Тема 19. Держава і право України у період неосталінізму (середина 60-х - середина 80-х рр.).

Перш за все треба показати причини і суть застійних явищ у суспільстві. Основними причинами застою стали: живучість то­талітарного режиму, поразка хрущовських реформ і наявність противників будь-якого демократичного оновлення суспільства. Офіційні заяви нової влади про боротьбу з волюнтаризмом і су­б'єктивізмом М.Хрущова були лише ширмою для прикриття пар­тійної змови і безкровного державного перевороту. Неототаліта-рний режим брежнг.вської доби поєднав ідеологічний консерва­тизм і спробу проведення соціально-економічних реформ. Він відрізнявся від сталінського більш м'якою формою. При зовніш^ ній відмінності сталінізм і неосталінїзм мали загальну основу.

Розпочата в 1965р. нова економічна реформа (ліквідація раднаргоспів, відновлення загальносоюзних промислових мініс­терств, створення низки центральних відомств, певне розширення господарської самостійності підприємств) була фактично припи­нена на початку 70-х років. Новими об'єктами реформування ста­ли оборонна промисловість, освоєння Сибіру й сільське госпо­дарство. Але великі капіталовкладення не виправдали себе, і пев­ні позитивні зміни були перекреслені низькою ефективністю ре­формування.

Наприкінці 70-х - початку 80-х рр. економіка СРСР (УРСР) увійшла у всеохоплюючу кризу. Реальні доходи населення зменшувалися. Вирішення соціально-економічних проблем за рахунок продажу нафти та газу вже не допомагали. Спроби проведення нових реформ виявилися невдалими (економічна реформа 1979р., продовольча програма 1982р.). Застійні процеси розвивалися в усіх інших сферах життя (добробут людей,

усіх інших сферах життя (добробут людей, національно-культурна і духовна сфери, зовнішня політика тощо).

Загалом брежнєвське керівництво повернулося до політики жорсткого централізму, обмеження суверенітету республік. Соці­ально-економічний розвиток України повністю залежав від Мос­кви. Природні багатства і трудові ресурси України нещадно екс­плуатувалися. На території України розташовувалися техногенні та особливо шкідливі виробництва. Національні інтереси респуб­ліки ігнорувалися. Справжнім господарем країни став номенкла­турно-бюрократичний апарат. До того ж у СРСР почалося фор­мування культу Л.Брежнєва. Посилювався ідеологічний тиск. Ак­тивно здійснювалася русифікація й усунення української мови зі сфери спілкування. У національних відносинах пропагувалася те­орія злиття націй. З усіма проявами національної свідомості вела­ся справжня боротьба. Особливо запеклою вона була з дисиден­тами (цькування, тортури, арешти, неприйняття на роботу, на­правлення до "псіхушок" тощо).

Зверніть увагу на те, що в українському національно-визвольному русі даного періоду залишалась головною ідея дер­жавної незалежності. Бажано проаналізувати її розвиток у про­грамах опозиційних організацій (Українська робітиичо-селянська спілка, Український національний фронт, Об'єднана партія виз­волення України, Український національний комітет). Визначіть основні течії опозиційного руху в Україні (самостійницька, наці-онально-культурницька, правозахисна, релігійна). Прокоментуйте висунуті опозицією проекти майбутнього суспільно-політичного устрою України (федералістські і самостійницькі). Пам'ятайте про те, що саме опозиції належить пріоритет у постановці майже всіх проблемних питань наступного етапу розвитку суспільства -

89

Ч

етапу перебудови.

Конкретний аналіз державного ладу того часу розпочнемо з деяких зауважень. Сама структура органів влади й управління за­лишилась незмінною. Але контроль партійних структур над ор­ганами влади і управління значно посилився. Цього потребувала суть неототалітарного режиму. Конституційні зміни другої поло­вини 70-х років мали закріпити дану тенденцію.

