- •Тема 1 Лінійна алгебра Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
- •Система трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими
- •Тема 2 Визначники другого і третього порядків та їх властивості
- •Основні властивості визначників 3-го порядку
- •Тема 3 Матриці
- •Лінійні дії над матрицями
- •Множення матриць
- •Властивості множення матриць
- •Визначник добутку матриці
- •Обернена матриця
- •Розв’язування слар матричним способом
- •Тема 2 Векторна алгебра Вектори
- •Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
- •Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
- •Декартова прямокутна система координат
- •Лінійні операції над векторами
- •Перехід вектора до нового базису
- •Умова колінеарності двох векторів
- •Поділ відрізка у даному співвідношенні
- •Скалярний добуток векторів
- •Довжина вектора
- •Косинус кута між векторами
- •Умова ортогональності векторів
- •Проекція вектора на вектор
- •Фізичний зміст скалярного добутку
- •Векторний добуток векторів
- •Застосування векторного добутку
- •Мішаний добуток трьох векторів
- •1. Алгебрична форма комплексного числа.
- •2. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •3. Показникові форма комплексного числа. Формули Ейлера.
- •4. Деякі застосування комплексних чисел.
- •Похідна функції
- •1. Визначення похідній, її геометричний і механічний зміст
- •Геометричний зміст похідної
- •1.2. Механічний зміст похідної
- •2. Найпростіші правила знаходження похідній
- •2.1. Похідна як функція
- •3. Похідна зворотної функції
- •4. Похідні елементарних функцій (табличні похідні)
- •5. Похідна складної функції (композиції)
- •6. Диференціал
- •6.1. Інваріантість форми диференціала
- •Геометричний зміст диференціала
- •6.3. Диференціал суми, добутку, частки
- •7. Похідні й диференціали вищих порядків
- •7.1. Неінваріантість форми диференціалів більше високого порядку
- •8. Основні теореми про диференційовані на відрізку функції
- •9. Формула тейлора і її застосування
- •Подання основних елементарних функцій по формулі тейлора
- •1. Зростання й убування функції. Екстремуми. Найбільше й найменше . Значення функції
- •1.1. Зростання й убування функції
- •2. Точки екстремуму функції
- •1.3. Найбільше й найменше значення безперервної на відрізку функції
- •2. Опуклість нагору й униз, точки перегину
- •3. Асимптоти кривих
- •4. Дослідження функцій і побудова їхніх графіків
- •5. Задачі на екстремум
7.1. Неінваріантість форми диференціалів більше високого порядку
Помітимо, що властивість інваріантості форми диференціала 1-го порядку для диференціалів більше високого порядку не спостерігається. Покажемо це на прикладі диференціала другого порядку. Розглянемо два випадки:
а) f(x), х — незалежна змінна;
б) f(x), x = φ(t), t — незалежна змінна. Ясно, що у випадку а) ми маємо
У випадку б)
Якщо в останнім вираженні повернутися до того, що х = φ(t), той перший доданок може бути записане у вигляді f"*(dx)2, а наявність що складає f'(φ(t))φ"(t)(dt)2 і означає втрату інваріантості форми 2-го диференціала.
8. Основні теореми про диференційовані на відрізку функції
Зараз будуть доведені три основні теореми про диференційовані на відрізку функції, що задовольняють деяким додатковим умовам. Потім, застосовуючи ці теореми, ми одержимо нові потужні способи обчислення меж у ситуаціях, коли ми маємо справу з основними невизначеностями виду й .
ТЕОРЕМА 14 (Теорема Ролля)
Нехай функція f визначена й безперервна на відрізку[а,b], а <b диференційована на (а,b) і f(а)= f (b), тоді існує точка x0 € (а, b) така, що
Ми вже знаємо що функція, безперервна на відрізку [а,b], досягає на ньому свого найбільшого й найменшого значення, тобто існують хт, хМ € [а,b] такі, що
(32),
(32),
Можливі два випадки:
а). З нерівностей (32) і (33) треба, що f (x) - постійна на відрізку [а,b] функція, тоді f'(x)=0 у всіх точках інтервалу (а,b) і твердження теореми виконане.
б). У цьому випадку: 1) функція f не постійна; 2) принаймні одна із крапок хт, хм належить інтервалу (а,b).
Розглянемо випадок, коли хМ € [а,b] і покажемо, що f'(хМ) = 0.
Дійсно, тому що хМ — точка максимуму, те, якщо х > 0, те
тоді
(34)
а якщо х < 0
але тоді
(35)
З (34) і (35) треба, що f'(хМ) = 0.
