- •Тема 1 Лінійна алгебра Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
- •Система трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими
- •Тема 2 Визначники другого і третього порядків та їх властивості
- •Основні властивості визначників 3-го порядку
- •Тема 3 Матриці
- •Лінійні дії над матрицями
- •Множення матриць
- •Властивості множення матриць
- •Визначник добутку матриці
- •Обернена матриця
- •Розв’язування слар матричним способом
- •Тема 2 Векторна алгебра Вектори
- •Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
- •Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
- •Декартова прямокутна система координат
- •Лінійні операції над векторами
- •Перехід вектора до нового базису
- •Умова колінеарності двох векторів
- •Поділ відрізка у даному співвідношенні
- •Скалярний добуток векторів
- •Довжина вектора
- •Косинус кута між векторами
- •Умова ортогональності векторів
- •Проекція вектора на вектор
- •Фізичний зміст скалярного добутку
- •Векторний добуток векторів
- •Застосування векторного добутку
- •Мішаний добуток трьох векторів
- •1. Алгебрична форма комплексного числа.
- •2. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •3. Показникові форма комплексного числа. Формули Ейлера.
- •4. Деякі застосування комплексних чисел.
- •Похідна функції
- •1. Визначення похідній, її геометричний і механічний зміст
- •Геометричний зміст похідної
- •1.2. Механічний зміст похідної
- •2. Найпростіші правила знаходження похідній
- •2.1. Похідна як функція
- •3. Похідна зворотної функції
- •4. Похідні елементарних функцій (табличні похідні)
- •5. Похідна складної функції (композиції)
- •6. Диференціал
- •6.1. Інваріантість форми диференціала
- •Геометричний зміст диференціала
- •6.3. Диференціал суми, добутку, частки
- •7. Похідні й диференціали вищих порядків
- •7.1. Неінваріантість форми диференціалів більше високого порядку
- •8. Основні теореми про диференційовані на відрізку функції
- •9. Формула тейлора і її застосування
- •Подання основних елементарних функцій по формулі тейлора
- •1. Зростання й убування функції. Екстремуми. Найбільше й найменше . Значення функції
- •1.1. Зростання й убування функції
- •2. Точки екстремуму функції
- •1.3. Найбільше й найменше значення безперервної на відрізку функції
- •2. Опуклість нагору й униз, точки перегину
- •3. Асимптоти кривих
- •4. Дослідження функцій і побудова їхніх графіків
- •5. Задачі на екстремум
Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
Означення: Вектор називається лінійною комбінацією п векторів , де - деякі числові множники.
Вираз називається розкладом вектора за системою векторів .
Перейдемо до лінійного вираження вектора за напрямком у більш загальній формі: на прямій, на площині, у просторі.
1. На прямій дано два ненульові і колінеарні вектори і , тобто . Існує таке число , що .
2. На площині дано два не колінеарні вектори і та вектор , що належить тій же площині . Знайти розклад вектора за напрямком векторів і .
В
За відомим із шкільного курсу правилом паралелограма , , і . Тоді є лінійною комбінацією двох векторів і .
3. В просторі задано три не компланарні вектори і вектор . Знайти розклад вектора за напрямком векторів .
Із пункту 2 видно, що розклад вектора на площині векторів і має вигляд . Із правила паралелограма , а . Тоді є лінійною комбінацією трьох векторів .
Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
Означення: Система векторів називається лінійно залежною, якщо їх лінійна комбінація дорівнює нульовому вектору за умови, що хоча б один із коефіцієнтів відмінний від нуля.
Якщо система векторів є лінійно залежною, то хоча б один із векторів можна подати у вигляді лінійної комбінації інших. Нехай , тоді
, або
.
Означення: Система векторів називається лінійно незалежною, якщо їх лінійна комбінація дорівнює нульовому вектору за умови рівності нулю всіх коефіцієнтів ,
.
Поняття лінійної залежності векторів дозволяє характеризувати їх взаємне положення у просторі. Так, два вектори залежні тоді і тільки тоді, коли вони колінеарні. Три вектори лінійно залежні тоді і тільки тоді, коли вони компланарні. Чотири вектори завжди лінійно залежні, тобто існують числа такі, що для векторів має місце розклад вектора .
Базис
Означення: Система лінійно незалежних векторів простору, за якими можна розкласти довільний вектор, називається базисом цього простору.
Вектори , що утворюють базис, називаються базисними.
Використовуючи вищевикладене можна зробити висновки, що на прямій базисним може бути всякий ненульовий вектор, а на площині утворюють базис будь-які два не колінеарні вектори, а всякий компланарний з ними може бути розкладений у цьому базисі.
Декартова прямокутна система координат
Декартова прямокутна система координат складається з трьох взаємно перпендикулярних осей (Ох – абсцис, Оу – ординат, Оz – аплікат) і точки О – їх перетину та заданого масштабу для вимірювання довжин будь-яких відрізків на площині або у просторі.
Одиничні вектори , що напрямлені за координатними осями , називаються ортами, а утворена ними система (базис) ортонормованим.
Розміщення точки в декартовій системі координат:
1) , тоді точка М належить площині yOz;
2) , тоді точка М належить площині хOz;
3) , тоді точка М належить площині хOу;
4) , тоді точка М належить осі Oz;
5) , тоді точка М належить осі Oх;
6) , тоді точка М належить осі Oу.
Координатами вектора називаються його проекції на координатні осі Ох, Оу, Оz і записують .
Координати вектора є його коефіцієнтами при розкладі вектора за ортами .
Координати визначають вектор. У рівних векторів рівні відповідні координати, тобто якщо дано вектори і , причому , тоді .
Вектор , що напрямлений із початку координат до точки називається радіус-вектором точки і має розклад .
Якщо вектор задано за допомогою координат точок його початку і кінця і одержуються за допомогою віднімання від координат кінця відповідних координат початку
.