;
-
помножити кожний член рівняння на один і той же відмінний від нуля множник;
-
додати до членів одного рівняння відповідні члени другого рівняння.
Система трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими
Розглянемо тепер систему трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими:
(3)
Розглянемо основні методи розв’язків СЛАР:
1) Метод Гаусса.
Метод Гаусса – метод послідовного виключення змінних – полягає у тому, що за допомогою елементарних перетворень система рівнянь зводиться до рівносильної (еквівалентної) системи східчастого (ступінчатого) або трикутного вигляду, з якої послідовно, починаючи з останніх (за номером) змінних, знаходять всі інші змінні.
Припустимо, що в системі (3) коеф. при змінних у першому рівнянні ≠ 0 (якщо це не так, то перестановкою рівнянь місцями одержимо≠ 0).
-
Помножимо перше рівняння системи (3)на числа –;– та додаючи одержані рівняння відповідно до другого і третього рівняння системи, виключимо зміну із усіх рівнянь системи, починаючи з другого
Одержимо підсистему:
__________________________________
__________________________________
(4)
-
Припустимо ,що . Помножимо друге рівняння системи на число . Додаючи друге і третє рівняння підсистеми (4) виключимо змінну с з третього рівняння підсистеми (4).
__________________________________
Одержимо підсистему:
(5)
Перехід системи (3) до рівносильної системи (5) називається прямим ходом метода Гаусса, а знаходження змінних із системи (5) – зворотнім ходом.
Підставляючи значення в друге рівняння системи з другого рівняння системи (5) знайдемо змінну
Підставляючи значення і в перше рівняння системи (5) знайдемо
Але на практиці зручніше користуватися узагальненим методом Гаусса – методом прямокутника.
Наприклад:
Cкладемо таблицю:
№ |
X |
Y |
Z |
Вільні члени |
Сума |
Контроль |
1 |
2 |
-2 |
-1 |
3 |
2 |
|
2 |
3 |
4 |
-5 |
1 |
3 |
|
3 |
-5 |
-4 |
3 |
-15 |
-21 |
|
4 |
|
14 |
-7 |
-7 |
0 |
0 |
5 |
|
-18 |
1 |
-15 |
-32 |
-32 |
6 |
|
|
-112 |
-336 |
-448 |
-448 |
Відповідь: (4;1;3)