Визначення 3. Нехай f : X → Y, X, Y З R, точка x0 € X називається крапкою локального максимуму (мінімуму), якщо існує δ0 > 0 таке, що s(x0, δ0) € X і для всіх крапок х з s(x0, δ0) виконана нерівність
Крапки локального максимуму або мінімуму називають точками локального екстремуму.
Справедлива наступна теорема про необхідну умову локального екстремуму диференційованою функції:
ТЕОРЕМА 15 (Теорема Ферма)
Якщо функція f диференційована в точці x0 і точка x0 є крапкою локального екстремуму, то f'(x0) = 0.
• Доказ теореми аналогічно доказу того, що f'(хМ) = 0. у випадку б) теореми 28.
Зауваження. З теореми Ферма треба, що точками, «підозрілими» на екстремум, є крапки звернення до нуля похідної й крапки, у яких похідна не існує.
ТЕОРЕМА 16 (Теорема Лагранжа)
Нехай функція f(х) безперервна на [а,b] і диференційована на [а,b], тоді існує точка х1 € (а,b) така, що
(38)
Перш ніж доводити теорему Лагранжа, зупинимося на її геометричному змісті. Вираження, що коштує в правій частині рівності (38),— кутовий коефіцієнт хорди, проведеної через крапки графіка функції f з абсцисами а й b (хорда, що стягає графік на ділянці [а,b], див. мал. 4.
Виходить, у теоремі Лагранжа затверджується, що існує така точка (х1,f(x1)), що дотична до графіка функції в цій точці паралельна стягуючій хорді.
• Побудуємо по функції f допоміжну функцію f1 так, щоб вона задовольняла умовам теореми Ролля. Покладемо
(39)
Ясно, що
1) f1(a) = f1(b) = f(a);
2) f1 безперервна на [а,b] і f1 диференційована на (а,b). Тоді, по теоремі Ролля, існує точка х1 € (а,b), у якій
(40)
Обчислимо f'1(х)
(41)
З (40) і (41) одержуємо, що
Зауваження. З мал. 4 видно, що точка, що задовольняє теоремі Лагранжа, може бути не одна.
ТЕОРЕМА 17 (Теорема Коші)
Якщо функції f(x) і g(х) безперервні на [а,b] , диференційовані на (а,b) і g'(х) не звертається в нуль у жодній точці інтервалу (а,b), тоді існує точка х2 € (а,b) така, що
Розглянемо функцію
(42)
Ясно, що функція f2(x) задовольняє умовам теореми Ролля (f2(а)=f2(b)=0) тоді існує точка х2 € (а,b) така, що
(43)
Обчислимо f2(x):
(44)
З (43) і (44) треба, що
ТЕОРЕМА 18 (Правило Лопиталя)
Нехай
1) функції f(x) і g(х) визначені в деякій околиці крапки хо й f(x0)= g(x0)=0;
2) f(x) і g(х) диференційовані в точці хо й g'(хо)≠0 Тоді існує й
(45)
Умови теореми 30 можуть бути трохи ослаблені.
Теорема 18' Нехай
-
функції f(x) і д(х) визначені в деякої виколотої δo-околиці, δo>0 крапки х0 s'(xo,δo) і ;
-
f(x) і g(x) диференційовані у виколотій околиці крапки х0 — s'(x0, δo)і g'(х) не звертається в нуль у жодній точці s'(x0, δo);
3) існує (кінцевий або нескінченний) . Тоді існує й має місце рівність:
(46)
Зауваження. Зверніть увагу на відмінність рівності (46) від (45).
Рівність (46) залишає більшу свободу дій, а саме, якщо f’ b g’ такі, що вони самі задовольняють умовам теореми 18.18', те
Таким чином, при рішенні прикладів іноді доводиться застосовувати правили Лопіталя (теорему 18') кілька разів (доти, поки не відбудеться розкриття невизначеності).
ТЕОРЕМА 19 (Друге правило Лопіталя)
Нехай
1). функції f(x) і д(х) визначені в деякої виколотої δo-околиці, δo>0 крапки х0 s'(xo,δo) і ;
2). f(x) і g(x) диференційовані у виколотій околиці крапки х0 — s'(x0, δo)і g'(х) не звертається в нуль у жодній точці s'(x0, δo);
3). існує (кінцевий або нескінченний) . Тоді існує й має місце рівність (46), тобто:
Зауваження. До другого правила Лопіталя можна зробити таке ж зауваження, як і до теореми 18.18'.
ПРИКЛАД 5. Обчислити
Ясно, що ми перебуваємо в умовах теореми 18.18'. Застосуємо правило Лопіталя