- •Тема 1 Лінійна алгебра Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
- •Система трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими
- •Тема 2 Визначники другого і третього порядків та їх властивості
- •Основні властивості визначників 3-го порядку
- •Тема 3 Матриці
- •Лінійні дії над матрицями
- •Множення матриць
- •Властивості множення матриць
- •Визначник добутку матриці
- •Обернена матриця
- •Розв’язування слар матричним способом
- •Тема 2 Векторна алгебра Вектори
- •Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
- •Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
- •Декартова прямокутна система координат
- •Лінійні операції над векторами
- •Перехід вектора до нового базису
- •Умова колінеарності двох векторів
- •Поділ відрізка у даному співвідношенні
- •Скалярний добуток векторів
- •Довжина вектора
- •Косинус кута між векторами
- •Умова ортогональності векторів
- •Проекція вектора на вектор
- •Фізичний зміст скалярного добутку
- •Векторний добуток векторів
- •Застосування векторного добутку
- •Мішаний добуток трьох векторів
- •1. Алгебрична форма комплексного числа.
- •2. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •3. Показникові форма комплексного числа. Формули Ейлера.
- •4. Деякі застосування комплексних чисел.
- •Похідна функції
- •1. Визначення похідній, її геометричний і механічний зміст
- •Геометричний зміст похідної
- •1.2. Механічний зміст похідної
- •2. Найпростіші правила знаходження похідній
- •2.1. Похідна як функція
- •3. Похідна зворотної функції
- •4. Похідні елементарних функцій (табличні похідні)
- •5. Похідна складної функції (композиції)
- •6. Диференціал
- •6.1. Інваріантість форми диференціала
- •Геометричний зміст диференціала
- •6.3. Диференціал суми, добутку, частки
- •7. Похідні й диференціали вищих порядків
- •7.1. Неінваріантість форми диференціалів більше високого порядку
- •8. Основні теореми про диференційовані на відрізку функції
- •9. Формула тейлора і її застосування
- •Подання основних елементарних функцій по формулі тейлора
- •1. Зростання й убування функції. Екстремуми. Найбільше й найменше . Значення функції
- •1.1. Зростання й убування функції
- •2. Точки екстремуму функції
- •1.3. Найбільше й найменше значення безперервної на відрізку функції
- •2. Опуклість нагору й униз, точки перегину
- •3. Асимптоти кривих
- •4. Дослідження функцій і побудова їхніх графіків
- •5. Задачі на екстремум
2.1. Похідна як функція
Нехай функція f визначена й диференційована в кожній точці множини X (c R), тоді в кожній точці множини X можна говорити про значення похідної функції f і тим самим на множині X визначена функція f'{х).
3. Похідна зворотної функції
ТЕОРЕМА 6. Нехай функція f:X →Y має зворотну функцію f-1:Y→X, f диференційована в точці x0 і f'(xo) ≠ 0, тоді зворотна функція диференційована в точці уо = f(х0) і має місце формула
(10)
або
(11)
У введенні в математичний аналіз ми вже говорили, що графік зворотної функції виходить із графіка в = f(x) перетворенням симетрії відносно прямій в = х. Згадуючи геометричний зміст похідної, одержуємо (див. мал.2):
Тоді
4. Похідні елементарних функцій (табличні похідні)
У цьому параграфі ми за допомогою визначення похідній, чудових меж і теореми про похідну зворотну функцію виведемо формули для похідних елементарних функцій.
ТЕОРЕМА 7. Мають місце формули:
°3. Для обчислення похідної функції lnx скористаємося тим, що вона зворотня до функції ех, що диференційована (див. °2) і її похідна не дорівнює нулю:
По формулі (11) одержуємо
° 6. Аналогічно °5.
° 8. Аналогічно °7.
° 9. Для знаходження похідної функції arcsin х скористаємося тим, що arcsin х -зворотна функція до sinх на ділянці . Скористаємося теоремою про похідну зворотну функцію (формула (7)).
