Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ИГПУ.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
755.71 Кб
Скачать

Тема 17. Держава і право України в перші повоєнні роки (1945 - середина 1950-х рр.).

Слід зазначити, що після перемоги над фашизмом наш на­род сподівався на такі позитивні зміни в суспільстві, як ліквіда­цію "надзвичайщини", припинення репресій, поліпшення матері­альних умов життя тощо. Але ці надії не виправдались і на прак­тиці усе було складніше. Треба знати, в яких тяжких умовах від­бувалось економічне відродження України та форсоване здійс­нення соціалістичних перетворень у Західній Україні. Необхідно дати оцінку необгрунтованим намірам Сталіна переходити безпо­середньо до побудови комунізму. З'ясуйте фактори, що сприяли виконанню завдань відродження (вклад України в перемогу, зро­стання міжнародного авторитету УРСР, взаємодопомога радян­ських республік, трудовий героїзм народу), і які перешкоджали цьому (руїна, заподіяні збитки, числені людські втрати, засуха 1946р. та її наслідки, "холодна війна").

Важливо показати продовження процесу врегулювання те­риторіальних питань. Мається на увазі новий кордон України з Польщею (за так званою лінією Керзона), входження Закарпатсь­кої України до складу УРСР та створення Закарпатської області. Прокоментуйте факт завершення возз'єднання українських зе­мель в єдиній українській державі.

Характеризуючи суспільний лад УРСР, зверніть увггу на прямі та побічні втрати населення, зміну співвідношення між класами і соціальними групами, роль демобілізованих з лав ра­дянської армії та флоту, суть сталінської кампанії за "чистоту" та міцність радянської ідеології ("ждановщина") та її наслідки в Україні, фактичну громадянську війну у Західній Україні (ОУН і радянська влада), депортації етнічних спільнот,

73

Аналіз державного ладу треба почати з констатації збері­гання в країні тоталітарного режиму Сталіна і зміцнення адмініс­тративно-командної системи. І все ж, у нових умовах переходу від війни до миру деякі зміни відбулися: було ліквідовано Дер­жавний Комітет Оборони (вересень 1945р.) та його органи на мі­сцях; скасовано воєнний стан (весна Т946р.); органи військового командування перестали виконувати функції органів державної влади. Правда, практика надзвичайних органів ще використову­валася (нові структури — зам. директора МТС з політичної робо­ти, політвідділи на залізничному транспорті). Щодо конституцій­них органів влади, то було здійснено їх реорганізацію. Перші пі­слявоєнні вибори до Верховної Ради СРСР відбулися у лютому 1946 р., а до Верховної Ради УРСР - у лютому 1947р. У депутат-' ському корпусі вирішальну роль відігравала партійно-радянська номенклатура. Навесні 1946 р. Раднарком СРСР (УРСР) було пе­ретворено на Раду Міністрів, а наркомати - на міністерства. По­казником інтеграції партійних органів у державні структури бу­ло, як і раніше, поєднання Сталіним посад Голови Ради Міністрів і Генсека. На кінець 50-х років в Україні функціонувало 20 союз­но-республіканських міністерств і лише 7 - республіканських. Місцеві органи влади і управління (Ради депутатів трудящих) обиралися в 1947, 1950 та 1953 рр., разом з тим, вони залишалися тільки виконавцями волі партії.

У судовій системі з вересня 1945р. було скасовано широку юрисдикцію військових трибуналів і відбудовано законну юрисдикцію народного суду та судів вищих інстанцій. Дещо пізніше поновлено склад обласних судів. З жовтня 1948р. народні суди обиралися безпосередньо громадянами району. Але вибори суддів і народних засідателів носили формальний характер. Були

утворені спеціальні колегії в дисциплінарних справах при облас­них, крайових, Верховному судах України (з членів відповідних судів). Загальне керівництво судовою системою здійснювало Мі­ністерство юстиції УРСР. Продовжували діяти органи позасудо-вої репресії.

У правовій сфері України давав про себе знати пріоритет союзного законодавства і відчувалося втручання в нормотворчий процес вищих органів партії. Офіційні заклики до неухильного дотримання норм права порушувалися тими ж державними орга­нами і службовцями, які стояли на сторожі закону.

