Тема 8. Центральна Рада. Проголошення унр. (Березень 1917 - квітень 1918 р.Р,)

Державно-правовий розвиток України в даний період посідає особливе місце в історії нашої країни. Це була доба са­мовизначення України і відродження її державності в УНР Центральної Ради.

Перш за все треба зауважити, що перемога Лютневої рево­люції 1917р. в Росії, падіння самодержавства та піднесення наці­онально-визвольної боротьби поневолених народів прискорили початок української національно-демократичної революції. Укра­їнська Центральна Рада на чолі з М.Грушевським стала загально­українським громадсько-політичним центром. Важливо при цьо­му показати формування Рад робітничих, солдатських та селян­ських депутатів поряд з місцевими установами Тимчасового уря­ду, суперечливі відносини Центральної Ради з Тимчасовим уря­дом, новизну ситуації, складність доленосних завдань тощо. Але могутня хвиля національно-визвольного руху охопила широкі верстви українського суспільства і давала надію на успіх. Лідери Центральної Ради прагнули того, щоб добитися від Тимчасового Уряду Росії широкої автономії для України. На цьому етапі з ви­могами автономії виступали українські політичні партії, які в ре­волюційних умовах отримали свій шанс на реалізацію програм­них заяв. Необхідно зрозуміти, що ідея автономної України по­в'язувалася з надією на можливість демократичного розвитку ро­сійського суспільства і встановлення демократичної форми дер­жавності.

Аналіз діяльності Центральної Ради (ЦР) потребує знання таких важливих джерел, як: Універсали ЦР, рішення Українсько­го національного конгресу, інструкція Тимчасового уряду Гене­ральному секретаріату УНР (зміст, структура, основні положен-

ня). Доцільно було б простежити сам процес становлення Центральної Ради (міжпартійний координаційний центр, орган національного представництва, орган територіального самовря­дування, вищий законодавчий орган державної влади), показати її функції, форми роботи (пленуми, загальні збори, комітет ради), механізм прийняття рішень, термін функціонування. Треба оха­рактеризувати Генеральний Секретаріат (перший український уряд), місцеві органи влади і місцеве самоврядування, судову си­стему (Генеральний суд, Апеляційний суд, революційні військові суди, Прокурорський нагляд), зовнішню політику УНР.

Особливу увагу слід звернути на законотворчу діяльність ЦР (земельний закон, закон про громадянство УНР, закон про національно-персональну автономію, Конституція УНР). Із галу­зей права належить прокоментувати конституційне, фінансове, трудове, цивільне та кримінальне право. Необхідно розібратися і в тому, чому не все задумане було запроваджено в життя, чому були допущені прикрі помилки? Головний висновок повинен по­лягати в констатації відродження української державності та про­голошення Української Народної Республіки.

■А

32

Тема 9. Гетьманська держава п.Скоропадського (квітень - листопад 1918 р.Р.)

Своєрідним варіантом державно-правового розвитку України була Українська Гетьманська держава. Важливо розкрити причини приходу до влади гетьмана Павла Скоропадсь­кого (роль Української народної громади, Української демокра­тично-хліборобської партії, Союзу земельних власників, німець­кого командування та Посольства Німеччини, а також невдово­лення значних верств населення політикою попередньої влади).

У ході опрацювання питання студенти мають розглянути зміни в державному устрої України, дати аналіз системі органів державної влади та управління. Особливу увагу слід звернути на проголошення Української держави і патріотичну спробу гетьма­на втілити в життя своє бачення шляху розвитку України. При цьому бажано нагадати про "Грамоту до всього українського на­роду" та закон "Про тимчасовий державний устрій України".

Окремо необхідно розглянути судову систему, законодавчу діяльність Гетьманської адміністрації, прокоментувати розвиток конституційного, цивільного, кримінального права.

Потребує аналізу зовнішня політика гетьманської влади.

Дуже важливим є питання про ставлення українських полі­тичних партій та народу до гетьманату І про консолідацію анги-гетьманських сил в Україні.

Необхідно підкреслити, що політична постать Павла Ско­ропадського неоднозначна і викликає гострі дискусії дослідників (щодо форми правління, використання дореволюційних органів влади і управління, вирішення кадрового питання, ролі окупацій­них військ тощо).

Але, попри всі труднощі та помилки, гетьманат мав і нема-

до досягнень (функціонування державного механізму, відновлен­ня приватної власності, програма формування професійно підго- І товлених збройних сил, відкриття просвітницько-культурних за- ^;— кладів, потужна дипломатична служба), а сам гетьман всією ду- і" цією бажав відродження Української держави.

\

.

34

35