Тема 11. Проголошення і діяльність зунр (1918-1923 р.Р.)

Історію новітньої Української держави і права продов­жила Західноукраїнська Народна Республіка. Насамперед слід зробити загальний історичний огляд подій. Поразка німецько-австрійського блоку в першій світовій війні та революції в цих країнах призвели до кризи й розпаду Австро-Угорської монархії. Це сприяло піднесенню національно-визвольного руху на захід­ноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття). Захід­ним українцям треба було змінити політичні орієнтири І самим вирішувати свою долю. Найбільш активно революційні перетво­рення проходили в Галичині. Так, у Львові 19 жовтня 1918 р. із представників депутацій, політичних партій, духовенства і сту­дентів було обрано Українську Національну Раду. Того ж дня во­на, як конституанта, оприлюднила Прокламацію Української На­ціональної Ради про утворення української держави - ЗУНР; в ній містився заклик до національних меншинств надіслати своїх представників до Ради та обіцянка підготувати Конституцію.

На жаль, міжнародні обставини не сприяли розвитку захід­ноукраїнської державності. Вона стала об'єктом воєнної агресії з боку Польщі. Негативно сприйняли ЗУНР і США, і Франція (під­тримка Польщі, надіслання їй 70-тис. армії Галлера тощо), і інші країни Заходу.

Були і внутрішні непорозуміння між Директорією з Пет­люрою і ЗУНР з Є.Петрушевичем: розбіжності у політичній та партійній платформах, взаємна неприязнь лідерів, відмінності в політичній орієнтації (Директорія за союз з Польщею, а ЗУНР - з Денікіним), взаємні обвинувачення в неспроможності втілити в життя накреслені плани.

Завершилося все це тим, що долю Західної України вирі-

шували не західноукраїнські, а міжнародні політичні сили. Ризь­кий мир між Радянською Росією і Польщею (березень 1921 р.) ^ закріпив цей регіон у складі Польщі, а Конференція Послів у Па- у'~ , рижі (1923р.) остаточно передала Галичину під владу Польщі як ^ автономну одиницю.

Вивчаючи державний лад ЗУНР, належить ретельно про­ аналізувати наступні джерела: Тимчасовий Основний закон про державну самостійність українських земель, Закон про допов- \ нення складу Української Національної Ради представниками з *

повітів та великих міст, Закон про Виділ Української Ради, Закон про скликання Сейму ЗУНР та ін. Зверніть увагу на те, що Украї­ нська Національна Рада вважала себе тимчасовим органом (пре­ зидент Є.Петрушевич, Президія Ради, Виділ як колегійна глава ^ держави). Сейм планувався однопалатним і мав складатися з 226 послів, обраних за національно-пропорційною системою. Але провести вибори так і не вдалося. З метою повної централізації ^ влади тут було запроваджено інститут диктатора ЗУНР (Є.Петрушевич). Урядом ЗУНР став Державний секретаріат (прем'єр, секретарства, присяга членів уряду). Місцеву владу та управління представляли повітові комісари у селах і містах; крім * того, у всіх адміністративно-територіальних одиницях дорадчі функції виконували "прибійні ради". Студенти повинні дати оці- нку Акта Соборності від 22 січня 1919 року. Слід звернути увагу на судову систему та інші правоохоронні органи (Вищий суд і Найвищий державний суд, окружні і повітові суди, прокуратура, адвокатура, нотаріат, державна жандармерія, народна міліція).

Бажано було б познайомитися з воєнними та дипломатич- ,« ними аспектами історії ЗУНР. При цьому важливо пам'ятати, що { молода західноукраїнська державність досягла значних успіхів у створенні національних збройних сил - Української Галицької армії (12 бригад; 100 тис. чол.).

39

Законодавча діяльність ЗУНР мала соціальну спрямова­ність. Із галузей, права найбільш успішно розвивалося Конститу­ційне право (Тимчасовий Основний Закон, Закон про державну мову, закон про громадянство). Закон про земельну реформу, на жаль, не мав чіткого механізму запровадження і не в повній мірі відповідав вимогам селянства. В окремих галузях права ЗУНР продовжували діяти австрійські ^закони (цивільне, кримінальне, процесуальне). У цілому ЗУНР, безумовно, була яскравою сторі­нкою в Історії української національної державності.