1.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

• обмін білків та його регуляція в організмі людини;

• обмін вуглеводів та його регуляція;

• обмін жирів та його регуляція;

• Обмін води та мінеральних речовин. Регуляція.

• Вітаміни та їх роль в обміні речовин.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту­денти:

• Схему перетворення білків в організмі людини.

• Схему перетворення вуглеводів в організмі;

• Схему перетворення жирів в організмі;

Тема 2.Фізіологічні механізми терморегуляції

2.1. Зміст навчальної програми за темою:

1. Пойкілотермні та гомойтермні тварини. Механізми та зна­чення підтримання температури тіла, участь нервової системи у терморегуляторних реакціях.

2. Температурний гомеостаз. Фактори сталості температури тіла. Хімічна терморегуляція. Фізіологічні механізми. Межі терморе­гуляції.

3. Терморегуляторні реакції: теплотворення та тепловіддача. Центри терморегуляції.

2.2. Вивчивши тематичний матеріал, Ви повинні знати:

• Механізми регуляції балансу між теплоутворенням і тепло­віддачею;

• Механізми теплопродукції та її механізми;

• Механізми тепловіддачі та її регуляція;

Вміти:

• Аналізувати стан терморегуляції у людини за різних умов (залежно від функціонального стану організму та температури й вологості навколишнього середовища );

• Робити висновки про стан терморегуляції у людини під час її загартування;

• Аналізувати вікові особливості терморегуляції у людини під час її загартування;

• Пояснювати фізіологічні механізми терморегуляції

2.3. Основні терміни та поняття, які необхідно засвоїти і зрозуміти до даної теми: терморегуляція, пойкілотермні організми, гомойотермні організми, ендотермні та ектотермні організми, ізотермія, гіпотермія, гіпертермія, теплоутворення, тепловіддача, випромінювання, теплопровідність, конвекція, випаровування, елек­тромагнітні хвилі, теплова задишка, терморецептори, темпера­турний гістерезис, терморегуляція – хімічна та фізична, термо­генез: скоротливий та нескоротливий, джерела тепла, бура речо­вина, пілоерекція, піломотори,температурна адаптація або акліма­тизація, тепловий напад, пірогени, антипіретики.

2.4. Теоретичний матеріал в таблицях:

Табл. 1

Табл. 2

1.5. Тести для самоконтролю:

1. За ступенем досконалості терморегуляції організми поділя­ються на:

1) Холоднокровні та пойкілотермні, 2) Теплокровні та гомойо­термні, 3) Холоднокровні та теплокровні, 4) Пойкілотермні та гомойотермні.

2. З джерелами теплової енергії живі організми поділяються на:

1) ендотермні, 2) пойкілотермні, 3) ектотермні; 4) гомойо­термні, 5) ізотермні.

3. Які механізми підтримання температури тіла пойкілотермних тварин?

1) Теплопродукція (ендотермія), 2) Поглинання зовнішнього тепла (ектотермія), 3) Нескоротливий термогенез, 4) Тепло­віддача.

4. Адаптація до високих температур супроводжується збіль­шен­ням потовиділення і в зв’язку з цим – збільшенням в крові концен­трації одного з гормонів:

1) тироксину, 2) альдостерону, 3) адреналіну, 4) кальцитоніну, 5) інсуліну.

5. За ступенем досконалості терморегуляції організми поділя­ються на:

1) Холоднокровні та пойкілотермні; 2) Теплокровні та гомойо­термні; 3) Холоднокровні та теплокровні, 4) Пойкілотермні та гомойотермні.

6. З джерелами теплової енергії живі організми поділяються на:

1) ендотермні, 2) пойкілотермні, 3) ектотермні; 4) гомойо­термні, 5) ізотермні.

7. Які механізми підтримання температури тіла пойкілотермних тварин?

1) Теплопродукція (ендотермія), 2) Поглинання зовнішнього тепла (ектотермія), 3) Нескоротливий термогенез; 4) Тепло­віддача.

8. Адаптація до високих температур супроводжується збільшен­ням потовиділення і в зв’язку з цим – збільшенням в крові концен­трації одного з гормонів:

1)Тироксину, 2) альдостерону, 3) адреналіну, 4) кальцитоніну, 5) інсуліну.

9. При інтенсивній і напруженій м’язовій роботі температура працюючих м’язів максимально зростає до(°С):

1) 37; 2) 39; 3) 41; 4) 43.

10. Для дорослої людини в легкому домашньому одязі нейтраль­ною вважається температура повітря(°С):

1) 23–25; 2) 19–22; 3) 17–18; 4) 15–15.

11. Зниження температури тіла, виміряне під пахвою нижче 35°С, є характерною ознакою стану:

1) гіпотермії; 2) гіпертермії; 3) ізотермії.

12. Підвищення температури тіла в пахових впадинах вище 37°С вказує на стан:

1) гіпотермії; 2) гіпертермії; 3) ізотермії.

13. Середня температура шкіри людини в звичайних умовах в стані спокою знаходиться в межах:

1) 32–36; 2) 33–35; 3) 35–36; 4) 36–37.

14. Несумісною з життям є зміна температури тіла за межами(°С):

1) нижче 25, вище 43; 2) нижче 30 і вище 42; 3) нижче 35 і вище 40.

15. У дітей температура тіла вища, ніж у дорослих, на (°С):

1) 0,3–0,4; 2) 0,5–0,6; 3) 0,7; 4) 0,8.

16. Вироблення теплоти м’язами в стані спокою приблизно становить (в % від загальної теплопродукції):

1) 10; 2) 20; 3) 30 ; 4) 40.

17. Віддача тепла організмом в довкілля здійснюється за рахунок таких фізичних процесів:

1) теплопроведення; 2) радіації і випаровування; 3) теплопро­ведення і радіації; 4) теплопроведення; радіації і випарову­вання.

18. Найбільш ефективним механізмом тепловиділенням при м’язовій роботі в умовах підвищеної температури повітря є:

1) теплопроведення; 2)конвекція; 3)потовиділення; 4)радіація.

19. Віддача теплоти у зовнішнє середовище тепло проведенням здійснюється:

1) кондукцією; 2)конвекцією; 3)радіацією; 4) кондукцією та конвекцією.

20. Система терморегуляції:

1) терморецептори; 2) нервові центри; 3) ефекторні шляхи; 4) всі вищезгадані структури.