Тема 5. Формування української національної держави в середині XVII ст.

Визначена для розгляду тема присвячена розвитку української держави та права в роки визвольної війни під проводом Б.Хмельницького (1648-1654 рр.). Мова має йти про створення козацької держави і права. Ця яскрава сторінка націо­нально-визвольної боротьби українського народу за своє держав­не самовизначення потребує ґрунтовного аналізу подій і фактів.

Перш за все доцільно визначити причини, характер, хронологічні межі визвольної війни українського народу середини XVII сторіччя.

Далі слід звернути увагу на революційний характер змін у соціально-економічних відносинах (ліквідація великого землево­лодіння, особлива роль козацтва в суспільстві, послаблення фео­дального тиску на селянство та ін.).

При вивченні питання про формування та суспільно-політичний лад Української козацько-гетманської держави треба їіростежити процес розробки Б.Хмельницьким ідеї національного державотворення (від уяви про автономну Україну у складі Речі Посполитої до ідеї суверенної національної держави), проілюст­рувати створення органів влади і управління (Військова рада, ге­неральна старшина з гетьманом, урядові посади, полкові та со­тенні структури, управління в містах і селах), визначити роль ге­тьмана в остаточному розподілі прав і обов'язків нових органів, з'ясувати суть нового державного об'єднання - Українська коза­цька республіка.

Необхідно також розглянути найхарактерніші ознаки цієї держави: політична влада, територія, політико-адмІністративний устрій, суд і судочинство, правова система, зміст соціально-економічного устрою, фінансова система та податки, військо,

міжнародне визнання. Важливо підкреслити особливості ство­рення і функціонування органів влади та управління (вплив вій-ськово-адмшістративного ладу Запорізької Січі, компетенція Військової Ради, зростання значення старшинських рад, щаблі системи управління), відзначити характерні риси та особливості козацького війська (чисельність, роль реєстрових козаків, розпо­діл на полки, сотні й курені, податки та прибудки, боєздатність), показати суть судової системи та процесу (судові та адміністра­тивно-територіальні органи, широка юрисдикція судів), розкрити своєрідність правових відносин (козацьке право, роль гетьмансь­ких універсалів, "рангові землі", акцент на військові злочини, найбільш поширені види покарань).

Особливу увагу слід звернути на правову характеристику Московсько-Українського договору 1654 року. Як відомо, геть­ман намагався знайти союзників у боротьбі з Річчю Посполитою і заручитися їх воєнно-дипломатичною допомогою. Тут виникає декілька запитань: Чи правильним був вибір єдиновірної Мос­ковської держави як союзниці України? Наскільки правоздатного була Переяславська Рада (за своїм складом І прийнятим рішен­ням)? На яких правових умовах планувалося встановлення украї­нсько-російських відносин за "Березневими статтями"? У чому полягав московський протекторат і які перспективи він мав ство­рити для української державності? Всі ці запитання, безумовно, потребують глибокого історико-правового аналізу. Зауважимо, що умови договору містяться у двох актах: "Березневих статтях" і "Жалуваній грамоті гетьманові і Війську Запорізькому". За цією угодою держави підтверджували права і вимоги війська запорізь­кого і його право на обрання гетьмана, встановлювався кількіс­ний склад українського війська (60 тисяч), дозволялося спадку­вання на козацькі маєтки, зберігалися права козаків, їх удовиць І Дітей, позитивним було рішення царя щодо воєнно-дипломатичної допомоги Україні в боротьбі проти Польщі, ви­знавалася самостійність України на міжнародній арені. До того ж

■ ■

18

19

відносини між двома договірними сторонами здійснювалися че­рез Посольський наказ, що загалом підтверджувало державний статус України.

.