- •Тема 1 Лінійна алгебра Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
- •Система трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими
- •Тема 2 Визначники другого і третього порядків та їх властивості
- •Основні властивості визначників 3-го порядку
- •Тема 3 Матриці
- •Лінійні дії над матрицями
- •Множення матриць
- •Властивості множення матриць
- •Визначник добутку матриці
- •Обернена матриця
- •Розв’язування слар матричним способом
- •Тема 2 Векторна алгебра Вектори
- •Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
- •Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
- •Декартова прямокутна система координат
- •Лінійні операції над векторами
- •Перехід вектора до нового базису
- •Умова колінеарності двох векторів
- •Поділ відрізка у даному співвідношенні
- •Скалярний добуток векторів
- •Довжина вектора
- •Косинус кута між векторами
- •Умова ортогональності векторів
- •Проекція вектора на вектор
- •Фізичний зміст скалярного добутку
- •Векторний добуток векторів
- •Застосування векторного добутку
- •Мішаний добуток трьох векторів
- •1. Алгебрична форма комплексного числа.
- •2. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •3. Показникові форма комплексного числа. Формули Ейлера.
- •4. Деякі застосування комплексних чисел.
- •Похідна функції
- •1. Визначення похідній, її геометричний і механічний зміст
- •Геометричний зміст похідної
- •1.2. Механічний зміст похідної
- •2. Найпростіші правила знаходження похідній
- •2.1. Похідна як функція
- •3. Похідна зворотної функції
- •4. Похідні елементарних функцій (табличні похідні)
- •5. Похідна складної функції (композиції)
- •6. Диференціал
- •6.1. Інваріантість форми диференціала
- •Геометричний зміст диференціала
- •6.3. Диференціал суми, добутку, частки
- •7. Похідні й диференціали вищих порядків
- •7.1. Неінваріантість форми диференціалів більше високого порядку
- •8. Основні теореми про диференційовані на відрізку функції
- •9. Формула тейлора і її застосування
- •Подання основних елементарних функцій по формулі тейлора
- •1. Зростання й убування функції. Екстремуми. Найбільше й найменше . Значення функції
- •1.1. Зростання й убування функції
- •2. Точки екстремуму функції
- •1.3. Найбільше й найменше значення безперервної на відрізку функції
- •2. Опуклість нагору й униз, точки перегину
- •3. Асимптоти кривих
- •4. Дослідження функцій і побудова їхніх графіків
- •5. Задачі на екстремум
-
Подання основних елементарних функцій по формулі тейлора
Ми застосуємо формулу Тейлора до функцій ех, cosx, sinx, ln(l + x), (1 + х) а. Всі вони нескінченно диференційовані в околиці крапки хо = ПРО, і виходить, до них застосовна формула Тейлора при кожному п. (Формула Тейлора, виписана в точці хо = 0, називається формулою Маклорена.)
Функція ех.
Тоді маємо
(60),
(61)
Функція cosx.
Тоді
Виходить,
(62),
(63)
Функція sin x. Зовсім аналогічно п. 9.1 одержуємо
(64),
(65)
Функція ln(1 + х). Знайдемо f'(x), f"(x), f(3)(x), ...
Тоді
Застосовуючи формулу Тейлора (48) і (50), одержуємо
(66),
(67)
Функція (1 + х) а, а € R.
Тоді
Тоді по формулах (48) і (50) одержуємо
(68)
(69)
Застосування формули Тейлора для обчислення меж.
Визначення 4. Головною частиною функції f при х → хо називається перший ненульовий доданок у її багаточлені Тейлора, побудованому в точці хо.
Зауваження. Відносно функції f ми, звичайно, думаємо, що для неї справедлива формула Тейлора в деякій околиці крапки хо
Нехай головний член функції / має вигляд а(х — хо)до, тоді
(70)
т. е. ми виписали формулу Тейлора порядку до для функції f. Допустимо, нам необхідно обчислити
т. е. ми маємо невизначеність виду .
Випишемо формулу Тейлора для f(x) і g(х), обмежившись головними членами розкладання:
Ясно, що має місце співвідношення
(71)
ПРИКЛАД 18.7. Обчислити
Розкладемо функції x—sin а;, е2х -1 — 2х - 2х2 по формулі Тейлора в околиці крапки 0, взявши п = 3:
Виходить,
Застосування формули Тейлора в наближених обчисленнях. Формулу Тейлора, як і формулу (14) лінеаризації функції, застосовують у наближених обчисленнях. Якщо ми можемо виписати для функції f в околиці крапки х0 формулу Тейлора порядку п, то думають
(72)
при цьому f(x) — (Pn(f))(x) = o((x — хо)n), а якщо ми перебуваємо в умовах, коли можна виписати формулу Тейлора із залишковим членом у формі Лагранжа, то має місце оцінка погрішності
(73)
ПРИКЛАД 8. Обчислити приблизно значення ln(1,2), застосувавши формулу Тейлора 3-го порядку.
По формулі (67) маємо
У нашому випадку х= 0,2. Тоді
Оцінимо погрішність за допомогою формули (73)
Контрольні питання й завдання
-
Чи є функція в = |х| диференційованою у точці: а) х = 0; б) х = 1; в) х = -2?
-
Сформулюйте найпростіші правила диференціювання:
-
Чи справедлива теорема, зворотна до теореми 1? (Зверніть увагу на питання 1, п. а).)
-
Приведіть самостійно негеометричний доказ теореми 6.
-
Обчислите приблизно за допомогою диференціала .
-
Чи можна вказати таку складну функцію й крапку її області визначення, у якій має місце інваріантість другого диференціала?
ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ПОХІДНИХ
Вивчення характеру поводження функції й побудова її графіка — одна з найважливіших задач математичного аналізу. У цій главі ми будемо припускати, що функції визначені на інтервалі (а,b) (або об'єднанні кінцевого числа інтервалів), безперервні на інтервалі або мають на ньому кінцеве число точок розриву, диференційовані на (а,b) або на (а,b) є лише кінцеве число точок, у яких функція не є диференційованою.