- •Тема 1. Рабовласницькі держави і право на території
- •Тема 2. Держава і право Київської Русі (уі-хіІст.)
- •Тема 3. Держава і право феодально роздробленої Русі (30-ті роки XII - перша половина XIV ст.)
- •Тема 4. Українські землі під владою Литви і Польщі (середина XIV- перша половина XVII ст.)
- •Тема 5. Формування української національної держави в середині XVII ст.
- •Тема 6. Суспільно-політичний устрій і право України в період наступу на її автономію (друга половина XVII — XVIII ст.)
- •Тема 7. Суспільно-політичний лад і право України у XIX - на початку XX ст.
- •Тема 8. Центральна Рада. Проголошення унр. (Березень 1917 - квітень 1918 р.Р,)
- •Тема 9. Гетьманська держава п.Скоропадського (квітень - листопад 1918 р.Р.)
- •Тема 10. Унр Директорії (листопад 1918 - листопад 1920 р.Р.)
- •Тема 11. Проголошення і діяльність зунр (1918-1923 р.Р.)
- •Тема 12. Початок будівництва Радянської держави в Україні
- •Тема 13. Держава і право України в умовах неПу (1921-1928 р.Р.)
- •Тема 15. Боротьба за українську державність на західноукраїнських землях у 20-30-х роках.
- •Тема 17. Держава і право України в перші повоєнні роки (1945 - середина 1950-х рр.).
- •Тема 18. Держава і право України в умовах десталінізації (друга пол. 1950-х - перша пол. 1960-х рр.)-
- •Тема 19. Держава і право України у період неосталінізму (середина 60-х - середина 80-х рр.).
- •Тема 20. Держава і право України в період перебудови (1985-1991рр.).
- •Тема 21. Державно-правовий розвиток України в умовах
- •Тема 7. Суспільний устрій Київської Русі
- •Тема 8. Політичний устрій Київської держави
- •Тема 29. Російські політичні партії в Україні та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX ст.)
- •Тема 46. Держава і право України в умовах незалежності (90-ті роки XX ст. - початок XXI ст.)
- •VI. Список літератури
- •Тема 2. Київська Русь: суспільство, держава, право (уі-поч.Хш ст.)
- •Тема 3. Суспільно-політичний лад і право Русі в період феодальної роздробленості
- •Тема 4. Українські землі під владою Литви і Польщі (кінець XIV - перша пол. XVII ст.)
- •4.1.Литовсько-Руська держава
- •4.2. Українські землі під владою Речі Посполитої
- •Тема 5. Формування української національної держави в середині XVII ст.
- •Тема 6. Суспільно-політичний лад і право України в умовах колонізаторської політики російського царизму (друга пол. XVII - XVIII ст.)
- •Тема 7. Державно-правовий устрій України в XIX - початок XX ст.
- •Тема 8. Суспільний і державно-правовий розвиток України
- •8.3. Унр часів Директорії
- •8.4. Зунр
- •8.5. Формування радянської державності в Україні
- •Тема 9. Соціалістична державність і право України (192і-1929рр.)
- •Тема 10. Держава і право України в період тоталітарно-репресивного режиму (1929-1938 рр.)
- •Тема 11. Боротьба за українську державність на західно-українських землях у 20-30-х роках
- •Тема 12. Держава і право України в роки другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •Тема 13. Держава і право України в перші післявоєнні роки і в період десталінізації (1945 - перша пол. 1960-х рр.)
- •Тема 14. Державно-правове положення України в період
- •Тема 15. Держава і право України в період "перебудови" (1985 - 1991рр.)
- •Тема 16. Становлення і розвиток сучасної української держави і права (90-ті роки XX - початок XXI ст.)
Тема 12. Початок будівництва Радянської держави в Україні
(1917-1920 р.р.)
І Виникнення радянської державності в Україні пов'язано з V
жовтневим більшовицьким переворотом 1917р. у Петрограді. >. Студенти повинні дати відповідь на принципове запитання: чи була в Україні певна соціальна база для радянської державності? Заслуговують на увагу перипетії боротьби радянської влади з українськими національними державними структурами, бо останні не визнавали більшовицьку державність. Це був тривалий і тяжкий шлях боротьби: від звинувачень Центральної Ради в буржуазно-націоналістичній платформі, від ідеї її переобрання на Всеукраїнському з'їзді Рад до ультимативних вимог, організації альтернативної влади в Україні та фактичного розв'язання громадянської війни. Проте у студентів може бути й інша точка зору на ці події. Зверніть увагу на те, що лише з третього заходу радянська влада закріпилась в Україні.
Далі логічно проаналізувати особливості радянізації України та становище органів державної влади наприкінці 1917 - початку 1918 рр., показати механізм державного управління в кінці 1918 - першій половині 1919 рр., простежити процес утворення радянської державності у 1920 р. Використовуйте при цьому джерела радянської влади даної доби: Резолюції з'їздів Рад (І, II), Перший Циркуляр Центрального Виконавчого Комітету Рад України, Декрет Всеросійського ЦВК про військовий со.оз радянських республік, Постанову ЦВК і РНК УСРР про створення Всеукрревкому, Тимчасове Положення Всеукраїнського революційного комітету про організацію радянської влади в Україні тощо. Дайте Ваш коментар назві української радянської державно- \ сті (Республіка рад робітничих, солдатських та селянських депутатів; Українська Соціалістична Радянська Республіка), вищому
40
4!
