Біологічна роль ліпідів

1. Енергетична: при повному розпаді 1 г жиру виділяється 9,3 ккал енергії, що більш ніж у 2 рази вище у порівнянні з вуглеводами та білками.

2. Пластична. Жири приймають участь у будові мемб­ран клітин всіх органів і тканин організму. Являються попередниками ряду біологічно-активних речовин – гормонів, вітамінів та ін.

3. Захисна. Підшкірно-жировий шар захищає організм від переохолодження. Жири змазують шкіру, захищаючи її від висихання і розтріскування, також захищають внутріш­ні органи від механічних ушкоджень (жирові капсули навколо нирок).

Розщеплення ліпідів відбувається у шлунково-кишковому тракті під впливом специфічних ферментів – ліпаз (шлункова, панкреатична, кишкова, клітинна). У слині ліпаза відсутня, тому в ротовій порожнині перетравлення жирів не відбувається. Починається процес розщеплення тригліцеридів у шлунку під дією шлункової ліпази. Основний розклад жирів відбувається у тонкому кишечнику. У печінці відбувається подальше їх розщеплення під дією печінкового ферменту (тригліцеридліпази). Продукти розщеплення (гліцерин, ряд жирних кислот) піддаються засвоєнню на внутрішньоклітинному рівні і беруть участь у процесах синтезу ряду біологічно важливих для організму речовин – гормонів, вітамінів, жовчних кислот та ін.

Жирні кислоти піддаються окисненню, у процесі якого від молекули ферментативним шляхом послідовно відщеплюються двовуглецеві фрагменти з боку карбоксильної групи. Кожний із цих фрагментів перетвориться згодом в ацетилкоензим-А з виділенням великої кількості енергії. Утворення ацетилкоензимів відбувається в печінці. Наступне розщеплення призводить до утворення b-оксимасляної кислоти й ацетону. У нормі вміст ацетону в крові повинен складати 0,85 – 1,7 ммоль/л. У нормальній сечі ацетон відсутній. Збільшення кількості ацетону, ацетилацетону, b-оксимасляної кислоти призводить до зниження концентрації дикарбонатів у плазмі крові та розвитку ацидозу, який блокує нормальну течію всіх видів обміну речовин.

Основним біологічним матеріалом, який використовується у діагностиці захворювань із порушенням обміну ліпідів, є кров, рідше плазма (сироватка) або сеча.

Найбільше поширення при діагностиці захворювань, пов'язаних із порушенням ліпідного обміну, одержали якісні методи визначення наявності ненасичених ліпідів і продуктів їх розщеплення в крові (сироватці) та сечі.

Лабораторна робота №21 Якісна реакція на ацетон та ацетоацетатну кислоту

Мета: Вивчити взаємодію ацетону й ацетоацетатної кислоти з натрій нітропрусидом та на підставі отриманих результатів зробити клініко-діагностичний висновок (стор. 119).

Принцип реакції: Під час взаємодії ацетону й ацето­ацетатної кислоти з натрій нітропрусидом у лужному середовищі утворюються комплексні сполуки, які забарвлені в червоний колір:

СН₃–СО–СН₃ + Na₂[Fe(CN)₅NO] + 2NaOH ®

® Na₄[Fe(CN)₅NO=CHCOCH₃] + 2H₂O.

Внаслідок наступного додавання до реакційної суміші концентрованої оцтової кислоти утворюється сполука темно-червоного кольору:

Na₄[Fe(CN)₅NO=CHCOCH₃] + CH₃COOH ®

Na₃[Fe(CN)₅NOCH₂COCH₃] + CH₃COONa.

Матеріали та реактиви: досліджувана сеча, розчин з масовою часткою натрій гідроксиду 10 %, розчин з масовою часткою натрій нітропрусиду 10 %, концентрована оцтова кислота.

Хід визначення. У пробірку з 2 мл сечі додають 0,5 мл розчину натрій гідроксиду і 0,5 мл розчину натрій нітропрусиду та перемішують. При наявності в сечі ацетону або ацетоацетатної кислоти розчин забарвлюється в рожево-червоний колір. Після внесення у пробірку 1мл концентрованої оцтової кислоти розчин набуває темно-червоного кольору.

Норма: ацетон й ацетоацетатна кислота у сечі відсутні.

Примітка: реакція не є специфічною для ацетону й ацетоацетатної кислоти, оскільки креатинін сечі також реагує з нітропрусидом, що супроводжується утворенням подібного забарвлення, але в цьому разі внаслідок додавання концентрованої оцтової кислоти рідина не забарвлюється в темно-червоний колір.