Цивільне право в першу чергу було спрямоване на зміц­нення державної власності. При цьому важливим знаряддям збі­льшення об'єктів державної власності були націоналізація (захід­ні області, Північна Буковина, Закарпаття) та підвищення ефек­тивності виробництва з урахуванням розвитку господарсько-договірних відносин між підприємствами, господарськими орга­нізаціями. Особлива увага приділялась цивільно-правовому регу­люванню збереження хлібних ресурсів країни (порядок здачі зер­на державі, перевезення, збереження). Право захищало і особисту власність. Зверніть увагу на право громадян на купівлю та будів­ництво індивідуальних житлових будинків. Прокоментуйте ефек­тивність грошової реформи із скасуванням карткової системи на продовольчі та промислові товари, комерційної торгівлі (єдині держцінн, відкрита торгівля), зниження цін.

У трудовому праві скасовувалися обмеження воєнного ча­су: відновлювалися відпустки (з видачею грошової компенсації); відмінялися понаднормові роботи; замість трудової мобілізації і повинностей джерелами робочої сили стали оргнабІр робітників і державні трудові резерви. Водночас громадяни ще не мали права

і

75

самовільно залишати роботу (крім деяких винятків). Визначіть матеріальні та моральні стимули до праці, головний зміст дого­ворів між адміністрацією та фабрично-заводськими місцевими комітетами (ФЗМК) (взаємні зобов'язання відносно працівників).

У колгоспному праві головна увага приділялась правовому регулюванню організації та діяльності сільгоспартілей: допомога держави (машинами, худобою, насінням, фуражем), допомога з боку колгоспів інших регіонів, що не постраждали у роки війни, пільги щодо постачання сільгоспродуктів. Повсюдна організація сільгоспартілей відбулася і в західних областях України (з пору­шенням принципу добровільності). Протягом 1950-1953 рр. в УРСР було проведено укрупнення колгоспів (хоча не завжди це було виправдано). Прокоментуйте нормативні акти щодо оплати праці в колгоспах, створення бригад - основної форми артільної, праці (фактично вони виступали системою кругової поруки), за­готівельних та закупівельних цін на продукцію колгоспів, розпо­ділу натуральних і грошових прибутків колгоспників, збереження чинності норм про кримінальну відповідальність за невиконання обов'язкового мінімуму трудоднів. Треба знати, що колгоспники не мали паспортів, нехтувався принцип матеріальної зацікавлено­сті виробника у результатах своєї праці, постійно підвищувались податки на селян, самостійність І демократичні устої сільгоспар­тілей підривались їх залежністю від МТС Між тим партійно-державні постанови офіційно засуджували практику порушень організації сільгоспартілей і колгоспної демократії.

Зверніть увагу на те, що кримінальний кодекс УРСР був приведений у відповідність з нормами союзного законодавства. Проаналізуйте проведену амністію в ознаменування Перемоги над гітлерівською Німеччиною (хто звільнявся від покарання,

кому скорочувався термін покарання, на кого амністія не поши­рювалася).

У розвитку кримінального права повоєнних часів треба від­значити передусім захист інтересів держави* та посилення пока­рань. Пам'ятайте про те, що в Законі про захист миру (1951р.) пропаганда війни була проголошена найтяжчим злочином проти людства (візьміть за основу юридичну і гуманістичну точки зо­ру). Прокоментуйте нововведення типу "інші державні злочини" (розголошення державної таємниці, втрата відповідних докумен­тів, передача за кордон важливих винаходів тощо), кримінально-правове забезпечення захисту соціалістичної власності (відпові­дальність за розкрадання державного та громадського майна з посиленням покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 25 років, за ухилення від доносу про кваліфіковане розкрадання со­ціалістичної власності). Поясніть обставини скасування смертної кари в 1947р. (заміна на позбавлення волі на 25 років) і наступне застосування її (1950р.) в окремих випадках. Кримінальний закон посилював боротьбу зі злочинами проти життя, здоров'я (скажі­мо, зґвалтування), свободи, гідності особи, проти особистої влас­ності (вводилась більш проста система складів крадіжки та роз­бою з анулюванням складу "пограбування"). Розгляньте позасу-дові розправи з боку органів МВС, КДБ та надзвичайних органів.

76