Вищим органом держави вважалась Верховна Рада УРСР (законодавчі функції, види сесій, роль постійних комісій, Прези­дія Ради, ефективність діяльності). Вищим органом державного управління залишалась Рада Міністрів УРСР (виконавчі і розпо­рядчі функції, підзвітність, формування, Президія Ради, видання постанов і розпоряджень). Дайте перелік і характеристику центральних органів державного управління (союзнб-республіканські, республіканські міністерства і державні коміте­ти та інші підвідомчі уряду органи). Місцеві органи влади і управління за Конституцією УРСР 1978р. змінили колишню на­зву "Ради депутатів трудящих" на нову - "Ради народних депута­тів". Поясніть мету цієї зміни, види Рад, термін й механізм їх об­рання, функції, роль виконавчих комітетів Рад. Бажано пригадати нормативні акти, які спрямовувались на підвищення ефективнос­ті діяльності місцевих Рад народних депутатів.

Аналізуючи судову систему та інші правоохоронні органи УРСР даного періоду, зверніть увагу на фактичне завершення їх централізації з прийняттям нової Конституції СРСР та цілої низ­ки нових законів союзного центру (про Верховний Суд СРСР, прокуратуру, держарбітраж, адвокатуру) і внесенням відповідних змін до Основ законодавства про судоустрій СРСР і союзних ре­спублік. Прокоментуйте структуру судової системи УРСР (Вер-

ховний суд, обласні суди, Київський міський суд, районні (міські суди), систему обрання народних судів; назвіть спеціальні закони УРСР щодо судової системи. Визначіть правове становище і компетенцію нотаріату. Особливу увагу зверніть на органи Про­куратури (зацентралізованість прокурорської системи; структура прокуратури, призначення прокурорів, термін повноважень, плі­дність роботи). Покажіть особливості і характерні риси діяльнос­ті органів внутрішніх справ (централізація, перейменування, управління МВС, основні види, обов'язки і права радянської мі­ліції). Що ж до адвокатури, то визначіть її юридичну базу, функ­ції, шляхи подальшого вдосконалення діяльності та поширення юридичної допомоги населенню України.

Правова система доби неосталінізму відзначалася централі­зацією законотворчості та завершенням другої кодифікації ра­дянського права. На союзному рівні були прийняті Основи зако­нодавства Союзу РСР і союзних республік, на республіканському - Кодекси багатьох галузей права. Офіційно видавались відповід­ні Зводи Законів.

Конституційне законодавство розвивалось у двох основних напрямках. По-перше, прийняття на союзному рівні нормативних актів щодо удосконалення організації і порядку діяльності орга­нів влади (таких, як Закон про вибори до Верховної Ради СРСР, про порядок відкликання депутатів, про статус народних депута­тів тощо). По-друге, створення проекту нового Основного Закону СРСР (1977р.) і Основного закону УРСР (1978р.). Аналізуючи Конституцію УРСР 1978р., зверніть увагу на основи суспільного ладу і політики, національно-державний і адміністративно-територіальний устрій, на взаємовідносини держави і особи, ор­гани влади і управління, на правосуддя, арбітраж, прокурорський

91

нагляд тощо. Зверніть увагу також на майже повну схожість тек­стів союзної і республіканської Конституцій та їх декларативний характер {визнання суверенності УРСР, право відносин з інозем­ними державами, право виходу зі складу СРСР, гарантія політич­них прав і свобод громадян, гарантія громадянам недоторканнос­ті особи тощо). Керівною силою суспільства, ядром політичної системи Конституція проголошувала Комуністичну партію.

Базою розвитку адміністративного права стали вперше ви­дані Основи Законодавства Союзу РСР і союзних республік про адміністративні правопорушення {1980р.) та Кодекс Української РСР про адміністративні правопорушення (1984р.). Норми адмі­ністративного права були складовою частиною різних галузей права (цивільного, трудового, фінансового та ін.) і мали своїм призначенням охорону суспільного ладу УРСР, всебічних прав і свобод громадян, законних інтересів підприємств, установ, орга­нізацій та державного і громадського порядку, зміцнення закон­ності, запобігання правопорушенням тощо. Важливо знати поло­ження Кодексу про адміністративну відповідальність, про органи і осіб, уповноважених накладати адміністративні стягнення, пе­релік цих стягнень, вік адміністративної відповідальності (16 ро­ків), порядок розгляду справ про адміністративні правопорушен­ня.