° 10. Аналогічно °9.
° 11. arctgх -функція, зворотна до тангенса на , тоді по теоремі про похідну зворотну функцію маємо
° 12. Аналогічно °11.
° 13. По теоремі про похідну зворотну функцію
5. Похідна складної функції (композиції)
Ясно, що для обчислення похідних від елементарних функцій недостатньо теорем про похідну суму, добутку, частки й табличних похідних, тому що при утворенні функцій з основних елементарних використаються не тільки арифметичні операції, але й композиція. Зараз ми доведемо теорему про похідну складну функцію (композиції).
ТЕОРЕМА 8. Нехай f : X→Y,g: Y→Z, X,Y,Z з R і функція f диференційована в точці x0 , а функція g диференційована в точці f(xo), тоді композиція (складна функція) g°f : X→Y диференційована в точці x0 і має місце формула
(12)
Ми обмежимося розглядом тільки випадку, коли g(х) монотонна в деякій околиці крапки f(хо). Це означає, що приріст функції g в околиці крапки f0 відмінно від нуля, коли аргументу доданий ненульовий приріст.
Зауваження. Складна функція може бути утворена композицією більш ніж двох функцій: F=fn° fn-1° °f1, у цьому випадку потрібно представити F у вигляді F=fn°(fn-1° °f1), тоді
потім по другому співмножнику застосувати той же прийом і т.д.
ПРИКЛАД 1. Знайти похідну функції
Нехай Тоді
(13)
Знайдемо и'(х) і v'(x) за допомогою теореми про похідну складну функцію.
тоді
Підставляючи вираження для и'(х) і v'(x) в (18.13), одержуємо:
6. Диференціал
У цьому параграфі ми займемося вивченням поводження приросту функції в околиці крапки х. Головна ідея цього дослідження — виділення в головній частині (простій по конструкції) і малого (у порівнянні з головною частиною) доданка.
Якщо приріст функції вдається представити у вигляді
(14)
де Ах — постійна (певною функцією f і крапкою х), то виходить, що в околиці крапки х поводження приросту досить простої — це майже пряма пропорційна (<=> лінійна) залежність від приросту аргументу, а Ах — коефіцієнт пропорційності.
Визначення 2. Функція f(x) називається диференційованою у точці х0, якщо приріст функції в деякій околиці крапки x0 — s(x0, 0), 0>0 можна представити у вигляді (14). При цьому головну (лінійну) частина приросту називають диференціалом функції f/ і позначають df, тобто
(15)
Помітимо, що до цього диференційованою у точці хо ми називали функцію, що має похідну в точці хо. Це не випадково. Виявляється (і в цьому зміст наступної теореми), що подання приросту функції у вигляді (14) можливо тоді й тільки тоді, коли функція має похідну в точці хо, більше того, АХо =f'(xо).
ТЕОРЕМА 9. Функція f диференційована в змісті визначення (2) тоді й тільки тоді, коли функція f має похідну в точці x0, при цьому
(16)
т. е. для АХо в (14) має місце рівність
при цьому (14) має вигляд
Після того як ми дали визначення похідній (1), було показано, що якщо функція має похідну, то в деякої 0 -околиці 0 >0 крапки хо має місце рівність (1)
а це й означає, що має місце диференційованість у змісті визначення 2 і
Покажемо тепер, що якщо функція f диференційована в змісті визначення 2, то вона має похідну в точці х0 і f (x0) = AXQ.
Нехай , тоді
(17)
З рівності (17) треба
Значення уведеного поняття й установлення його зв'язку з похідній важко
переоцінити.
Розглянемо зараз, не обґрунтовуючи строго, застосування диференціала до наближених обчислень
Отже, , виходить,
ПРИКЛАД 2. Обчислити приблизно .
Розглянемо функцію f(x) = . У якості хо візьмемо 25, тоді =—0,11.
(помітимо, що наближене значення з точністю до 9-го знака після коми таке: 4,988987873).