органу влади (Всеукраїнський з'їзд Рад), вищому виконавчому і розпорядчому органу (Народний Секретаріат; Рада Народних Комісарів УРСР), місцевим органам влади (Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів та їх виконавчі комітети; рев-військоми, комітети бідноти, ревкоми, "трійки" і "четвірки", коменданти, комісари, комнезами). Покажіть початок радянського судового будівництва в Україні "(дільничі, повітові і міські народні суди; ревтрибунали, Верховний революційний трибунал, єдиний народний суд на місцях, революційні військові трибунали, Всеукраїнська надзвичайна комісія). Проілюструйте процес складання системи міліцейських органів (юридична база, структура, завдання, компетенція).
Студентам слід звернути увагу на неоднозначний процес формування основ соціалістичного права. Належить дати оцінку фактам пристосування права України до права Росії, акценту влади на психологічну теорію права (основа - правосвідомість) та теорію "соціальних функцій права" (основа - принцип доцільності).
Аналіз галузей права треба розпочати з Конституційного права. Саме воно визначало основи радянського державного будівництва І провідну роль Рад як форму диктатури пролетаріату (див. перші російські декрети; постанову РНК України "Про організацію місцевих органів радянської влади та порядок управління"; Конституцію УСРР). Характеризуючи першу радянську Конституцію УСРР 1919р. треба зазначити, що в ній юридично закріплена перемога радянської влади та система Рад у масштабах всієї України, визначається соціальна основа нової державності, конструкція та компетенція органів влади, виборча система, комплекс прав і обов'язків громадян.
У сфері цивільного права зверніть увагу на процес створення і охорону державної власності (ліквідація приватної влас-
ності, націоналізація), єдиної кооперативної власності, на охорону трудового приватного господарства і особисту власність громадян часів воєнного комунізму; прокоментуйте установлену владою спадкову суму 10 тис. карбованців, державну монополію на деякі товари, систему "главкізму" тощо. У шлюбно-сімейних відносинах підкреслювалась законність громадянських шлюбів; скасовувались деякі обмеження шлюбу (дозвіл батьків, різниця у віросповіданні); проголошувалася свобода розлучення; пропонувалися суддям правові норми шлюбно-сімейного законодавства РСФРР (при відсутності своїх відповідних норм).
У земельному праві проаналізуйте нормативні акти (російські й українські), які встановлювали порядок націоналізації землі і передання права розпоряджатися землею до місцевих Рад та земельних комітетів, визначали правове становище земель, корисних копалин, водоймищ, лісів, запроваджували загальні правила володіння та користування землею, вважали за доцільне колективне господарювання та індивідуальне зрівняльне трудове користування землею.
Щодо трудового права, то на Україну було поширено дію Кодексу законів про працю РСФРР. У ньому проголошувалися відомі загальні положення (обов'язок працювати, виконувати встановлену міру праці, дотримуватися дисципліни праці, а також право на працю, оплату праці, відпочинок, матеріальне забезпечення). Висловіть свою думку відносно трудової повинності, трудових мобілізацій, мілітаризації деяких галузей промисловості, натуралізації заробітної плати, примусових заходів до порушників ДИСЦИПЛІНИ.
Основою кримінальної політики була кримінальна репресія. Першою спробою узагальнення практики діяльності судів і трибуналів був російський документ "Керівні начала з кримінального права РСФРР" (уведені в дію на території України в 1920
42
43
р.). Зазначимо, про що йшла мова: сутність кримінального права, кримінальне правосуддя, злочини та покарання, стадії здійснення злочину, співучасть, види покарання, умовне засудження, простір дії кримінального права; система покарань містила в собі догану, громадський суд, відшкодування збитків, конфіскацію майна, примусові роботи, позбавлення волі та деякі інші, у тому числі й розстріл.
Особливо важливо розібратися в таких неоднозначних позиціях радянського кримінального права тих часів, як: протиставлення принципу доцільності принципу законності, намагання принизити роль особливої частини карного кодексу, перебільшення ролі системи суспільних відносин при визначенні покарань, недостатня увага до визначення суб'єктивної сторони злочину, кримінальна відповідальність за принципом кругової поруки та заручництво. Головні принципи кримінального процесу'бу-ли єдиними і для народних судів, і для ревтрибуналів (див. нормативні документи). На прикладі ревтрибуналів покажіть їх призначення (розгляд найбільш небезпечних злочинів), місце попереднього слідства, прокоментуйте права звинуваченого на'захист, роль революційної правосвідомості при оцінці доказів і при визначенні покарань, касаційне оскарження вироків ревтрибуналів. Народні суди розглядали усі кримінальні справи за винятком підсудних ревтрибуналам (зверніть увагу на попереднє розслідування, розгляд скарг на дії слідчих, рівні права суддів і засідателів, можливість участі в процесі представників і захисників, підстави відміни вироків у касаційному порядку). Цивільно-правові суперечки мали вирішуватися тільки в народних судах (право пред'явлення цивільного позову, народний суд даної дільниці, участь сторін, доповідь народного судді по суті позову, позивач, відповідач, свідки, рішення народного суду, опротестування в касаційному порядку). Поясніть, чому питома вага цивільних справ
у народних судах була незначною, а цивільне судочинство мало незначну кількість спеціальних нормативних актів.
44