У цивільному праві визначіть причини розширення сфери цивільно-правового регулювання (див. Конституції СРСР і УРСР) та суть змін і доповнень до цивільного Кодексу (зміцнення дер­жавної і суспільної власності, розширення цивільно-правових га­рантій, охорона прав громадян, розвиток зобов'язальних відно­син, підвищення ролі прямих договорів, дотримання планової та договірної дисципліни).

92

Сімейне право виходило з Основ законодавства СРСР і со­юзних республік про шлюб та сім'ю (1968р.) та Кодексу про шлюб і сім'ю УРСР (1969р.). Студенти повинні прокоментувати порядок і умови одруження, регулювання особистих і майнових відносин у сім'ї, порядок реєстрації актів громадського стану (в органах ЗАГСу), роль релігійного обряду одруження, порядок припинення шлюбу, суть інститутів усиновлення, опіки, піклу­вання і відносин, що виникають у зв'язку з цим.

У галузі житлового законодавства вперше в історії радян­ського права відбулася кодифікація. її результатом стали Основи житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік (1981р.) та'житловий Кодекс УРСР (1983р.). Покажіть, як Кодекс закріплював право громадян на житло, конкретизував житлові права і обов'язки громадян, визначав порядок надання громадя­нам житлової площі і підстави для поліпшення житлових умов, регулював питання управління житловим фондом і його збере­ження.

Норми трудового права містили Основи законодавства Со­юзу РСР і союзних республік "Про працю" (1970р.) та "Кодекс законів про працю УРСР" (1971р.)- Головну увагу слід звернути на такі ключові позиції Кодексу, як: колективний і трудовий до-гозір, робочий час і час відпочинку, нормування праці, заробітна платня, матеріальна відповідальність за заподіяну шкоду, трудора дисципліна, охорона праці, пільги для працівників, трудові супе­речки, участь працівників в управлінні виробництвом, державне соціальне страхування тощо.

Особливої уваги заслуговує природоресурсне законодавст­во. Необхідно пояснити, чому так загострилася проблема раціо­нального природокористування, а природоохоронна діяльність

93

V

л І

стала окремою функцією держави, чому формується самостійна галузь екологічного права? Слід також виділити напрямки розви­тку і суть природоресурсного законодавства: охорона землі, з ви­ключним правом власності держави на землю (див. Основи союз­ного земельного законодавства і Земельний кодекс УРСР 1970р.); охорона водойомищ, надр, лісу, атмосферного повітря, тваринно­го світу (див. відповідні нормативні документи даного періоду).

У розвитку кримінального права головною тенденцією бу­ло посилення репресивних заходів кримінально-правового при­мусу. Значні зрушення в цьому напрямку здійснювалися через внесення доповнень і змін до Основ союзного кримінального За­конодавства (1969р.) та Кримінального кодексу УРСР, а також наступне прийняття окремих відповідних нормативних актів: по­ложення про небезпечного рецидивіста; про умовно-дострокозе звільнення від покарання; про погашення судимості; про умовне засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці; поняття тяжкого злочину і перелік його видів; зґвалтуван­ня малолітніх як особливо обтяжуюча обставина у складі злочи­ну; посилення відповідальності за хуліганство, рецедивну зло­чинність, розкрадання державного і громадського майна, спеку­ляцію тощо.

У процесуальному праві дайте оцінку Положенню про по­переднє взяття під стражу, розширення участі захисника у кримі­нальному процесі, ролі Конституції УРСР 1978р. у подальшому розвитку основних принципів процесуального права (правосуддя і суд, громадяни І закон, народні засідателі І суд, колегіальність розгляду справ у судах, незалежність суддів і народних засідате­лів, гласність судового розгляду, право звинуваченого на захист тощо) і реальності втілення в життя тієї доби цих принципів.

Належить також проаналізувати розвиток виправно-трудового права (див. Основи союзного виправно-трудового за­конодавства 1969р. і Виправно-трудовий Кодекс УРСР 1970р.). Мова має йти про виконання покарань різних видів, про порядок і умови виконання покарань, про підстави звільнення від покаран­ня, звільнення з місць ув'язнення, про участь громадськості у пе­ревихованні засуджених.

-■•■

■,

94

95