Тема 3. Держава і право феодально роздробленої Русі (30-ті роки XII - перша половина XIV ст.)

Треба показати, що процес роздроблення і занепаду Київської Русі був фактично закономірним результатом її розвитку в ХП-ХІУ ст. Подібне не раз траплялося і з країнами Західної Європи. В Києво-Руській державі |»е, на жаль, привело до відокремлення князівств, кризи єдиної дипломати та погір­шення обороноздатності.

Але традиції державотворення продовжували розвиватися навіть в умовах монголо-татарської навали. їх підживлювали і подальший розвиток продуктивних сил суспільства, і диферен­ціація власності на землю, І піднесення Галицько-Волинської держави.

Роль Галицько-Волинського князівства в подальшому розвитку української державності взагалі важко переоцінити. В неоднозначних умовах феодальної роздробиці воно гідно репре­зентувало себе як спадкоємець Київської Русі. Визначну роль у житті Галицько-Волинської держави відігравали князь, боярсь­ка рада і віче.

Авторитет великих князів підтримували дуумвірати, ко­ролівські титули, боротьба проти крамольного боярства, опора на певні верстви населення.

На Галицько-ВолинськІй землі раніше, ніж в інших зем­лях Русі склалося розвинене центральне та місцеве управління. Чітко функціонували суд та процес. Реформоване військо успі­шно протистояло зовнішнім агресорам. Джерелами права були звичаї. Руська Правда, князівське законодавство, магдебурзьке право, церковне право. Меншою, на відміну від інших кня­зівств, була залежність Галицько-Волинської держави від мон­голо-татарської Орди.

- І

*

"І

'X

12

13

Однак високий рівень політичного розвитку держави був підірваний припиненням князівської династії, послабленням доцентрових сил, віроломною політикою Орди і північно-східних князів, агресивністю сусідніх держав. Зрештою, полі­тично роз'єднані землі України-Русі потрапили під владу Поль­ського королівства і Великого князівства Литовського.

Тема 4. Українські землі під владою Литви і Польщі (середина XIV- перша половина XVII ст.)

Розглядаючи проблему розвитку держави і права України в даний період зазначте, що зі зникненням Галиць-ко-Волинської держави як самостійної політичної одиниці процес українського державотворення, безумовно, загаль­мувався.

Відтоді Україна-Русь вступає в етап обмеженого сувере­нітету, залежності від міцніших за неї сусідів, передусім Польщі та Литви. Проаналізуйте передумови "тихої" експансії Литви в українських землях, особливості литовського правління, тип держави Велике Князівство Литовське. Особливу увагу зверніть на польську експансію в Україні, розвиток взаємовідносин між Литвою і Польщею, їх об'єднання та входження українських зе­мель до складу Речі Посполитої.

Останнє мало для України надзвичайно тяжкі й трагічні наслідки: втрачені залишки автономії, посилився соціальний і національно-релігійний гніт, покатоличилася українська панівна верхівка, котра злилася з панівним класом РсчІ Посполитої. Все це нічим не можна було компенсувати, навіть позитивним при­звичаюванням українців до тих законів, до тієї системи управ­ління, яка існувала на Заході.

Щоб у всьому цьому розібратися, треба простежити суттєві зміни у суспільному ладі українських земель Речі Посполитої: панівний стан (магнати і шляхта), духовенство (католицьке, пра­вославне, уніатське), селянство (поступове закріпачення), міщан­ство, козацтво (нова соціальна верства). Важливо з'ясувати зрос­тання протиріч у суспільстві.

Детального аналізу потребує державний лад Речі Поспо­литої, (дворянська республіка з королем, вальний сейм, місцеве

■А

і 'І

14

15

управління у воєводствах, старостах, повітах, волостях і сільсь­ких органах управління). В українських землях була запровадже­на Польсько-Литовська судова система: королівський та сеймо­вий суди, земські, гродські, підкоморні, церковні, міські, копні суди.

Особливу увагу зверніть на правову систему Литовсько-Руської держави. Головними джерелами права виступали звичає­ве право, Руська Правда, привілеї великокнязівського законодав­ства, Судебник Казимира IV, Статути, магдебурзьке право. Най­важливішою пам'яткою права були Литовські Статути (І, II, III), в основу яких покладені норми звичаєвого права та адміністратиа-но-судова практика України, Литви, Білорусії. Розгляньте головні положення статутів за галузями права: конституційне, цивільне, спадкове, сімейне, кримінальне (хоча такого абстрактного розпо­ділу в статутах ще не було). Зверніть увагу на класове спряму­вання права, прогресивну суть і зміст законодавчих актів, висо­кий рівень законодавчої техніки. Щодо Польщі, то там в той час не було єдиної правової системи. Тому можна говорити про ре­цепцію Річчю Посполитою правової системи Великого Князівст­ва Литовського, на додаток до якої видавались свої збірники (ста­тутно-конституційні), і досить часто застосовувалось польське звичаєве право. Визначіть також суть та значення Магдебурзько­го права (право міст на самоврядування).

При розгляді теми важливим і принциповим є питання про козацтво і Запорізьку Січ. Поява і утвердження козацтва, як нової вїйськово-політичної сили, стало видатним феноменом у націо­нально-політичному житті українського народу наприкінці XV століття. З середини XVI ст. Запорізька Січ стала осередком українського козацтва, особливим державно-політичним утво­ренням. Необхідно простежити процес виникнення українського козацтва, вивчити військово-адміністративний устрій Запорізької Січі (демократизм і ефективність управління, особливості струк­тури і поділу влади), її суд І судочинство, розкрити своєрідність

правового укладу ("козацьке право"), прокоментувати факт утво­ рення реєстрового козацтва та його правове становище і місце у козацькому державотворенні. Загальні висновки повинні містити > тезу про відродження ідеї української державності і початок про- ^' відної ролі козацтва в українських землях. ^г1

_ч

_і,

і?