2.5. Тести для самоконтролю:

1. Відмінними ознаками функціонування непосмугованих м’язів (в порівнянні з посмугованими) є:

1) більш повільне та тривале скорочення, 2) автоматія, 3) ви­разна пластичність, 4) всі вище названі.

2. Недостатня рухова активність людини називається:

1) гіпердинамією, 2) акінезією, 3) гіподинамією, 4) гіпертро­фією.

3. Підтримання природної пози тіла людини здійснюється:

1) тонічним напруженням м’язів, 2) тетанічним напруженням м’язів, 3) напруженням м’язів у режимі зубчатого тетанусу.

4. Основним типом статичної форми скорочень м’язів є:

1) ізометричний, 2) ізотонічний, 3) концентричний, 4) ексцен­тричний.

5. Спортсмен підняв штангу вагою 70 кг на висоту 2м за 1 секунду. Потужність виконаної роботи складатиме (кгм/с):

1) 40, 2) 80, 3) 140, 4) 240.

6. Піднявши штангу 50 кг на висоту 2 м, учень виконав роботу (кг/м):

1) 500, 2) 100, 3) 200, 4) 300.

7. Втома швидше настає при виконанні роботи:

1) динамічної, 2) статичної, 3) змішаної.

8. Абсолютна сила м’яза це:

1) відношення максимально прикладеної сили до анатомічного перерізу м’яза, 2) відношення максимально прикладеної сили до фізіологічного перерізу м’яза, 3) відношення мінімально прикладеної сили до анатомічного перерізу м’яза, 4) відно­шення мінімально прикладеної сили до фізіологічного перерізу м’яза.

9. Під час підтримання статичної пози тіла у скороченні прий­мають участь переважно повільні (червоні) м’язові волокна, бо вони:

1) мають більшу збудливість, 2) мають анаеробний метаболізм, 3) мають більшу силу, 4) довго не мають втоми, 5) генерують більшу частоту ПД.

10. Прямим джерелом енергії для м’язового скорочення є:

1) Креатинфосфат, 2) АТФ, 3) Глюкоза, 4) Глікоген.

11. М’язи внутрішніх органів людини:

1) побудовані з гладкої м’язової тканини, 2) побудовані з поперечносмугастої м’язової тканини, 3) здатні до швидкого скорочення, 4) скорочуються повільно.

12. З’ясуйте, яка величина коефіцієнта корисної дії м’яза:

1) 10–15%, 2) 15–20%, 3) 20–25%, 4) 25–30%, 5) 30–35%.

13. Вкажіть, які структури втомлюються першими при статичній роботі:

1) м’язові волокна, 2) нервові центри, 3) нервові волокна.

14. Визначте, у яких випадках виконується динамічна робота м’язів:

1) штовхання вантажу, 2) підйом вантажу, 3) утримання ван­тажу, 4) обертання вантажу, 5) підкидання вантажу.

15. Скелетні м’язи як частина опорно-рухового апарату забез­печують:

1) локомоцію, 2) переміщення частин тіла, 3)підтримання пози, 4) скорочення внутрішніх органів.

16. Якими нервами іннервуються гладкі м’язи ?

1) спинномозковими, 2) черепномозковими, 3) симпатичними, 4) парасимпатичними.

17. Чим червоні волокна не відрізняються від білих?

1) густиною капілярів, 2) швидкістю скорочення, 3) вмістом міоглобіну, 4) скорочення м’язів запускається збільшенням у саркоплазмі концентрації кальцію, 5) утомлюваністю.

18. Автоматизм гладких м’язів зумовлений:

1) поступанням нервових імпульсів із ЦНС, 2) виникненням збудження в інтрамуральних нервових структурах, 3) виник­ненням збудження в пейсмекерних клітинах, 4) гуморальними впливами, 5) блокуванням нервових імпульсів в ЦНС.

19. ПД через нервово-м’язовий синапс передається:

1) медіатором АХ, 2) вставними дисками, 3) медіатором НА, 4) медіатором гліцином, 5) сальтаторно.

20. Вкажіть помилкову відповідь. Для гладких м’язів характерно:

1) находяться в структурах внутрішніх органів, 2) можливе спонтанне виникнення збудження, 3) іннервуються вегетатив­ними нервами, 4) в цитоплазмі є актинові та міозинові прото­фібрили, 5) актинові та міозинові волокна лежать впоряд­ковано.

21. Вкажіть помилкову відповідь. Для гладких м’язів характерно:

1) скорочення відбувається при збудженні альфа-мотонейро­нів, 2) завдяки спонтанним змінам трансмембранного потен­ціалу можуть виникнути ПД, 3) є актинові та міозинові волок­на, 4) слабо виражений саркоплазматичний ретикулюм (СР), 5) зміни трансмембранного потенціалу можуть виникати під впливом медіатора.

22. Вкажіть лишню відповідь. Сила м’яза залежить від:

1) анатомічного перерізу, 2) співвідношення кількості швидких та повільних волокон, 3) грузу, що піднімається, 4) кількості ПД (в “пачці”), які поступають до пресинаптичної мембрани, 5) кількості АТФ в саркоплазмі.